
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/4987/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.,
Секретаря судового засідання: Хаврат О.О.
За участі представника позивача: Зайончковська В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.17р. у справі №826/4987/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення
у с т а н о в и в:
постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення №5 від 05.04.17р. про стягнення коштів платника податків, прийняте Офісом великих платників податків ДФС.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що підставою для прийняття оспорюваного рішення слугував факт наявності податкового боргу з ПДВ зі сплати самостійно визначених платником податків грошових зобов'язань з цього податку у сумі, яка перевищує 5 мільйонів грн.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, рішенням Офісу великих платників податків про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 05.04.17р. №5, відповідно до пункту 95.5 Податкового кодексу України (в редакції від 01.01.2017) вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів відповідача з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення прийнято всупереч вимогам податкового законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абзаців 2,3 пункту 95.5. статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Отже, з наведеної норми слідує, що заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності за рішенням контролюючого органу без звернення до суду вживаються за наявності одночасно таких умов:
наявності податкового боргу внаслідок несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку;
перевищення податкового боргу 5 мільйонів гривень та не сплати протягом 90 календарних днів
за відсутності зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
З метою дослідження наявності визначених наведеною нормою підстав для прийняття рішення, реалізуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, апеляційний суд згідно з ухвалами від 05.09.17р. та від 19.09.17р. витребував у податкового органу інтегровану картку платника податків з ПДВ за період виникнення податкового боргу станом на момент прийняття оспорюваного рішення, обґрунтований розрахунок суми податкового боргу (з зазначенням періоду його виникнення та підстав, з урахуванням здійснених платником податків проплат по узгоджених сумах грошових зобов'язань та динаміки зарахувань таких проплат податковим органом), а також зобов'язав сторін провести звірку щодо стану розрахунків з бюджетом за спірний період по узгоджених платником податків сумах грошових зобов'язань з ПДВ із виведенням суми заборгованості станом на 30.03.17р.
Такі докази надані суду та, відповідно до ст.195 КАС України, долучені до матеріалів справи.
Так, відповідно до інтегрованих карток ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» та наданого розрахунку за період з 20.06.16р. по 13.04.17р. за позивачем обліковується податковий борг з ПДВ, який виник, в т.ч., у зв'язку з несплатою позивачем грошового зобов'язання з ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ №9247297197 від 30.12.16р., №9151331751 від 22.08.16р., №9173607852 від 20.09.16р., №9197821037 від 20.10.16р., №9223755385 від 21.11.16р., №9045228471 від 20.03.17р., №9024163847 від 20.02.17р. та №9267660323 від 20.01.17р.
Апеляційним судом проаналізовано долучений до матеріалів справи детальний розрахунок динаміки виникнення боргу і установлено, що станом на момент прийняття оспорюваного рішення позивач мав заборгованість внаслідок несплати грошового зобов'язання з ПДВ, визначених платником податків у податкових деклараціях у сумі, що перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачена протягом 90 календарних днів.
Вказана обставина підтверджується і двостороннім актом звірки станом розрахунків з бюджетом, де від'ємне сальдо станом 30.03.2017 року (без урахування пені) за даними відповідача 14 473 106,40 грн., за даними позивача 13 689 703,60 грн., несплачена пеня за даними сторін акту звірки - 88 464,62 грн.; позитивне сальдо розрахунків з бюджетом даними сторін акту звірки - 0 грн.
Судом установлено, що розбіжність в сумі 774 402,80 грн. у частині від'ємного сальдо розрахунків (без урахування пені) виникла внаслідок віднесення до розрахунку вказаної суми згідно неузгоджених податкових повідомлень-рішень, які оскаржувались в судовому порядку та скасовані (справа № 826/4247/16). Така сума невірно віднесена податковим органом до розрахунку. Втім, вказана обставина не впливає на висновок щодо правомірності оскаржуваного рішення, враховуючи, що податковий борг на момент прийняття такого рішення перевищував 5 мільйонів гривень та не був погашений протягом 90 календарних днів.
Покликання позивача на те, що податковим органом неправомірно всупереч призначенню платежу, зазначеного у платіжних дорученнях, зараховувались платежі сплачені позивачем за самостійно узгодженими у податкових деклараціях грошовими зобов'язаннями з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів не заслуговують на увагу.
Так, за правилами пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, податковий орган має імперативний обов'язок зарахувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу, який складається з несплачених узгоджених грошових зобов'язань згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Покликання позивача на наявність зобов'язань держави щодо повернення надмірно сплаченого податку на прибуток по Джайкойській, Красноперекопській, Севаостопольній, Сімферопольській філіях станом на 01.07.2016р. у загальній сумі 354 443,52 грн. згідно інформації ДПІ в Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві (лист №9539/10/26-53-07-02-07 від 16.08.2016р. а.с.21) не спростовує правомірності оспорюваного рішення з урахуванням визначених податковим законодавством та зазначених вище критеріїв, які є підставою для прийняття рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.
Не є підставою для висновку про неправомірність оспорюваного рішення і вжиття податковим органом заходів зі стягнення податкового боргу в судовому порядку у справі № 826/15695/16 за позовом ДПІ в Дніпровському районі м. Києва, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що на момент прийняття оспорюваного рішення про стягнення податкового боргу існувало таке що набрало законної сили рішення суду про стягнення цієї ж суми боргу. А тому колегія суддів вважає помилковим припущення позивача про можливе подвійне стягнення, а також помилковим висновок суду першої інстанції про те, що іншим податковим органом вже реалізоване право на стягнення податкового боргу позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.17р. та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
п о с т а н о в и в:
апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.17р. у справі №826/4987/17 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.17р. у справі №826/4987/17 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Повний текст постанови складений: 25.10.17р.
Судове рішення № 69761746, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4987/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: