Ухвала суду № 69759626, 09.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2017 р. справа № 804/6461/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

06 жовтня 2017 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_1 із сумою 23000,00 грн. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер, а також, судом встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач, звертаючись до суду з двома немайновими вимогами, повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі - 1280,00 грн. (640,00 грн. х 2 вимоги).

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що в порушення частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Судом встановлено, що позивачем подано письмове клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що вона досягла пенсійного віку, тобто, відносить до осіб, що втратили працездатність, що у сукупності із іншими чинниками надало право на отримання пенсії за віком. З моменту набуття цього права та звільнення з місця роботи, у зв'язку із виходом на пенсію, саме пенсія стала основним і єдиним джерелом існування. Також, позивач зазначає, що 12.07.2016 року НБУ було прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», у якому знаходились її кошти. Отже, враховуючи, що наразі позивач перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі та не має змоги сплатити судовий збір, просить суд звільнити її від сплати судового збору. До клопотання позивачем надано копію пенсійного посвідчення.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно із статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання адміністративного позову до суду. Враховуючи, що законодавець не визначив осіб, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію за віком, як суб'єкти, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, суд вважає відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати судового збору.

Суд зауважує, що звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду квитанцію, як доказ сплатити судового збору із заявлених ним двох немайнових вимог у розмірі 1280,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1280,00 грн., із заявлених позивачем двох немайнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101, або надати докази звільнення від сплати судового збору, та шляхом надання до суду письмових доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3, 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський