Ухвала суду № 69762222, 19.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 р.Справа № 818/592/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017р. по справі № 818/592/17

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту захисту економіки Національної поліції України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 372 від 11.04.2017 р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 139 о/с від 13.04.2017 р. "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_2, зі служби в поліції;

- поновити майора поліції ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України;

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з розрахунку на день ухвалення рішення по справі;

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017р. по справі № 818/592/17 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_1 не погодилась з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та зазначає, що накази Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 372 від 11.04.2017 р. та № 139 о/с від 13.04.2017 р. не відповідають вимогам чинного законодавства, з тих підстав, що вони були прийняті з порушенням строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Також вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги оскарження позивачем постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2016 року у відношенні ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУПАП до апеляційного суду Харківської області. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017р. по справі № 818/592/17, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Департаменту Національної поліції України від 11.11.2015 р. № 158 о/с "По особовому складу" позивач був призначений на посаду старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України.

13.03.2017 р. відносно майора поліції ОСОБА_2 на підставі наказу заступника Голови - начальника Департаменту Національної поліції України за № 246 "Про призначення та проведення службового розслідування" за результатами засідання атестаційної комісії від 03.03.2017 р. (а.с.130, 139-140) було призначено службове розслідування (а.с.26-27, 50), у зв'язку з виявленням 03.03.2017 р. під час підготовки матеріалів на атестаційну комісію (а.с.32-33, 56) факту складання адміністративного протоколу відносно позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що мало місце 26.06.2016 р.

В результаті службового розслідування, в ході якого серед іншого, були відібрані пояснення, в тому числі від позивача (а.с. 30, 53), від заступника начальника управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України (а.с.31, 54), складена службова характеристика (а.с.32, 55), що оформлено висновком від 06.04.2017 р. (а.с.33-35, 57-61), встановлено, що позивач о 05:25 год. 26.06.2016 року, перебуваючи поза службою, на проспекті Ювілейному, 54-А у місті Харків, керував легковим автомобілем "Кіа Сее'd", номерний знак "НОМЕР_1", у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим працівниками патрульної поліції міста Харкова складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.127,153). Постановою Московського районного суду м. Харкова на підставі матеріалів справи (а.с.129, 152, 155), в тому числі протоколу медичного огляду, наданого Харківським обласним наркологічним диспансером 26.06.2016 р. № 1510 щодо медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.127, 150), було визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.36-37, 63, 128, 154), однак закрито провадження у справі в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Наказом Департаменту Національної поліції України від 11.04.2017 р. № 372 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 та ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 2.9 "а" ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 12).

На виконання наказу Департаменту Національної поліції України від 11.04.2017 р. №372, наказом Департаменту Національної поліції України від 13.04.2017 р. № 139 о/с (а.с. 13), старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Національної поліції України ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Позивач не погодився з наказами Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 372 від 11.04.2017 р. та № 139 о/с від 13.04.2017 р., звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що накази Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 372 від 11.04.2017 р. та № 139 о/с від 13.04.2017 р. відповідають вимогам закону, а тому не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

У п.4 Розділу 11 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року № 901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширюється на поліцейських дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 цього Закону визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Положеннями ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом МВС України 12.03.2013 року № 230, (далі Інструкція № 230).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Положеннями п. 3.3 Інструкції № 230, передбачено, що проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення.

Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що підставою притягнення позивача згідно з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 372 від 11.04.2017 р. до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.9 «а» постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху», а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що за вчинення адміністративного правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП перебувала в провадженні Московського районного суду міста Харкова, розглянута та вирішена по суті 11.11.2016 року.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2016 року по справі № 643/2225/16-п, визнано винним позивача у вчиненні порушення п. 2.9 "а" ПДР (керування автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння свідчить про не дотримання ОСОБА_2 вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", а також порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту.

На виконання приписів статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення у ОСОБА_2 відібрано письмове пояснення, яке не спростовувало фактів, встановлених у рамках проведення відносно нього службового розслідування (а.с. 53).

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися, зокрема, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє (стаття 14 Дисциплінарного статуту).

Довід апеляційної скарги про порушення строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідності колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки строки накладення дисциплінарних стягнень визначені ст. 16 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що відносно позивача з 26.06.2016 р. по 11.11.2016 р. велося провадження у справі про адміністративне правопорушення, з 13.03.2017 р. по 06.04.2017 р. - службове розслідування, строк їх проведення з урахуванням зазначених вище приписів не включається в період, протягом якого до особи мало бути застосовано дисциплінарне стягнення. Про скоєння адміністративного правопорушення, за яке передбачено відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП відповідачу стало відомо 03.03.2017 р., достовірних доказів повідомлення самим позивачем Департаменту Нацполіції України чи його відповідний орган в Сумській області не надано.

Таким чином, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції наказом від 11.04.2017 р. №372 (а.с.52) та реалізовуючи стягнення наказом від 13.04.2017 р. №139/ос (а.с.51), відповідачем не було допущено порушення визначених статтею 16 Дисциплінарного статуту строків накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2

Довід апеляційної скарги, що позивачем оскаржена постанова Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення п. 2.9 "а" ПДР (керування автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП, колегія суддів не приймає, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2016 року у справі № 576/2225/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення п. 2.9 «а» ПДР (керування автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Перебування майора поліції ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком, наданим Харківським обласним наркологічним диспансером 26.06.2016 р. № 1510 щодо медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджено, що позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 150).

Керування позивачем автомобілем у стані алкогольного сп'яніння свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.9 «а» постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху», а також грубе порушення вимог статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Вказана подія сталася внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей ОСОБА_4, неналежного ставлення позивача до службових обов'язків.

За період проходження служби майору поліції ОСОБА_2 неодноразово доводилося до відома та під підпис вимоги керівництва Національної поліції України, Департаменту захисту економіки та управління щодо недопущення скоєння надзвичайних подій, порушення дисципліни і законності, укріплення транспортної дисципліни, недопущення керування у стані алкогольного сп'яніння та безальтернативну дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення з поліції у разі допущення подібних випадків.

Таким чином колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги, щодо оскарження постанови Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2016 року у справі № 576/2225/16-п, оскільки дана обставина не спростовує факту порушення п. 2.9 «а» ПДР (керування автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги про незаконність проведення атестації щодо позивача, оскільки призначення атестації не впливає на застосування дисциплінарного стягнення, так як факт проведення атестації не пов'язаний з предметом позову. Доказів оскарження дій щодо проведення атестації у встановленому законом порядку позивачем не надано.

Стосовно доводу апеляційної скарги, що стягнення у вигляді звільнення зі служби є занадто суровим, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 12 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися, зокрема, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, проводиться шляхом звільнення поліцейського зі служби в поліції в зв'язку з чим служба в поліції припиняється.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Протиправними діями працівника міжрегіонального територіального органу Національної поліції України підірвано авторитет всієї системи органів Національної поліції України, що має служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Зі службової характеристики, наданої позивачу заступником начальника УЗЕ в Сумській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майором поліції Коморним А.В. 03.04.2017 р., позивач за час проходження служби зарекомендував себе посередньо, як не завжди дисциплінований та ініціативний працівник. Свої функціональні обов'язки знає, але не завжди сумлінно їх виконує. Не завжди вміє виділити в роботі головне і спрямувати зусилля на виконання поставленого завдання.

Крім того, згідно з послужним списком позивача за період служби притягався до дисциплінарної відповідальності 15 разів (а.с. 77-78) , що також впливає на визначення виду дисциплінарного стягнення за результатами проведення службового розслідування.

Таким чином, колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги, що звільнення зі служби є занадто суровим дисциплінарним стягненням.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з розрахунку на день ухвалення рішення по справі та стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. з огляду на невстановлення в ході судового розгляду справи ознак незаконності прийняття наказів Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 372 від 11.04.2017 р. та № 139 о/с від 13.04.2017 р. про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017р. по справі № 818/592/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017р. по справі № 818/592/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2017 р.