Ухвала суду № 69761675, 25.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року Справа № 826/10288/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Безименної Н.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Антохова Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року про відмову в роз'ясненні судового рішення у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання незаконним і скасування рішення від 17.01.2017 р. № 1076/10/26-55-08-05;

- зобов'язання відповідача прийняти одержану податкову декларацію з ПДВ за звітний (податковий) період календарний місяць грудень 2016 року з додатками та доповненнями до неї ТОВ «НІКЕЯ-ЛТД» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих позивачем документів від 13.01.2017 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року адміністративний позов було залишено без руху та надано час на усунення недоліків позовної заяви.

20.09.2017 р. позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення зазначеного судового рішення, в якій посилався на незрозумілість ухвали суду, що перешкоджає прийняттю ним рішення про її оскарження та полягає у тому, що суддя Смолій І.В. обґрунтовано запідозрений у штучному створенні позивачу перешкод у доступі до правосуддя, у спотворенні змісту ч. 3 ст. 106 КАС України через вимоги сплати судового збору у повному, достатньому для судді розмірі, у спотворенні позовних вимог, порушенні принципу верховенства права, у несвоєчасності направлення позивачу копії судового рішення та його оприлюдненні в ЄДРСР, не дослідженні обставин, зазначених в ухвалі, в судовому засіданні, написанні повної назви позивача з маленької літери, а назви суду з великої, зазначенні команди в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, у поставленні суддею питання про відкриття провадження у справі в залежність від сплати судового збору, незрозумілості, чому суддя перевіряв питання щодо повноти сплати судового збору, а також через незгоду позивача із застосуванням судом положень Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права при вирішенні зазначеної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався ст. 170 КАС України та виходив з того, що рішення суду є зрозумілим і правові підстави для його роз'яснення відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, єдиною правовою підставою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, що зумовлена нечіткістю змісту та невизначеністю рішення, тобто наявністю в ньому положень, які викликають суперечки при виконанні.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що у своїй заяві про роз'яснення судового рішення та в апеляційній скарзі позивач фактично посилається на протиправність рішення суду першої інстанції про залишення його позовної заяви без руху, зокрема на його невідповідність нормам матеріального і процесуального права, прийняття такого рішення з порушенням принципу верховенства права, однак такі обставини можуть бути підставою для оскарження судового рішення до вищестоящого суду, а не для роз'яснення в порядку ст. 170 КАС України.

Доводи апелянта про те, що написане у мотивувальній частині оскаржуваної ним ухвали суду є фальсифікацією та службовим підробленням і що судом занадто швидко виготовлено судове рішення, за 13 хвилин після виходу до нарадчої кімнати, а також, що ухвала суду не містить відомостей про прийняття доводів позивача або їх відхилення, що на його думку, викликає підозру у зажерливості судді, і посилання апелянта на необґрунтованість оскаржуваного ним рішення є голослівними, безпідставними і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для роз'яснення судового рішення.

Посилання апелянта на те, що в оскаржуваній ним ухвалі відсутні відомості про набрання нею законної сили, спростовуються матеріалами справи, а саме змістом резолютивної частини цієї ухвали, в якій судом роз'яснено порядок набрання нею законної сили /Т.3 а.с.152/.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було розглянуто по суті його заяву про роз'яснення судового рішення, також спростовуються матеріалами справи, а саме безпосередньо ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року /Т.3 а.с.150-152/.

Доводи апелянта про вимагання судом першої інстанції від нього сплати судового збору за подання позовної заяви, про розширене тлумачення ч. 3 ст. 106 КАС України, порушення принципу верховенства права при залишенні без руху його позову, зміну позовних вимог, несвоєчасність надіслання позивачу ухвали про залишення без руху його позовної заяви та несвоєчасність реєстрації такої ухвали в ЄДРСР, створення таким рішення перешкод позивачу у доступі до правосуддя, зазначення команд, про відповідність його позовної заяви вимогам закону, про заміну перевірки сплати судового збору, вказують на його незгоду з ухвалою про залишення позовної заяви без руху, що є підставою для її оскарження в порядку, визначеному адміністративним процесуальним законодавством.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права та постановлено оскаржувану ухвалу з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року про відмову в роз'ясненні судового рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 25 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді: