Рішення № 6976051, 27.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/50227.11.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛ ТРЕВЕЛ» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНДО» про стягнення 10036,80 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Козій Н.Ю.–предст.

Від відповідача Шевчук Д.О –предст., Шиганський В.В. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРАЛ ТРЕВЕЛ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОНДО»з позовом про стягнення 6 120,00 грн. заборгованості та 3916, 80 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Агентським договором № 357 від 08 квітня 2008 року.

14.10.2009 в судовому засіданні Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 6120,00 грн. –суму основної заборгованості, пеню у розмірі 687,62 грн., індекс інфляції у розмірі 201,96 грн. та 3% річних в розмірі 91,80 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає їх необґрунтованими. В письмових пояснення Товариство з обмеженою відповідальністю «РОНДО»зазначило, що Позивач не має права на стягнення неустойки за Агентським договором, оскільки не зазнав збитків внаслідок нездійснення ануляції туру Відповідачем. Також Відповідач зазначив, що практикою відносин Відповідача з Позивачем за Агентським договором установлено, що Туроператор, перед тим як почати виконання своїх зобов’язань, за допомогою телефонного зв’язку пересвідчується у тому, що замовлення є дійсним, а не анульованим. Але у випадку, який став предметом спору, цього здійснено не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

08 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРАЛ ТРЕВЕЛ»(далі –Позивач, Туроператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОНДО»(далі –Відповідач, Турагент) укладений Агентський договір № 357. Відповідно до умов даного договору, зокрема, п. 2.1 Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе зобов’язання здійснювати від імені за винагороду та на користь Туроператора певні юридичні дії, а саме: реалізувати туристичні послуги за напрямками міжнародного виїзного туризму відповідно до цінових каталогів або спеціальних пропозицій Туроператора, укладати договори на туристичне обслуговування, отримувати оплату за такими договорами, приймати рекламації від туристів. Турагент приймає на себе зобов’язання приймати оплату тільки за договорами на туристичне обслуговування, укладеними безпосередньо з ним.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором доручення.

Стаття 1000 Цивільного кодексу України визначає, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 5.2 Агентського договору № 357 Туроператор надає Турагенту винагороду за реалізацію Туру, розмір якої залежить від маркетингових програм Туроператора та визначається рахунком, що надається Туроператором Турагенту.

Позивачем відповідно до умов п. 3.2. Договору було отримано від Відповідача замовлення № 101878 від 30.03.2009 та № 101880 від 30.03.2009.

Замовлення були здійснені Відповідачем згідно з умовами Агентського договору через Інтернет-систему бронювання «САМО-Тур».

Позивачем на виконання п. 3.5 Договору 30 березня 2009 року було надано Відповідачу підтвердження замовлень та виставлено рахунки на оплату турів:

- рахунок-фактура № 013609 від 30 березня 2009 року, сума –9979,00 грн.

- рахунок-фактура № 013611 від 30 березня 2009 року, сума –9979,00 грн.

Відповідно до п 5.5 Договору, несвоєчасна, неповна або неправильна оплата Турагентом виставлених рахунків-фактур знімає з Туроператора всю відповідальність, пов’язану з виконанням зобов’язань за Договором та надає Туроператору право відмовити туристу в наданні турпродукту, навіть якщо Турагент вже отримав підтвердження замовлення.

У зв’язку із не оплатою Позивач анулював послуги із направленням Відповідачу 23 квітня 2009 року відповідних повідомлень про ануляцію електронною поштою.

Відповідно до ст. 9 Агентського договору при ануляції туру від 4 до 1 доби до початку туру розмір неустойки становить 80% вартості туру.

Враховуючи те, що Позивачем було знайдено можливість зменшення розміру неустойки та виходячи з матеріалів справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 6120,00 (3060,00 + 3060,00) грн.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В ході досудового врегулювання спору 01 червня 2009 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію № 241 від 01 червня 2009 року з вимогою щодо погашення заборгованості, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення Відповідачу рекомендованого листа, на яку Відповідачем було надано відповідь (лист № 01 від 04 червня 2009 року) про відмову у погашенні боргу.

04 червня 2009 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача повторну претензію за вих. № 244 про погашення заборгованості що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта»№ 1575 та поштовим повідомленням про вручення Відповідачу рекомендованого листа, яка залишена останнім без відповіді.

Виходячи з п. 5.5 Агентського договору, ануляція туру є правом, а не обов’язком Туроператора.

За умовами п. 3.8 Агентського договору усі домовленості сторін, пов’язані з реалізацією Туру в тому числі з ануляцією, здійснюються виключно у письмовій формі (у тому числі засобами факсимільного, електронного зв’язку).

Як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень представників сторін, Позивач не отримував від Відповідача підтвердження ануляції туру.

23 квітня 2009 року у зв’язку із не оплатою виставлених рахунків-фактур № 013609 та № 013611 Позивачем було направлене Відповідачу відповідне повідомлення про ануляцію.

Відповідно до п. 4.3.14 Договору Турагент зобов’язаний сплатити Туроператору вартість турпродукту в строк, встановлений у ст. 5.3. Договору, незалежно від розміру та строку фактичного одержання Турагентом оплати від туриста і незалежно від дати фактичної реалізації Турагентом турпродукту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем за Агентським договором № 357 належним чином доведена, документально підтверджена та Відповідачем не спростована, тому позовні вимоги в частині стягнення суми неустойки за Агентським договором по замовленням № 101878 та № 101880, визнаються судом обґрунтованими, доведеними належним чином, а отже такими, що підлягають задоволенню в сумі 6120,00 грн.

За умов п. 5.3 Договору якщо інші строки платежу не будуть зазначені у рахунку Туроператора, при надходженні до Туроператора замовлення Турагента на тур за 8 та більше днів до початку туру, оплата здійснюється Турагентом на підставі рахунку Туроператора протягом 3-х банківських днів з моменту підтвердження даного замовлення.

Виходячи з матеріалів справи період прострочення складає 64 календпрних дні (з 09 червня 2009 року по 11 серпня 2009 року включно).

Відповідно до п. 9.4.2 Агентського договору Позивач має право нарахувати на суму простроченого платежу пеню із розрахунку 1% за кожен день прострочення платежу, але не більше 80% від вартості туру.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином умовами п. 9 та 9.4.2. Договору сторони здійснили забезпечення виконання взятих на себе зобов’язань двома видами неустойки: ануляція туру (одностороння відмова) забезпечена неустойкою у вигляді штрафу (п. 9 Договору), а прострочення платежу забезпечене неустойкою у вигляді нарахування пені.

Враховуючи той факт, що за своєю правовою природою штрафні санкції як пеня та штраф відносяться до одного виду відповідальності (правового наслідку), а саме неустойки, тому даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами слід зважати на те, що з Відповідача підлягає стягненню неустойка у вигляді штрафу, а тому вимога Позивача щодо нарахування пені на суму простроченого платежу не відповідає дійсним обставинам справи та взаємовідносинам, що склались між сторонами.

Нарахування пені також не може здійснюватись у зв'язку з тим, що у сторони відсутнє прострочення платежу, а має місце відмова від отримання послуг, яке забезпечене штрафом.

При цьому слід зауважити, що передбачене законом право вимагати оплати індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту матеріального права та інтересу кредитора, суть якого полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від обезцінювання грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, яки підлягають виплаті кредитору.

Враховуючи викладене, інфляційні нарахування на суму неустойки і три проценти річних входять до складу грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При проведенні розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення Позивачем було враховано рекомендації Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року.

Невиконання зобов'язання щодо оплати є порушенням грошових зобов’язань взятих на себе Відповідачем умовами Договору, а тому вимоги Позивача щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 201,96 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 91,80 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства за обмеженою відповідальністю (м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, оф. 102 , код ЄДРПОУ 30057255, р/р 2600001301833 у ТОВ «УКРПРОМБАНК», МФО 321228) або з будь –якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРАЛ ТРАВЕЛ»(01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 27, код ЄДРПОУ 35649894, р/р 2600300166568 у КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 322904) основний борг в сумі 6120 (шість тисяч сто двадцять) грн. 00 коп., індекс інфляції в сумі 201 (двісті одна) грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 91 (дев’яносто одна) грн. 80 коп., а також 62 (шістдесят дві) грн. коп. державного мита, 143 (сто сорок три) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                             О.О.Хрипун                    

Дата підписання рішення: 02.12.2009