Ухвала суду № 69761396, 24.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року справа №805/4575/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Томах О.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 805/4575/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання противоправними та скасування податкових вимог, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО (далі ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО) звернулося до суду із позовом до

1) Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Словянська Інспекція)

2) Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Костянтинівська Інспекція)

3) Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Артемівська Інспекція)

4) Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Красноармійська Інспекція)

5) Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Інспекція у м. Краматорську)

6) Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Горлівська Інспекція)

7) Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Мангуська Інспекція)

8) Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Добропольська Інспекція)

9) Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Маріупольська Інспекція)

10) Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Інспекція у м. Дружківці)

11) Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Мар'їнська Інспекція)

12) Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі Волноваська Інспекція) про визнання противоправними та скасування податкових вимог: № 206-23 від 01 березня 2016, винесену Слов'янською Інспекцією (Краснолиманське відділення), № 152-17 від 03 березня 2016, винесену Костянтинівською Інспекцією, № 252-23 від 26 березня 2016, винесену Слов'янською Інспекцією, № 548-17 від 13 березня 2016, винесену Красноармійською Інспекцією (Красноармійський район), № 4029-23 від 09 березня 2016, винесену Інспекцією у м. Краматорську, № 532-17 від 12 березня 2016, винесену Красноармійською Інспекцією, № 1419-23від15 березня 2016, винесену Артемівською Інспекцією (Артемівський район), № 1421-23 від 15 березня 2016, винесену Артемівською Інспекцією, № 9129-23 від 09 березня 2016, винесену Горлівською Інспекцією (Дзержинське відділення), № 131-23 від 14 березня 2016, винесену Мангуською Інспекцією (Володарське відділення), № 107-23 від 11 березня 2016, Мангуською Інспекцією, № 84-17 від 23 березня 2016, винесену Добропільською Інспекцією, № 90-17 від 23 березня 2016, винесену Добропільською Інспекцією (Добропільський район), № 128-17 від 03 березня 2016, винесену Маріупольською Інспекцією (Орджонікідзевське відділення), № 130-05 від 29 березня 2016, винесену Добропільською Інспекцією (Олександрівське відділення), № 267-17 від 24 березня 2016, винесену Інспекцією у м. Дружківці, № 356-23 від 22 березня 2016, винесену Мар'їнською Інспекцією (Великоновосілківське відділення), № 857-17 від 07 квітня 2016, винесену Красноармійською Інспекцією (Селідівське відділення), № 855-17 від 07 квітня 2016, винесену Красноармійською Інспекцією (м. Новогродівка), № 303-23 від 21 квітня 2016, винесену Волноваською Інспекцією, № 10419-17 від 28 квітня 2016, винесену ОСОБА_4 Інспекцією, № 8966-17 від 01 березня 2016, винесену ОСОБА_4 Інспекцією (Приморське відділення), № 565-17 від 26 травня 2016, винесену Добропільською Інспекцією, № 1563-17 від 13 червня 2016, винесену Красноармійською Інспекцією (Димитрівське відділення), зобов'язання здійснити коригування в інтегрованих картках з земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про недоїмку (податковий борг) на день ухвалення рішення, зобов'язання Артемівську Інспекцію, Горлівську Інспекцію, Добропільську Інспекцію, Волноваську Інспекцію утриматись від нарахування та відображення недоїмок (податкових боргів) з земельного податку з юридичних осіб/або орендної плати з юридичних осіб в інтегрованих картках позивача, визнання протиправними дії та зобов'язати утриматись від вчинення дій відповідачами щодо зарахування коштів, сплачених позивачем після 08 червня 2016 pоку в рахунок сплати податкового боргу за податковими зобов'язаннями з земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб, який виник у період з 01 січня 2016 року по 08 червня 2016 року (а.с.2-10).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року замінено відповідача ОСОБА_4 Інспекцію на Маріупольську Інспекцію (а.с.17).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року роз'єднано справу № 805/2920/16-а за позовом ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО до 1) Слов'янської Інспекції, 2) Костянтинівської Інспекції, 3) Артемівської Інспекції, 4) Красноармійської Інспекції, 5) Інспекції у м. Краматорську, 6) Горлівської Інспекції, 7) Мангуської Інспекції, 8) Добропільської Інспекції, 9) Маріупольської Інспекції, 10) Інспекції у м. Дружківці Інспекції, 11) Мар'їнської Інспекції, 12) Волноваської Інспекції про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та визнання протиправними дій. Справу в частині заявлених позовних вимог ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО до Слов'янської Інспекції про визнання противоправними та скасування податкових вимог № 206-23 від 01 березня 2016, № 252-23 від 26 березня 2016, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та визнання протиправними дій, залишено за справою № 805/2920/16-а (а.с.18-20).

Справі, виділеній у самостійне провадження за позовними вимогами ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО до Маріупольської Інспекції про визнання противоправними та скасування податкових вимоги № 128-17 від 3 березня 2016 року, № 10419-17 від 28 квітня 2016 року, № 8966-17 від 1 березня 2016 року, зобовязання вчинити певні дії, зобовязання утриматися від вчинення певних дій та визнання протиправними дій присвоєно №805/4575/16-а (а.с.21).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 прийнято заяву ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО про уточнення позовних вимог по адміністративній справі №805/4575/16-а до розгляду (а.с.190).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Маріупольською Інспекцією прийнято податкові вимогу №8966-17 від 01 березня 2016 року та №128-23 від 03 березня 2016 року, ОСОБА_4 Інспекцією прийнято податкові вимогу №10419-17 від 28 квітня 2016 року, якими зобов`язано Позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 29.02.2016 у розмірі 4382,44 грн., станом на 02.03.2016 у розмірі 5801,96 грн. та станом на 27.04.2016 у розмірі 23933,87 грн. відповідно. Вважає винесені Відповідачем податкові вимоги № 128-17 від 03 березня 2016 року, № 10419-17 від 28 квітня 2016 року, № 8966-17 від 01 березня 2016 року незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують конституційні засади та суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, враховуючи своє місцезнаходження та відповідно територію, де проводилася АТО.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Маріупольської Інспекції та ОСОБА_4 Інспекції № 128-17 від 03 березня 2016 року, № 10419-17 від 28 квітня 2016 року, № 8966-17 від 01 березня 2016 року, зобовязати Маріупольську Інспекцію внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 7521,47 грн. (а.с.175).

Відповідач надав пояснення, що у звязку із поданням уточнюючих розрахунків було погашено податковий борг із земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб. Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків сума боргу (недоїмки) визначена в податкових вимогах № 128-17 від 03 березня 2016 року, № 10419-17 від 28 квітня 2016 року, № 8966-17 від 01 березня 2016 року, погашена за рахунок самостійного коригування податкових зобовязань та відповідно самостійної сплати зобовязань. Оскаржувані податкові вимоги в силу закону вважаються відкликаними. Пеня нарахована в автоматичному режимі при в звязку з погашенням зобовязань. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 805/4575/16-а позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу ОСОБА_4 Інспекції від 01 березня 2016 року форми Ю №8966-17, якою зобов`язано ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 29.02.2016 у розмірі 4382,44 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу ОСОБА_4 Інспекції від 28 квітня 2016 року форми Ю №10419-17, якою зобов`язано ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 27.04.2016 у розмірі 23933,87 коп.

Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу Маріупольської Інспекції від 03 березня 2016 року форми Ю №128-17, якою зобов`язано ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 02.03.2016 у розмірі 5801,96 грн.

Зобовязано Маріупольську Інспекцію внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу з недоїмки (пені) на загальну суму 7521,47 грн.

Постанова мотивована тим, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і ним подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Матеріалами справи підтверджується подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Крім того, відсутність (відстрочення в силу закону) обовязку сплати земельного податку у період з 15 жовтня 2014 року до 08 червня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу цієї спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 01.03.2016, 03.03.2016 та 28.04.2016.

Відповідачем в картках особового рахунку позивача за несвоєчасну сплату відповідних зобовязань самостійно нараховане та в подальшому погашено пені за рахунок фактичної сплати зобовязань та за наданими уточнюючими податковими деклараціями на 2016 рік у загальному розмірі 7521,47 грн.

Тобто, при погашенні позивачем своїх зобовязань починаючи з 08.06.2016, податковим органом зараховувались суми грошових коштів у рахунок зобовязань, які виникли починаючи з 01 січня 2016 року, відповідно до чого і виникла пеня.

Також, судом першої інстанції зазначено, що відповідно даних правовідносин податкова вимога в силу Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закону № 1669-VII) взагалі не повинна була прийматись відповідачем в звязку з відсутністю таких податкових зобовязань та податкового боргу у позивача в строк до 08.06.2016, тобто позивачем надано відповідні належні докази щодо відсутності у нього зобовязань до певного строку, визначеного спеціальним Законом.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що узгоджена сума податкового зобовязання набула статусу податкового боргу, тому у Маріупольської Інспекції були наявні законні підстави для винесення податкової вимоги, що є одним з заходів примусового характеру.

Також апелянтом зазначено, що Маріупольська Інспекція діяла виключно на підставі норм діючого законодавства, та виключення з інтегрованої картки відомостей про наявність податкового боргу з пені на загальну суму 7521,47 грн. є неможливим, оскільки позивач самостійно визначив свої податкові зобовязання з орендної плати за землю, та самостійно надав уточнюючі декларації після закінчення строків погашення. Нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Крім того, апелянт вважає, що посилання суду на ОСОБА_5 № 1669-VII та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» як підставу скасування вимоги є безпідставними, оскільки незалежно від розповсюдження на ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО вказаних приписів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обовязку щодо скасування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.

Таким чином, враховуючи зазначене апелянт стверджує, що при прийнятті рішення по справі суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а саме ст. 59, 60, 87, 88, 93 ПК України.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00131268 за адресою: вул. Островського, буд.8, м. Краматорськ, 84302, перебуває на податковому обліку в Маріупольській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області в якості платника окремих податків та зборів за неосновним місцем обліку. Здійснює господарську діяльність відповідно до Статуту підприємства.

Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є правонаступником ОСОБА_4 обєднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись ПК України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені ПК України.

17 лютого 2016 року позивачем подано податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб із визначенням зобовязань на 2016 рік (а.с.43-63).

01 березня 2016 року ОСОБА_4 Інспекцією винесено податкову вимогу форми Ю №8966-23, якою зобов`язано позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 29.02.2016 у розмірі 4382,44 грн. (а.с.13).

03 березня 2016 року Маріупольською Інспекцією винесено податкову вимогу форми Ю №128-23, якою зобов`язано позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 02.03.2016 у розмірі 5801,96 грн. (а.с.15).

28 квітня 2016 року ОСОБА_4 Інспекцією винесено податкову вимогу форми Ю №10419-23, якою зобов`язано позивача сплатити суму податкового боргу з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що виник станом на 27.04.2016 у розмірі 23933,87 грн. (а.с.14).

Тобто, суд звертає увагу, що податкову вимогу винесено з визначенням податкових зобовязань за період до березня 2016 року.

Не погодившись із вказаною вимогою, позивач звернувся із скаргами до Головного управління ДФС у Донецькій області та ДФС України, проте це не призвело до скасування спірних вимог (а.с.179-187).

Не погоджуючись із прийнятою податковою вимогою та нарахуванням пені позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових вимог та нарахування пені виходячи з наступного.

До спірних правовідносин суд застосовує норми ПК України та Закону № 1669-VII в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірних вимог № 128-17 від 03 березня 2016 року, № 10419-17 від 28 квітня 2016 року, № 8966-17 від 01 березня 2016 року полягає у правомірності винесення податковим органом податкових вимог з урахуванням положень ПК України та Закону № 1669-VII.

Так, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Враховуючи вимоги п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 87.9 цієї ж статті визначено, що разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до зазначеної норми відповідачем були зараховані кошти сплачені ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО в рахунок податкового боргу позивача, який виник у період до 08.06.2016.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

ОСОБА_5 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до вимог статей 6 та 7 Закону № 1669-VII визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном субєктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

На виконання Закону № 1669-VII, прийняті відповідні розпорядження. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, (далі Розпорядження №1053-р), від 02.12.2015 № 1275-р (далі Розпорядження №1275-р) відповідно до яких, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція та згідно з додатком до якого до відповідних населених пунктів належить, зокрема м. Маріуполь.

Судами зясовано, що позивач був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16.07.2015 перереєструвався до м. Краматорськ, вул. Островського, 8 і відповідно земельні ділянки позивача, де здійснюється господарська діяльність знаходяться за адресами населених пунктів, що включені та належать до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення та на час дії відповідної редакції Закону, тобто в період до 08.06.2016, дають підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які перебувають на обліку у фіскальних органах, і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, а також земельні ділянки державної та комунальної власності, якими такі платники податків користуються на території, де проводилась АТО, на цей період звільняються від виконання своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в місті їх розташування, а саме в містах Краматорську і Маріуполі.

Статтею 10 Закону № 1669-VII врегульовано порядок підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме: протягом терміну дії цього Закону належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань. При цьому, цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобов'язання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 Закону № 1669-VII є загальною нормою.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1669-VII визначено, що дія Закону поширюється на період проведення АТО та на шість місяців після дня її завершення.

05.09.2014 Торгово-промислова палата України своїми Сертифікатами №2878/05-4 та №2888/05-4 засвідчила факт настання обставин непереборної сили, зумовлених використанням зброї на території розташування ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення податків та обовязкових платежів та надання звітності (а.с.176,177).

Таким чином, Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати зобовязань та визначення штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб, тобто у термін з початку дії закону і до 08.06.2016.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положення статті 10 Закону № 1669-VII можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих ПК України.

Крім того, 28.12.2016 та 29.12.2016 позивачем надано до Податкового органу уточнюючі податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, в яких у рядку 6-12 нараховане до зменшення податкові зобов`язання за періоди січень, лютий, березень, квітень, травень та частина червня 2016 року, а саме: №9253772140 (звітна податкова декларація від 17.02.2016 №9018820715) зменшено податкове зобовязання на 30363,59 грн.; №9253829181 (звітна податкова декларація від 17.02.2016 №9018821643) зменшено податкове зобовязання на 425,63 грн.; №925383407 (звітна податкова декларація від 17.02.2016 №9018820767) зменшено податкове зобовязання на 80221,45 грн.; №9252750801 (звітна податкова декларація від 17.02.2016 №9018820663) зменшено податкове зобовязання на 45032,47 грн.; №9253873634 (звітна податкова декларація від 17.02.2016 №9018820381) зменшено податкове зобовязання на 22934,77 грн. (а.с.105-126).

Вказані уточнюючі податкові декларації за 2016 рік прийняти відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 та не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до відомостей, наявних в ІКПП на початок 2016 року, за позивачем не обліковувалась недоїмка з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, що підтверджується, в тому числі, і витягами з Електронного кабінету Платника податку та наданими відповідачем до матеріалів справи інтегрованих карток (а.с.133-163).

З 28 липня 2016 року позивач почав сплачувати визначені зобовязання та 28 грудня 2016 року відповідно ним подано уточнюючий розрахунок. Тобто, при рознесені даних, щодо зменшення податкових зобовязань з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб у період з 01.01.2016, відповідачем, в автоматичному режимі нарахована недоїмка у розмірі 7521,47 грн., виходячи з чого на дату звернення до суду відповідно до інтегрованої картки платника податку вже обліковувався борг у визначеному розмірі.

Згідно п.35.1 ст. 35 ПК України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Отже, сплата податку являє собою фактичне внесення сум податку, які підлягають сплаті до відповідного бюджету.

У відповідності до п.50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Враховуючи вимоги п.129.9 ст.129 ПК України у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 ПК України пеня, передбачена статтею 129 ПК України не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом.

Скориставшись правом, передбаченим ПК України, позивачем подано податкові декларації з земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік та уточнюючі розрахунки до них, тобто, мало місце зарахування відємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не фактична сплата грошових зобовязань.

Пунктом 126.1 ст.126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених ПК України, суми самостійно визначеного грошового зобовязання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом.

Аналіз норм ПК України дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і ним подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 ПК України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Матеріалами справи підтверджується подання позивачем до податкового органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Крім того, суд зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищій адміністративний суд України викладеній в ухвалі від 15.03.2017 по справі №К/800/24684/16(805/1211/16-а).

Наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Так, відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку визначено правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС.

Нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня: при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного Податковим кодексом України.

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобовязань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобовязань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з відємним значенням суми податкових зобовязань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обовязку сплати земельного податку у період з 15 жовтня 2014 року до 08 червня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу цієї спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 01.03.2016, 03.03.2016 та 28.04.2016.

Відповідачем в картках особового рахунку позивача за несвоєчасну сплату відповідних зобовязань самостійно нараховане та в подальшому погашено пені за рахунок фактичної сплати зобовязань та за наданими уточнюючими податковими деклараціями на 2016 рік у загальному розмірі 7521,47 грн.

Тобто, при погашенні позивачем своїх зобовязань починаючи з 08.06.2016, податковим органом зараховувались суми грошових коштів у рахунок зобовязань, які виникли починаючи з 01 січня 2016 року, відповідно до чого і виникла пеня.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових вимог Маріупольської Інспекції та ОСОБА_4 Інспекції № 128-17 від 03 березня 2016 року, № 10419-17 від 28 квітня 2016 року, № 8966-17 від 01 березня 2016 року, зобовязання Маріупольської Інспекції внести зміни до інтегрованих карток з земельного податку та орендної плати юридичних осіб ПАТ ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу з пені на загальну суму 7521,47 грн. підлягають задоволенню

Щодо посилання податкового органу на відсутність предмету спору про скасування податкових вимог у звязку з тим, що в силу ПК України вони вважаються відкликаними у звязку з самостійної сплатою грошових зобов'язань, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статі 60 ПК України передбачено умови, підстави відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги.

Так, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п.60.2 вищевказаної статті у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. Тобто, податковим законодавством не передбачено окремої процедури повідомлення платника податків про відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Але ж колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно даних правовідносин податкова вимога в силу Закону № 1669-VII взагалі не повинна була прийматись відповідачем в звязку з відсутністю таких податкових зобовязань та податкового боргу у позивача в строк до 08.06.2016, тобто, позивачем надано відповідні належні докази щодо відсутності у нього зобовязань до певного строку, визначеного спеціальним Законом.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові вимоги прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

В повному обсязі ухвала виготовлена 25 жовтня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 805/4575/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання противоправними та скасування податкових вимог, зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддяІ.В.Сіваченко

СуддіО.О.Шишов

ОСОБА_6