Постанова № 69760449, 25.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1477/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач, Новоайдарський РВ ГУМВС України у Луганській області) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що наказом начальника ГУ МВС України у Луганській області від 13.02.2012 № 79 з 08.02.2012 позивача призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новоайдарського РВ ГУ МВС України у Луганській області. Звільнено позивача зі служби відповідно до наказу ГУ МВС України у Луганській області від 06.11.2015 № 399 о/с. З серпня по грудень 2014 року позивач фактично брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичній операції на території Луганської області. Всупереч вимог пункту 2 постанови КМУ від 04.06.2014 № 158 відповідачем у період з 19 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року позивачу не виплачена грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції в загальному розмірі 17830,05 грн, а саме: за серпень 1258,07 грн; за вересень 3000,00 грн; за жовтень 3927,26 грн; за листопад 4355,80 грн; за грудень 5288,82 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з серпня по грудень 2014 року у загальному розмірі 17830,05 грн.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутністю (арк. спр. 21, 22).

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (арк. спр. 24-26), у яких зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення з 19.08.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивач виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. Виплата винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Відповідач також зазначив, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУ МВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з серпня по грудень 2014 року.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у запереченнях проти позову заявив клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності.

Враховуючи положення частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 01.03.2005 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України в Луганській області, з 07.11.2015 по теперішній час проходить службу в Національній поліції України, що підтверджено довідкою СКЗ Новоайдарського ВП ГУПН у Луганській області від 09.10.2017 № 10694/111/41-2014 та копією трудової книжки (арк. спр. 7, 12).

Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 26.02.2016 № А-1165 та довідки ГУМВС України у Луганській області від 06.07.2015 ВДЗ/6745/А, виданих на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, позивач дійсно з 19.08.2014 по час видачі довідок безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 8, 9).

Згідно з довідкою про доходи від 10.10.2017 № 62/37, виданою Новоайдарським РВ ГУМВС України у Луганській області, загальний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, за період з серпня по грудень 2014 року складав 20479,52 грн, а саме: за серпень 2014 року 2415,55 грн, у тому числі 131,54 грн індексація; за вересень 2014 року 3077,48 грн, у тому числі 149,81 грн індексація; за жовтень 2014 року 3927,36 грн; за листопад 5769,31 грн, у тому числі 1413,51 грн матеріальна допомога; за грудень 2014 року - 5288,82 грн (арк. спр. 11).

За даними довідки Новоайдарського РВ ГУМВС від 10.10.2017 № 62/53 позивач у період з 01.08.2014 по 31.12.2014 у відпустці та лікарняному не перебував (арк. спр. 10).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі Постанова № 158), у редакції чинній у спірному періоді, було визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» (далі Наказ № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» (далі Наказ № 499) установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з Додатком 22 до Наказу № 499 до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, віднесено й доплату за службу в нічний час.

Разом з тим, судом встановлено, що такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація не входять до грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення винагороди за безпосередню участь в АТО.

Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанова № 158 та Наказ № 719), можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується особам за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Тобто, виплата такої винагороди за час перебування особи у відпустці не передбачена. Зазначеним Наказом № 719 передбачена виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00, пар. 23, 26, рішення від 08.11.2005, зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Бурдов проти Росії», № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Отже можна зробити висновок, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки інформацією, зазначеною у довідках від 26.02.2016 № А-1165 та від 06.07.2015 ВДЗ/6745/А, підтверджується безпосередня участь позивача в антитерористичній операції у періоді з 19.08.2014 по 31.12.2014, тобто право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої пунктом 2 Постанови № 158, відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.08.2014 по 31.12.2014.

З огляду на розмір грошового забезпечення позивача у серпні грудні 2014 року, підтверджений довідкою про доходи позивача, який у серпні та вересні 2014 року був меншим ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць (2285,01 грн, 2927,67 грн відповідно (грошове забезпечення без індексації), суд вважає, що розрахунок винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за серпень та вересень 2014 року слід здійснити із розміру грошового забезпечення у сумі 3000,00 грн у розрахунку на місяць.

Отже, судом встановлено, що розмір винагороди позивача за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.08.2014 по 31.12.2014 складає 17830,04 грн, у тому числі: за серпень 2014 року 1258,06 грн (3000,00 грн : 31 = 96,77 грн (за одну добу) х 13 діб (участь в АТО розпочата з 19.08.2014 =1258,06 грн); за вересень 2014 року 3000,00 грн; за жовтень 2014 року 3927,36 грн; за листопад 2014 року 4355,80 грн (5769,31 грн грошове забезпечення 1413,51 матеріальна допомога = 4355,80 грн); за грудень 2014 року 5288,82 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Судом також встановлено, що позивачем у прохальній частині позовної заяви допущено описку та зазначено суму винагороди, що належить до стягнення, 17830,05 грн замість 17830,04 грн. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що позивач, у позовній заяві у помісячному розрахунку наводить суми, які у сукупності складають 17830,04 грн.

Разом з тим, вищеописана допущена позивачем помилка не змінює суті його позовних вимог, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670852, місцезнаходження: 93500, Луганська обл., Новоайдарський район, смт. Новоайдар, вулиця Банківська, будинок 19) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 93542, Луганська область, Новоайдарський район, с. Михайлівка, вулиця Колгоспна, будинок 18, місце фактичного проживання: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, квартал Тараса Шевченка, 4/12) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 19.08.2014 по 31.12.2014 у сумі 17830,04 грн (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 04 коп.), у тому числі за серпень 2014 року- 1258,06 грн (одна тисяча двісті пятдесят вісім гривень 06 коп.), за вересень 2014 року 3000,00 (три тисячі гривень), за жовтень 3927,36 грн (три тисячі девятсот двадцять сім гривень 36 коп.), за листопад 2014 року 4355,80 грн (чотири тисячі триста пятдесят пять гривень 80 коп.), за грудень 5288,82 грн (пять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 82 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2