Постанова № 69761580, 19.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12208/16 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» про зобов'язання допустити до проведення перевірки,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (надалі за текстом - «Головне управління») звернулось до суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Делівері» (надалі за текстом - «ТОВ «Делівері») допустити його до здійснення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресами: вул. Автозаводська, 18; вул. Новокостянтинівська, 22/15; вул. Пирогівський шлях, 135; вул. Святошинська, 32; вул. Клеманська, 4.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що наказами Головного управління № 157 від 19.04.2016 р., № 215 від 17.05.2016 р. начальників районних управлінь Головного управління ДСНС України у м. Києві, УОЗЗЦЗ на ОВО та УОППД у ДУ зобов'язано організувати та забезпечити проведення у травні-червні 2016 р. планових перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, згідно з додатками, що додаються.

За змістом цих додатків плановій перевірці підлягало і ТОВ «Делівері» за адресами: вул. Автозаводська, 18; вул. Новокостянтинівська, 22/15; вул. Пирогівський шлях, 135; вул. Святошинська, 32; вул. Клеманська, 4.

На підставі названих наказів посадовцям Головного управління були видані посвідчення на проведення перевірки № 452 від 10.05.2016 р., № 247 від 11.05.2016 р., № 342 від 16.05.2016 р., № 25/321 від 29.04.2016 р., № 95 від 31.05.2016 р., а також складено повідомлення про проведення планової перевірки.

Зазначені повідомлення направлені відповідачеві засобами поштового зв'язку, що підтверджується копіями фіскального чеку та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

За даними актів про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки від 26.05.2016 р., 24.05.2016 р., 27.05.2016 р., 16.06.2016 р. посадових осіб Головного управління не було допущено до проведення перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V (надалі за текстом - «Закон № 877-V»)

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління, як орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За змістом статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю)

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

У період виникнення спірних правовідносин, основні вимоги щодо організації та здійснення державного нагляду (контролю) посадовими особами Державної служби України з надзвичайних ситуацій та посадовими особами головних управлінь (управлінь) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного та республіканського значення за додержанням і виконанням суб'єктами господарювання, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери їх управління, вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки визначались Порядком проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1337 від 02 листопада 2015 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 р. за № 1467/27912 (надалі за текстом - «Порядок»).

Пунктом 3 Розділу І Порядку передбачалось, що посадові особи ДСНС України та її територіальних органів здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок стану додержання та виконання суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку суб'єкти господарювання зобов'язані безперешкодно допускати посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів для здійснення огляду (обстеження) будівель, приміщень, споруд, устаткування, території, надавати для ознайомлення документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, а також їх копії у разі необхідності в порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 7 Розділу ІІІ Порядку у разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, форму якого наведено в додатку 4 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 9 Розділу ІІІ Порядку посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що під час проведення планової перевірки ТОВ «Делівері» Головним управлінням дотримано вимоги Закону № 877-V, а відтак у відповідача не було законних підстав для недопуску посадових осіб до проведення планового заходу державного контролю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції безпідставно послався на пояснення представника відповідача про те, що перед початком здійснення заходу посадові особи Головного управління не пред'явили посвідчення (направлення) та службове посвідчення.

Згадані твердження не підтверджуються ані прямим, ані непрямим чином

У контексті наведеного колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІІ Порядку керівник або уповноважена особа суб'єкта господарювання в акті про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, зазначити мотиви своєї відмови у допущенні до проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався цим правом та в актах про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки від 26.05.2016 р., 24.05.2016 р., 27.05.2016 р., 16.06.2016 р. зазначив, що перевірка проводиться за відсутності дозволу Кабінету Міністрів України, а також з порушенням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII, постанови Кабінету Міністрів України № 902 від 4 листопада 2015 р.

Тобто, на момент складання названих актів ТОВ «Делівері» не посилалось на порушення позивачем процедури проведення перевірки, зокрема, на те, що йому не були пред'явлені певні документи.

У світлі цих обставин судова колегія не приймає це твердження відповідача як доказ.

При цьому, з огляду на викладені ТОВ «Делівері» зауваження, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 3 Розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Як слідує із назви та змісту цього Закону ним внесено зміни саме до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо податкової реформи.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Із наведеного випливає, що Головне управління не є відповідним контролюючим органом в розумінні Податкового кодексу України, а відтак на відповідача не поширюються вимоги щодо обмеження перевірок, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Частинами 2, 3 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що у разі якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб'єкта господарювання. Складання та затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок складення та затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 902 від 4 листопада 2015 р.

У даній правовій ситуації комплексна перевірка ТОВ «Делівері» не здійснювалась, а отже відсутні підстави для застосування названої постанови Уряду України.

Колегія суддів знаходить помилковим і висновок окружного адміністративного суду про те, що Головне управління не наділено повноваженнями щодо звернення до суду із таким адміністративним позовом.

За змістом пункту 5 частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 26 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення інших повноважень, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

При цьому, на момент подачі Головним управлінням позовної заяви пунктом 9 Розділу ІІІ Порядку прямо передбачалось право посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів на звернення до суду з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки.

Та обставина, що у подальшому, під час розгляду справи в суді, Порядок було скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 169-р, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Делівері» допустити Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до здійснення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресами: м. Київ, вул. Автозаводська, 18; м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15; м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135; м. Київ, вул. Святошинська, 32; м. Київ, вул. Клеманська, 4.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 24 жовтня 2017 р.