Постанова № 69760007, 03.10.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року о/об 15 год. 19 хв.Справа № 808/2682/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Україна, ЛТД К» про стягнення капіталізованих платежів, -

за участі представників:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) надійшов адміністративний позов від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Україна, ЛТД К (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Україна, ЛТД К на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області капіталізовані платежі у розмірі 217226 (двісті сімнадцять тисяч двісті двадцять шість) гривень 23 копійки.

Позовні вимоги обґрунтовані, що позивачем було призначено страхові виплати по відшкодуванню шкоди, завданої здоровю потерпілому ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Україна, ЛТД К». На даний час товариство перебуває у стані припинення, у звязку з чим сума належних до виплати потерпілому платежів підлягає капіталізації та становить 217226,23 грн. Враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства у випадку ліквідації страхувальників фінансування витрат Фонду здійснюється за рахунок капіталізованих платежів.

Представник позивача у судове засідання не зявився, 03 жовтня 2017 року від нього до суду надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника податкового органу. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не зявився з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою за зазначеною адресою організація не значиться. Згідно з частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Україна, ЛТД К» (ідентифікаційний код 13619267) зареєстроване як юридична особа 16 квітня 1992 року. Та з 05 травня 2017 року перебуває у стані припинення.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Україна, ЛТД К» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, та перебуває на обліку у позивача.

На обліку у Вознесенівському відділенні м. Запоріжжя управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області перебуває ОСОБА_1, який має право на страхові виплати як постраждалий внаслідок нещасного випадку на Товаристві з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Україна, ЛТД К», що підтверджується актом про нещасний випадок від 16 липня 2001 року №1.

Відповідно до постанови Фонду від 29 березня 2017 року №0809/5650/5650/17 Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2017 року ОСОБА_1 встановлено розмір щомісячної грошової суми (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 1462,90 грн.

Позивачем наданий розрахунок потреби у капіталізації коштів відповідача для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 11 травня 2017 року, відповідно до якого потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілому ОСОБА_1 становить 217226,23 грн.

Враховуючи те, що відповідачем до припинення здійснення підприємницької діяльності не було сплачено на користь Фонду суму капіталізованих платежів для подальшого розрахунку з потерпілим на виробництві в розмірі 217226,23 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV (далі Закон №1105-ХІV) та Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765 (далі Порядок № 765).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообовязкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у звязку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоровя, визначено Законом №1105-ХІV.

Основними принципами соціального страхування, зокрема, є: державна гарантія реалізації застрахованими особами своїх прав; обовязковість фінансування Фондом витрат, повязаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальність роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-ХІV передбачено, що роботодавець зобовязаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Отже, наведеними нормами Закону №1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом №765.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

При цьому, за пунктом 3 Постанови капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Таким чином, наведеними нормами законодавства передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

Судом встановлено з матеріалів справи, позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів щодо особи, якому безстроково встановлений відсоток втрати працездатності та призначені страхові виплати використано дані середньої очікуваної тривалості життя особи, надано Державною службою статистики України на 2015 рік.

Щомісячні страхові виплати щодо потерпілого розраховуються відповідно до Тимчасових рекомендацій щодо порядку розрахунку та сплати капіталізованих платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України за наступною формулою: ПКПРПвш(грн.)= РЩВвш(грн.)х 12 місяців х СОТЖ (років), де:

ПКПРПвш потреба в капіталізації платежів для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди;

РЩВвш розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди;

СОТЖ середня очікувана тривалість життя, яка визначається за таблицею

Отже, враховуючи викладене, суд вважає правомірним проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особі ОСОБА_1 а також, на думку суду, позивачем обґрунтовано була розрахована сума капіталізації платежів страхових виплат в розмірі 217226,23 грн.

На дату розгляду справи, сума капіталізованих платежів у розмірі 217226,23 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Україна, ЛТД К» (код ЄДРПОУ 13619267) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області капіталізовані платежі у розмірі 217 226 (двісті сімнадцять тисяч двісті двадцять шість) гривень 23 копійки.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Д.В. Татаринов