Постанова № 69760645, 25.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р. № 820/3435/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар", третя особа - Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту реєстрації Харківської міської ради, про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар" з 16.09.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2017 по справі № 638/17553/16-к визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України та встановлено, що ОСОБА_1 16.09.2015 став керівником фіктивного підприємства ТОВ "Ультар". У зв'язку з викладеним, позивач просить суд припинити юридичну особу відповідача.

Представник позивача прибув до суду, зазначив, що підтримує позовні вимоги та подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направленням судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Ультар" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та з 16.09.2015 набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 40013209.

Судом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2017 по справі № 638/17553/16-к, який набрав законної сили 02.03.2017, ОСОБА_1 - керівника та підписанта товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар" визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

З наявністю вказаного судового рішення позивач пов'язує підтвердження факту ведення підприємством незаконної господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно частини 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України, внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України визначено, що ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

За змістом статті 55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " в редакції, яка діяла до 13.12.2015 підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Наразі зазначений закон діє в редакції Закону України від 26.11.2015 № 835-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яким Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" викладено в новій редакції, з подальшими змінами.

Так, частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" унормовано, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень щодо проведення реєстраційної дії для примусового виконання здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами частини 12 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі, зокрема, судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Суд зазначає, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2017 по справі № 638/17553/16-к, встановлено, що ОСОБА_1 фактично не здійснював підприємницьку діяльність від імені ТОВ "Ультар", не мав наміру здійснювати діяльність, яка пов'язана з виробництвом, продажем ТМЦ, виконанням робіт, наданням послуг, у той час як товариство використовувалось іншими особами.

Оскільки вказаним вироком встановлено наявність протиправного діяння з боку ОСОБА_1 - керівника та підписанта товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар", зазначені обставини, в силу частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є такими, що не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані дії з боку ОСОБА_1 вчинені з метою здійснення відповідачем фіктивної господарської діяльності, яка заборонена законом.

За вказаних обставин, суд зазначає, що хоча й на час набрання законної сили вироком відносно ОСОБА_1 - керівника та підписанта товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар" та наразі, норма частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " щодо підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи не діє, поряд з цим, Податковий кодекс містить в собі положення, якими нормативно закріплено право контролюючого органу в установленому законом порядку звертатись до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб.

У такий спосіб, в даному випадку, реалізується механізм у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, у тому числі, за наявності ознак фіктивності, унормованих статтею 55-1 Господарського кодексу України, які дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи, та котрі у судовому порядку були встановлені вироком вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.01.2017 по справі № 638/17553/16-к, який набрав законної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар".

Щодо вимог позивача про припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар" з 16.09.2015, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що стаття 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Так, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", моментом припинення юридичної особи є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі відповідного пакету документів, передбаченого частиною 12 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осібні підприємців та громадських формувань".

Остаточною датою припинення юридичної особи є внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації після надходження до нього відповідного пакету документів, передбаченого частиною 12 статті 17 вищевказаного закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар" саме з 16.09.2015 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар", третя особа - Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту реєстрації Харківської міської ради, про припинення юридичної особи - задовольнити частково.

Припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "Ультар", код ЄДРПОУ 40013209.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С. Мороко