Постанова № 69760155, 19.10.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2017 р. Справа № 809/1034/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Цугорки Н.І.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини 3057 Національної гвардії України, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини 3057 Національної гвардії України, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до грошового забезпечення ОСОБА_2 внаслідок неправомірних дій Головного управління Національної гвардії України та Військової частини 3057 Національної гвардії України невключено всіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а ті, що включені - не в повному розмірі. Як наслідок це призвело до невірного розрахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розміру пенсії позивача.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що Військовою частиною 3057 Національної гвардії України всупереч вимог наказу МВС України від 04.07.2014 № 638 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам" не нараховано та не виплачено позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 10 % від посадового окладу та окладу за військове звання, незважаючи на наявність у військовому квитку записів про попередню службу та наявність відповідного стажу. В порушення вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції" протягом служби відповідач щомісяця безпідставно утримував із грошового забезпечення ОСОБА_2 військовий збір. Крім цього, до грошового забезпечення позивача також не було включено щомісячну винагороду в розмірі 60%, винагороду за участь в антитерористичній операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, з яких утримувався і був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Внаслідок таких протиправних дій, позивач був позбавлений частини грошового забезпечення, що як наслідок призвело до неправильного розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та розміру пенсії. Позивачу повинно бути нараховано та виплачено недоотримані кошти, здійснено індексацію таких сум та перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. У зв'язку з чим Головним управлінням Національної гвардії України та Військовою частиною 3057 Національної гвардії України необхідно внести до документації про грошове забезпечення ОСОБА_2 відповідні зміни. Позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача Військової частини 3057 Національної гвардії України в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду відповідач належно повідомлений. У минулому судовому засіданні та поданому запереченні вказав, що нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 здійснювалося відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС від 04.07.2014 № 638, та з урахуванням вимог розпорядження Командувача Національної гвардії України від 20.01.2015 № Р-2, яким було визначено мінімальний та рекомендований до виплати розміри грошового забезпечення деяким підрозділам спеціального призначення Національної гвардії України, а саме 6400,00 грн. Позивач під час дії вказаного розпорядження отримував грошове забезпечення на рівні 6400,00 грн та більше. Тому твердження позивача про отримання ним грошового забезпечення не у повному обсязі, є безпідставними. Крім цього, до грошового забезпечення не входять винагорода за участь в антитерористичній операції, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, вихідна допомога при звільненні. Щодо утримання військового збору, то в даному випадку пільга з оподаткування військовим збором почала діяти тільки з 12.01.2016 - з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161, якою затверджено порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції. Грошове забезпечення за час знаходження у відпустці, на лікуванні не включається до доходу, на який поширюється застосування пільги з оподаткування військовим збором. Позивачу проведений перерахунок військового збору за час його служби, починаючи з січня 2016 року до дня звільнення, перерахована сума складає 519, 09 грн. Зазначені кошти задепоновані та будуть виплачені позивачу після його звернення за цими коштами. При розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні застосовувався останній повний місяць військової служби, допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення, а тому одноразова грошова допомога при звільненні розрахована із дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача Головного управління Національної гвардії України в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду відповідач належно повідомлений. У минулому судовому засіданні та поданому запереченні вказав, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, винагород у переліку видів грошового забезпечення, з яких розраховується пенсія немає. А тому підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_2 винагороди за участь в антитерористичній операції, а також матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, вихідної допомоги при звільненні немає. В задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду відповідач належно повідомлений. У минулому судовому засіданні вказав, що для перерахунку пенсії позивача, призначеної з 29.12.2016 ОСОБА_2 необхідно подати відповідну документацію, яка підтверджує зміни в його грошовому забезпеченні. Без вказаних доказів Управління позбавлено можливості вчиняти буд-які дії щодо нарахування пенсії в інших розмірах, відмінних від тих які вже виплачується. В задоволенні позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на момент проходження позивачем служби) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 21.05.2015 по 28.12.2016 проходив військову службу у Військовій частині 3057 Національної гвардії України за контрактом.

Позивач звільнений з військової служби за контрактом в запас Збройних сил України відповідно до п.п. "б" (за станом здоров'я) п.1, п.8 ст. 26 Закону України "Про військову службу і військовий обов'язок". Підстава - наказ командира Військової частини 3057 від 28.12.2016 № 281.

Згідно витягу з наказу за № 281 від 28.12.2016 ОСОБА_2 виключений з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вислуга років на військовій службі станом на 19.12.2016, згідно цього наказу, у календарному обчисленні складає 3 роки 7 місяців 3 дні, у пільговому - 5 років 5 місяців 8 днів, у безперервному - 1 рік 7 місяців 1 день (т. 1 а.с. 27)

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 29.12.2016 ОСОБА_2 було призначено пенсію за вислугу років. При обчисленні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області враховувалося грошове забезпечення, а саме: посадовий оклад - 530 грн., оклад за військове звання - 30 грн., процентна надбавка за вислугу років 20% - 112 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 3 282, 07 грн (у т.ч. надбавка за особливо важливі завдання - 50%, премія - 680 %). Основний розмір пенсії становить: 60% грошового забезпечення у розмірі 2 372, 44 грн. та збільшення основного розміру пенсії на 25 % - 593 грн. (т. 1 а.с. 30)

Вказана пенсія була призначена на підставі грошового атестату №24 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які були видані Військовою частиною 3057 Національної гвардії України (т. 1 а.с. 29, 32).

Як вбачається з вищевказаних документів, до грошового забезпечення позивача не було включено надбавки за вислугу років у розмірі 10%, щомісячну винагороду в розмірі 60%, винагороду за участь в антитерористичній операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, з яких з яких утримувався і був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 статті 9 даного Закону визначено, що розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 2, 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" військовослужбовцям Збройних Сил встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в наступних розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Військовослужбовцям Національної гвардії - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

В частині 1 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку отримував позивач під час проходження служби, з якої нараховані та сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Як вже встановлено судом, на час звільнення позивача з військової служби розмір його грошового забезпечення включав додаткову грошову винагороду, яка становила 60 % цього місячного забезпечення.

Таким чином, при визначенні розміру пенсії за вислугу років позивачу відповідачами протиправно невключено до складу грошового забезпечення позивача щомісячну додаткову грошову винагороду, яку він отримував у період служби, що в свою чергу, призвело до неправильного розрахунку розміру пенсії, яка підлягає до нарахування та виплати.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови № 1294) до одноразового виду грошового забезпечення зокрема віднесена одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

На виконання Постанови "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" видано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23.01.2015 року № 72, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - Інструкція).

Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах, підрозділах і загонах, вищих навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, установах та закладах Національної гвардії України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода) (пункт 1 Інструкції).

Відповідно до пунктів 2, 3 вказаної Інструкції виплата винагороди здійснюється в таких розмірах: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу; військовослужбовцям підрозділів (загонів) спеціального призначення; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).

Аналіз вищевказаних норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 01.03.2017 (т.2 а.с. 61- 63).

Таким чином, Військовою частиною 3057 Національної гвардії України та Головним управлінням Національної гвардії України протиправно не зазначено у складі грошового забезпечення позивача додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячну винагороду в розмірі 60%, винагороду за участь в антитерористичні операції, матеріальу допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_2 грошового забезпечення, без врахування надбавки за вислугу років у розмірі 10% за період травень-грудень 2015 року, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату цієї надбавки, здійснивши індексацію цих коштів, а також зобов'язання відповідача зробити перерахунок грошового забезпечення позивача у зв'язку з невірним нарахуванням цієї надбавки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за період з травня по грудень 2015 року позивачу взагалі не нараховувалася надбавка за вислугу років.

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України від 13.03.2014 "Про Національну гвардію України" грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення резервістів Національної гвардії України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 04.07.2014 № 638 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам.

Пунктом 1.2 Інструкції встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

За приписами пункту 1.7 Інструкції грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Відповідно до пункту 1.9 Інструкції індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Розділом 7 Інструкції врегульовані питання надбавок за вислугу років, зокрема:

- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово займаною посадою з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць, зокрема, від 1 до 2 років - 5%, від 2 до 5 років - 10% (пункт 7.1);

- до вислуги років військовослужбовців для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються в календарному обчисленні періоди, зоокрема кадрової військової служби на посадах осіб офіцерського складу, військової служби на посадах осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантів військових навчальних закладів, солдатів (матросів), сержантів та старшин строкової військової служби в Національній гвардії України, служби на посадах рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (пункт 7.2);

- військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, вислуга років обчислюється з урахуванням попередньої служби, обчисленої відповідно до пункту 7.2 цього розділу (пункт 7.5);

- періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років згідно з пунктом 7.6 цього розділу в пільговому обчисленні, визначаються на умовах, зазначених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (пункт 7.7);

- військовослужбовцям, що займають посади, за якими вислуга років для виплати надбавки за вислугу років обчислюється в пільговому порядку, періоди служби протягом року зараховуються до вислуги років у календарному обчисленні.

Після закінчення календарного року вислуга років військовослужбовців за наявності відповідної підстави для обчислення її в пільговому порядку перераховується з урахуванням пільгового обчислення служби в минулому році й оголошується наказом командира військової частини.

Якщо з'ясується, що з урахуванням пільгового обчислення вислуги років надбавка за вислугу років за окремі місяці року підлягає виплаті військовослужбовцю в більшому розмірі, ніж вона фактично виплачувалася, то йому виплачується відповідна різниця (пункт 7.10);

- вислуга років військовослужбовців для виплати надбавки за вислугу років визначається кадровим (стройовим) підрозділом на підставі їх особових справ та інших документів, що підтверджують проходження військової служби та щороку станом на 01 січня оголошується наказом відповідного командира (начальника).

Про результати обрахування вислуги років військовослужбовців складається відповідний висновок у двох примірниках, який затверджується командиром військової частини. Перший примірник висновку передається до фінансового відділення (служби) військової частини, а другий - підшивається до особової справи військовослужбовця. З висновком військовослужбовець повинен бути ознайомлений під особистий підпис.

При переміщеннях військовослужбовців на нове місце служби за новим місцем служби провадиться перевірка вислуги років для виплати надбавки за вислугу років, про що складається висновок. Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для проходження служби, а їх особові справи на день прибуття не надійшли до військової частини, виплата надбавки здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної в грошовому атестаті або іншому документі. Після надходження до військової частини особової справи військовослужбовця вислуга років для виплати йому надбавки оголошується наказом командира військової частини (пункт 7.13);

- військовослужбовцям, яким у встановленому порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди військової служби (роботи), доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання військовослужбовцями документів, що підтверджують їх період служби.

Якщо надбавка за вислугу років виплачувалася військовослужбовцю в менших, ніж належало, розмірах з вини посадових осіб військової частини, то здійснюється перерахунок надбавки за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на неї (пункт 7.14).

З вищевикладеного суд дійшов висновку, що під час проходження позивачем служби у Військовій частині 3057 Національної гвардії України мала бути проведена перевірка вислуги років для виплати відповідної надбавки та складений висновок, при цьому до вислуги років мала бути врахована попередня служба позивача, а саме строкова служба з 01.06.1988 по 26.05.1990 та служба в органах внутрішніх справ з 16.10.1992 по 10.09.1994, що відповідачем зроблено не було. Внаслідок цього, за період з травень по грудень 2015 року, позивачу безпідставно не виплачувалася надбавка за вислугу років у розмірі 10% до посадового окладу.

При цьому, суд зазначає, що відомості про попередню службу позивача вказані у військовому квитку позивача, який, у свою чергу, надавався до кадрової служби Військової частини 3057 Національної гвардії України.

Відповідачами суду не надано доказів, що ОСОБА_2 не надавав військовий квиток, у якому були записи про його попередню службу, і не виплата надбавки за вислугу років сталася внаслідок якихось дій або бездіяльності позивача. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів, що позивач був обізнаний про не нарахування йому надбавки за вислугу років у періоді з травня по грудень 2015 року та не повідомив, про таку невідповідність.

Більш того, після встановлення обставин, що ОСОБА_2 отримував надбавку за вислугу років у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, відповідач мав виплатити позивачу різницю, чого ним зроблено не було.

Посилання представника відповідача на розпорядження Командувача Національної гвардії України від 20.01.2015 № Р-2, в якому було визначено мінімальний розмір грошового забезпечення військовослужбовців підрозділів спеціального призначення, а також зазначено про необхідність зберігати міжпосадові співвідношення залежно від розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями та надбавки за вислугу років і не перевищувати рекомендованих розмірів грошового забезпечення, визначених у додатку 2 до цього розпорядження, відповідно до якого рекомендований розмір грошового забезпечення для осіб рядового, сержантського та старшинського складу і мають вислугу років на місяць до 5 років складає 6400,00 грн, як на підставу для не нарахування та не виплати позивачу надбавки за вислугу років, суд вважає необгрунтованими, оскільки цим розпорядженням не змінювалися складові грошового забезпечення військовослужбовців, обов'язкові до виплати.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем протиправно у період з травня по грудень 2015 року не нараховувалася та не виплачувалася позивачу надбавка за вислугу років у розмірі 10%.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно пункту 37.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту 37.6 Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються:

для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія);

для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 37.10 Інструкції визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, при звільненні зі служби після прийняття рішення про демобілізацію виплачується одноразова грошова допомога в порядку та розмірах, визначених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 460.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби) (далі - військовослужбовці), виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Пунктом 4 Порядку визначено, що допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Судом встановлено, що розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача здійснено відповідачем за місячним грошовим забезпеченням позивача за останнім повним місяцем військової служби.

Відповідачем розрахунок вихідної допомоги позивача здійснений із дотриманням вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, однак без врахування надбавки за вислугу років, що є підставою для відповідного її перерахунку.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дії Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо утримання із грошового забезпечення ОСОБА_2 військового збору в період з 09.09.2015 до 29.12.2016 та зобов'язання здійснити виплату позивачу цих утриманих коштів, суд зазначає таке.

Згідно довідки про розмір грошового забезпечення від 14.06.2017 за № 40/57/33-1627 у період з травня 2015 року по січень 2016 року з позивача утримувався військовий збір (т.1, а.с. 29).

Однак, 09.09.2015 введений в дію Закон України від 18.06.2015 № 548-VІІІ "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції", відповідно до якого підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнено новими абзацами такого змісту: "Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції".

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 "Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором", яка набрала чинності 12.01.2016, установлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції. Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

Судом встановлено, що позивач дійсно брав участь в антитерористичній операції в м. Маріуполі у періоди з 21.05.2015 по 26.11.2015, з 15.12.2015 по 01.08.2016, з 13.02.2016 по 20.05.2016, з 24.06.2016 по 04.07.2016, з 15.12.2016 по 18.12.2016. Даний факт не заперечувався представниками відповідачів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача не підлягало оподаткуванню військовим збором на період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції.

Твердження представника відповідача Військовій частині 3057 Національної гвардії України, що його грошове забезпечення позивача не звільнялося від оподаткування військовим збором у період з 09.09.2015 до 12.01.2016, так як, до 12 січня 2016 року був відсутній порядок підтвердження статусу визначеного Податковим кодексом України кола осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, суд вважає необґрунтованими, оскільки Закон України "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції" введений в дію 09.09.2015 і саме з цього часу не підлягали оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників Національної гвардії України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 № 1282-XII, згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Таким чином, перерахунок грошового забезпечення позивача відповідачами слід здійснити зі застосуванням індексації грошових доходів, а також з врахуванням вже виплачених йому коштів.

Вимога про стягнення з відповідачів у солідарному порядку матеріальної шкоди у розмірі 290 грн є необґрунтованою, з огляду на нижчевикладене.

Так, заподіяну матеріальну шкоду позивач пов'язує з грошовими витратами на оформлення нотаріальної довіреності на представництво його інтересів, поштові витрати по надісланню позовної заяви та уточнень до неї.

За приписами частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (частина перша статті 1173 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суду належить встановити обставини наявності такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, зокрема: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві такої шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

У даному випадку грошові витрати позивача на оформлення нотаріальної довіреності на представництво його інтересів, поштові витрати по надісланню позовної заяви та уточнень до неї, не є шкодою, у розумінні вище зазначених норм, оскільки відповідачі своїми діями цієї шкоди позивачу не завдавали, тобто такі витрати позивача не належать до збитків, завданих йому у результаті порушення його права, а є витратами пов'язаними із зверненням до суду.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки вказані вимоги є передчасними. Так, позивач вважав, що пенсія йому повинна обчислюватися та виплачуватися з грошового забезпечення з врахуванням всіх його видів. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області обчислення і виплату позивачу пенсії здійснило на підставі довідки відповідача, яку подав позивач. Відмова відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки відповідачів про грошове забезпечення з врахуванням всіх його видів є предметом окремого судового провадження.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_2 грошового забезпечення, без врахування надбавки за вислугу років у розмірі 10% за період травень-грудень 2015 року.

Визнати протиправним дії Військової частини 3057 Національної гвардії України щодо утримання із грошового забезпечення ОСОБА_2 військового збору в період з 09.09.2015 до 29.12.2016.

Зобов'язати Військову частину 3057 Національної гвардії України провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 з врахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 10% за період травень-грудень 2015 року, утриманих у період з 09.09.2015 до 29.12.2016 коштів у вигляді в військового збору з проведенням індексації грошових доходів та з врахуванням виплачених сум.

Визнати протиправним дії Військової частини 3057 Національної гвардії України та Головного управління Національної гвардії України щодо оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_2 пенсії, без зазначення у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячної винагороди в розмірі 60%, винагороди за участь в антитерористичні операції, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, вихідної допомоги при звільненні.

Зобов'язати військову частину 3057 Національної гвардії України та Головне управління Національної гвардії України включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_2, з розміру якого обчислюється пенсія щомісячну винагороду в розмірі 60%, винагороду за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні та видати відповідну довідку.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 24.10.2017.