Ухвала суду № 69761984, 19.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 р.Справа № 820/968/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2017р. по справі № 820/968/17

за позовом ОСОБА_1

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 16.05.2016 року № 1050-1204.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 16.05.2016 року № 1050-1204 про нарахування грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено . Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 16.05.2016 року № 1050-1204.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що ОДПІ при направленні податкового повідомлення-рішення розрахунок не направлявся на підставі наступного. Вказують, що Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 ( далі - Порядок) було затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, з метою встановлення єдиного порядку надіслання податкових повідомлень-рішень платникам податків. Відповідно до п.2. Порядку, зазначено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: "Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавстві контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1). У додатку 1 Порядку наявна форма податкового-повідомлення рішення яке надсилається платникам податків, але у цьому ж додатку відсутня Форма для розрахунку до податкового-повідомлення рішення. Таким чином, зазначають, що хоча встановлена форма податкового повідомлення - рішення містить речення «Розрахунок податкового зобов'язання додається», але фактично до теперішнього часу Форму такого розрахунку відповідним органом виконавчої влади не розроблено, а саме Міністерством фінансів України. Втім, вказують відсутність зазначеного розрахунку не можна вважати підставою для визнання недійсним самого податкового повідомлення - рішення, яким платнику визначено відповідне грошове зобов'язання. На підставі викладеного вище просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2017р. по даній справі. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову гр. ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Від представника позивача ОСОБА_2 до суду подано письмове заперечення в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від представника Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до суду надійшли письмові пояснення в якому зазначають, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і як наслідок про його скасування.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України та ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції .

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1).

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для виникнення у податкового органу обов'язку нараховувати фізичній особі земельний податок є статус даної особи як землевласника/землекористувача.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Судом апеляційної інстанції встановлено що, Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 ст. 286 розділу XIII ПК України здійснила нарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку ОСОБА_1 в розмірі 85 261,11 грн.

За результатом здійсненого Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області нарахування було складено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2016 року № 1050-1204 (а.с.7).

Податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 в розмірі 85 261 грн. 11 коп.

Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

На підставі рішення Харківської міської ради від 06.03.2006 року № 61/06 між Харківською міською радою та ОСОБА_1 29.08.2006 року був укладений Договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 29.08.2006 року за № 240667100049 (а.с.8).

Предметом Договору оренди землі є земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі промисловості, загальною площею 0,5462га, у т.ч. під забудовою 0,0232га, яка знаходиться у м. Харкові по вул. Азовстальській, 23.

Зазначена земельна ділянка передана в оренду строком до 01.03.2031 року для обслуговування виробничої будівлі.

Законом України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України (ч. 2 ст. 21 Закону).

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу XII ПК України.

Згідно з пунктом 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Абзац 6 пункту 58.1 ст. 58 ПК України передбачає, що податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до абзацу 7 пункту 58.1 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, який набрав чинність 16.02.2016 року, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі за текстом - Порядок).

Пунктами 1 та 2 розділу II Порядку визначено, що коли згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору є орган державної податкової служби, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу визначає суму нарахування податкового зобов'язання та складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма «Ф»), якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.

Згідно з пунктом 9 розділу II Порядку до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання з наведенням у ньому інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Форма «Ф» (додаток 1 до Порядку) передбачає обов'язкове долучення до додаткового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16.05.2016 року № 1050-1204/1, яке позивачу було вручено в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 01.07.2016 року, відповідний розрахунок податкового зобов'язання не додавався.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги абзацу 7 пункту 58.1 ст. 58, абзацу першого пункту 286.5 ст. 286 ПК України, пунктів 1, 2, 9 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від28.12.2015 року № 1204.

Як встановлено пунктом 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з абзацом 2 п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі за текстом - Порядок), пунктом 4 якого встановлено, що Держгеокадастр подає щомісяця до 10 числаі, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, в тому числі: про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

В матеріалах справи відсутня будь яка інформація про виконання Центральною об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області вимоги п. 286.1 ст. 286 ПК України щодо отримання даних у органів Держгеокадастру, та відповідно нарахування податку виходячи з цих даних.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 року № 1050-1204 не містить періоду за який нараховується зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 85261,11 грн.

Норми Податкового кодексу України встановлюють, що податки сплачуються при виникненні певних подій та за певний період.

Нарахування земельного податку передбачений за певний період.

Відповідно при нарахуванні земельного податку необхідно чітко визначати період за який він нараховується.

Щодо посилань відповідача на те, що хоча встановлена форма податкового повідомлення - рішення містить речення «Розрахунок податкового зобов'язання додається», але фактично до теперішнього часу Форму такого розрахунку відповідним органом виконавчої влади не розроблено, а саме Міністерством фінансів України, колегія суддів зазначає наступне.

В будь-якій формі розрахунок податкового зобов'язання, про сплату якого було складено та направлено позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідачем не наданий.

Таким чинок колегія суддів зазначає, що надання відповідного розрахунку покладений на відповідача законодавством.

Відповідач не був позбавлений можливості надати передбачений розрахунок в довільній формі.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги абзацу 7 пункту 58.1 ст. 58 ПК України, підпункту 3 пункту 1, пунктів 2, 9 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням викладеного вище, а саме того, що відсутні докази виконання відповідачем п. 286.1 ст. 286 та порушення абз. 7 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, невизначення періоду за який проведено нарахування земельного податку, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилань відповідача в додаткових поясненнях на те, що податкове - повідомлення рішення не містить періоду, за який нараховується зобов'язання але дефект форми податкового повідомлення - рішення не може бути підставою для скасування податкового - повідомлення рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність в податковому повідомленні - рішенні періоду за який здійснено нарахування, при відсутності розрахунку, не може вважатися дефектом податкового повідомлення - рішення, яке не впливає на його правомірність, оскільки не можливо визначити період за який проводилися нарахування земельного податку, що є суттєвим порушення.

Посилання відповідача на Лист ДФС від 15.02.2016 р. № 3220/6/99-99-10-03-02-15 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки даний Лист не має обов'язкового характеру.

Щодо посилань відповідача в додаткових поясненнях на технічну помилку в визначенні податкового періоду оскаржуваного податкового повідомлення - рішення , колегія суддів зазначає наступне.

Дане посилання відповідача не спростовує факту не визначення періоду за які проведено нарахування, а тому не впливає на вирішення справи по суті.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2017р. по справі № 820/968/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2017 р.