Ухвала суду № 69761771, 19.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7330/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Дутка І.С.,

представника позивача Шиміна О.П.,

представника відповідача Тістечка Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 813/1533/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (далі - Позивач, ТОВ «Тропік») звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Відповідач) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Львівської митниці ДФС від 13.02.2017 року № 3881/10/13-70-19-39 та скасовано рішення Львівської митниці ДФС від 29.11.2016 року № 209000012/2016/200251/1 про коригування митної вартості товарів.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що Позивачем для митного оформлення товару не було подано заявку на перевезення вантажу, яка містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої передбачено договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 11.12.2015 року № 11/121; відсутня заявка на поставку товару, подання якої передбачено п.2.1.1, відсутня проформа-інвойс, подання якої передбачено відповідно до умов зовнішньоекономічного договору № 114- 04-2011 від 27.04.2011 року, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг не містить відомостей про директора та бухгалтера.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представника Позивача, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що 29.11.2016 ТОВ «Тропік» через представника ФОП ОСОБА_3, який діє відповідно до договору доручення від 01.06.2011 № 49, в електронному вигляді подано до митного оформлення на митний пост «Малехів» Львівської митниці ДФС митну декларацію № 209140000/2016/052120 на товар «Клементини свіжі, виду CitrusclementinaHort. exTan., 1-го гатунку, упаковані в ящики, призначені для громадського харчування».

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК) за основним методом (ціна договору) по ціні 0,43 Євро/кг.

На підтвердження митної вартості товарів декларантом надано передбачений ч. 2 ст. 53 МК пакет документів, а саме: декларація митної вартості; контракт від 27.04.2011 № 114-04-2011 з додатками від 27.04.2011 № 01-04-2011, від 22.11.2012 № 02-11-2012, від 16.12.2012 № 03-12-2012, від 12.11.2014 № 04-11-2014; рахунок-фактура (інвойс) від 26.11.2016 № 651; CMR від 28.11.2016 з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; контракт від 01.11.2016 № 17-10/16 з додатком від 01.11.2016 № 01/16, рахунок-фактура від 28.11.2016 № FS/60/11/2016/USL, договір транспортного експедирування від 11.12.2015 № 11/12-1; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 28.11.2016 № 139; фітосанітарне свідоцтво № EC/PL/0705592 від 28.11.2016; сертифікат походження товару EUR.1 № PL/MF/AL/0155536 від 28.11.2016; договір доручення від 01.06.2011 № 49.

29.11.2016 о 14:15 год. через засоби електронного зв'язку декларантом отримано повідомлення від головного державного інспектора Львівської митниці ДФС Ходань Л.Б. про надання додаткових документів, а саме: копія митної декларації країни відправлення; прейскуранти, прайс-листи, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертним організаціями; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

29.11.2016 митним інспектором прийнято рішення № 209000012/2016/200251/1 про коригування митної вартості за резервним методом по ціні 0,66 Євро/кг.

Декларант звернувся до митниці у порядку ч. 7 ст. 55 МК про випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК.

У зв'язку зі сплатою декларантом відповідних митних платежів та гарантій, вказаний вище товар був випущений у вільний обіг згідно митної декларації від 29.11.2016 № 209140000/2016/052212.

ТОВ «Тропік» звернулося до Львівської митниці ДФС із заявою від 06.02.2017 № 25 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 29.11.2016 № 209000012/2016/200251/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії. До вказаної заяви на вимогу митного органу Позивачем надано додатковий перелік документів.

13.02.2017 Львівська митниця ДФС листом № 3881/10/13-70-19/39 повідомила про залишення рішення про коригування митної вартості товарів без змін.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а тому Відповідач не мав правових підстав для застосування наступних після основного методів визначення митної вартості товару.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 53 МК передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Правові акти суб'єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах, а такими доказами передусім є документи, додані до вантажної митної декларації.

Крім того, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності таких обставин: документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положення пункту 1 частини третьої статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Орган доходів і зборів повинен створити умови щодо реалізації цього права, тобто доводити до відома декларанта або уповноваженої ним особи те, яка саме інформація потребує уточнення.

З матеріалів справи встановлено, що декларантом до митного оформлення поданий рахунок-фактура № 139 від 28.11.2016. Також з транспортних документів декларантом подано CMR від 28.11.2017 року.

Виключний перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, визначений у ч. 2 ст. 53 МК і серед вказаного переліку відсутній такий документ як заявка на поставку вантажу. До вказаних основних документів відноситься, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (далі - Правила № 599), у графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14 (а) ДМВ.

Документальним підтвердженням заявленої вартості товару є рахунок-фактура (інвойс), зазначений у графі 4 ДМВ, або рахунок-проформа, який також зазначається в графі 4 ДМВ, банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено, договір (контракт) купівлі-продажу товару, а також інші документи, перелік яких наведено в статті 53 МК України.

Апеляційним судом встановлено, декларантом до митного оформлення подано контракт від 27.04.2011 № 114-04-2011 з додатками від 27.04.2011 № 01-04-2011, від 22.11.2012 № 02-11-2012, від 16.12.2012 № 03-12-2012, від 12.11.2014 № 04-11-2014; рахунок-фактура (інвойс) від 26.11.2016 № 651.

Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції щодо необґрунтованості твердження Відповідача про необхідність подання для підтвердження митної вартості товарів проформи-інвойсу, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України рахунок-проформа подається митному органу для підтвердження митної вартості лише у тому випадку, коли товар не є об'єктом купівлі-продажу. Натомість, якщо товар є об'єктом купівлі-продажу, що має місце у даному випадку, митному органу надається рахунок-фактура (інвойс), який і був наданий митниці, зокрема, від 09.12.2016 № 10/12/2016/ЕХР.

Відповідно до частини 5 ст. 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що заявка на поставку товарів та проформа-інвойс є невід'ємною частиною контракту, а відтак відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 53 МК декларант був зобов'язаний надати їх до митного оформлення.

Разом з тим, на думку колегії суддів, такий висновок апелянта не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки заявка та проформа-інвойс, яку надсилає продавець з підтвердженням дати відвантаження формуються після укладення контракту і є документом, спрямованим на його виконання.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що відомості про особу перевізника, зазначені в CMR відрізняються від відомостей, зазначених в інших документах, оскільки транспортно-експедиційний договір передбачає залучення Експедитором до перевезення третіх осіб - перевізників, що узгоджується з положеннями Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність». Таким чином, доводи апелянта на те, що декларант не довів наявність договірних відносин між ТОВ «БН-Груп» та ФОП ОСОБА_5, не відповідають обставинам справи, тому що ТОВ «Тропік» має відносини безпосередньо з ТОВ «БН-Груп», а не з ФОП ОСОБА_5 Як видно із наданого Позивачем розрахунку від 28.11.2016 року № 139 у ньому зазначено реєстраційні номери транспортних засобів, які здійснюють перевезення, а саме: НОМЕР_2/НОМЕР_3. Аналогічні транспортні засоби зазначені і в CMR та у фіто санітарному сертифікаті.

Не є достатньою правовою підставою для коригування митної вартості товарів і посилання апелянта на відсутність у рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг відомостей про директора та бухгалтера, оскільки такі відомості жодним чином не впливають на вартість відповідного товару, вказаний рахунок скріплений відбитком печатки транспортно-експедиційного підприємства та підписом директора. До того ж, інформація про директора наявна, зокрема в договорі на транспортне експедирування, а при наданні на вимогу Відповідача документів Позивач до відповідної заяви долучив лист від 26.12.2016 року ТОВ «БН-Груп», згідно якого рахунок від 28.11.2016 року № 139 на оплату транспортно-експедиційних послуг зі сторони ТОВ «БН-Груп» підписано директором Ногаль Т.В., а посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом вказаного підприємства.

Помилковими є твердження апелянта про те, що рахунок на оплату є первинним документом, оскільки такий є розрахунковим, а не первинним документом, що випливає із визначення первинного документа, наведеного у ст.. 1 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, декларантом під час митного оформлення товару митному органу надано всі документи, які передбачені частиною 2 ст. 53 МК, та повність підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ці документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митного органу не було правових підстав для витребування у декларанта додаткового переліку документів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Позивач виконав вимогу митного органу, звернувшись до Відповідача у порядку частин 8-9 ст. 53 МК із заявою від 06.02.2017 року № 25 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 29.11.2016 року № 209000012/2016/200251/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії.

До вказаної заяви на вимогу митного органу Позивачем надано додатковий перелік документів, а саме: прайс-лист фірми «Rabafruits, S.L.» щодо цін на товари, які декларуються, заявка на поставку товару 28.11.2016;замовлення на перевезення вантажу від 26.11.2016, акт наданих послуг від 29.11.2016 № 139, лист ТОВ «БН-ГРУП» від 28.12.2016; митна декларація країни відправника від 28.11.2016 № 16PL401050E0126636; платіжне доручення в іноземній валюті від 23.12.2016 № 1462 про оплату вартості імпортованого товару, платіжне доручення від 02.12.2016 № 0100039186 про оплату транспортно-експедиційних послуг;висновок Львівської торгово-промислової палати від 23.01.2017 № 19-09/76.

При цьому повідомлено, що ТОВ «Тропік» не оплачувало рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Однак Львівська митниця ДФС, повідомляючи про залишення рішення про коригування митної вартості товарів без змін, послалася, крім іншого, на ненадання декларантом сертифікатів якості.

Такі посилання, на думку колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, необґрунтовані, тому що до митного оформлення були надані усі передбачені законодавством документи щодо якості задекларованих товарів, а саме: фітосанітарне свідоцтво № EC/PL/070592 від 28.11.2016 року та сертифікат походження товару EUR.1 PL/MF/AL/0155536 від 28.11.2016 року.

Слід зазначити, що у виключному переліку документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведеному у ст.. 53 МК, не передбачено документів щодо якості товарів.

Враховуючи положення частини 5 ст. 53 МК щодо заборони вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-яких інших документів, відмінних від тих, що зазначені у цій статті, посилання митного органу на ненадання таких декларантом, є протиправними.

До того ж такий сертифікат митний орган не вимагав ні під час заявлення товарів до митного оформлення, ні в рішенні про коригування митної вартості товарів. Про його ненадання зазначено лише в листі за наслідками розгляду додаткових документів.

Також безпідставними є посилання апелянта на те, що у документах не зазначено відомостей щодо характеристик товару, оскільки у інвойсі, свідоцтві про походження товару, фіто санітарному сертифікаті, прайс-листі, заявці на поставку товару міститься наступна інформація: Клементини свіжі, виду Citrus clementina Hort. ex Tan., калібр 4/5, виробник Serifrut, 1-го ґатунку, упаковані в ящики.

Не відповідає фактичним обставинам справи і посилання митного орагу на те, що постачання товарів на умовах EXW Przeworsk не є звичайною торгівельною практикою для фірми «Rabafruits, S.L.», оскільки саме на таких умовах вказана компанія вже тривалий час співпрацює з ТОВ «Тропік». Факт постачання товарів саме на цих умовах підтверджується листом фірми «Rabafruits, S.L.» на запит експерта ТПП, про що зазначено у висновку Львівської ТПП.

Наданий Позивачем висновок Львівської торгово-промислової плати не був прийнятий до уваги Відповідачем з огляду на те, що у ньому діапазон цін наведений із значним розходженням.

Проте, такі посилання митного органу є протиправними з огляду на те, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованою експертною установою - Львівською торгово-промисловою палатою, належним чином обґрунтовані і підтверджують відповідність вартості імпортованих Позивачем товарів ринковій вартості цих товарів.

Під час експертного дослідження оцінювачем був здійснений запит до продавця - фірми «Rabafruits, S.L.» про надання інформації щодо вартості оцінюваних товарів, на який отримано відповідь про те, що вартість такого товару становить 0,40 Євро/кг.

Безпідставними є посилання митного органу на те, що експертом під час підготовки висновку не бралися до уваги характеристики товарів, оскільки у таблиці 3 висновку та в примітці до неї зазначено, що у таблиці наведені пропозиції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари з походженням з Італії та Іспанії.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Необґрунтованими є і посилання Відповідача на те, що у примітках до висновку ТПП зазначено. Що оцінювач не гарантує достовірності інформації, отриманої з доступних джерел, оскільки така інформація не може бути перевіреною оцінювачем, так як отримана із загальнодоступних джерел.

Враховуючи, що митний орган не спростував, що ціни, які наведені у висновку, не відповідають ринковим цінам станом на день поставки, посилання на недостовірність визначено експертом ціни є безпідставним.

Разом з тим, митний орган, не прийнявши до уваги висновок ТПП, не наводить жодних доказів неможливості визначення митної вартості на підставі усіх інших документів. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для невизнання митної вартості, заявленої декларантом, лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки Позивачем на підтвердження митної вартості ввезеного товару надано усі передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МК документи, а Відповідачем не доведено, що ці документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, митним органом протиправно проведено коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність відмови Львівської митниці ДФС від 13.02.2017 року № 3881/10/13-70-19/39 та скасування рішення Львівської митниці ДФС від 29.11.2016 року № 209000012/2016/200251/1 про коригування митної вартості товару.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 813/1533/17 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська

Повний текст складено 23.10.2017