Постанова № 69759530, 28.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 р. Справа № 804/7393/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» до управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.11.2016 року та заяви про зменшення позовних вимог від 14.02.2017 року просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 липня 2016 року №0003921406 та від 15 листопада 2016 року №0008212200.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з результатами проведеної перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення порушень платником податків, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, у звязку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 16 травня 2016 року по 03 червня 2016 року на підставі наказу від 05.05.2016 року за №447, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» (код ЄДРПОУ 36093812) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2014 року по 31 березня 2016 року.

За результатами перевірки було складено акт від 10 червня 2015 року №263/04-36-14-06/36093812, у висновках якого встановлено:

-п.7 ПСБО 16, ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 810 974 грн., у т.ч. по періодам 1 півріччя 2014 на 2 512 грн., 9 міс. 2014 року на 3 639 грн., 2014 рік на суму 30 688 грн., 2015 рік на 780 286 грн.

-п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 901 084 грн., у т.ч. за червень 2014 року на 2 791 грн., серпень 2014 року на 1 253 грн., листопад 2014 року на 18 862 грн., грудень 2014 на 11 193 грн., квітень 2015 на 213 126 грн., червень 2015 на 346 005 грн., липень 2015 на 163 342 грн., жовтень 2015 на 144 512 грн.

-ст.1 та ст.2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки по експортному контракту № 1305-К від 13 травня 2014 року з «TKD Kabel GmbH» (Німеччина) та імпортного товару по імпортному контракту № 1216-К від 15 грудня 2014 року з «Dev-Dorsch Electronic Vertriebs GmbH» (Німеччина).

-ст. 5 Закону України № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п.7 р. ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281 в частині неперерахування до Державного бюджету України позитивної курсової різниці в сумі 82 70,94 грн., що виникла за рахунок повернення передплачених коштів по іноземному контракту від 31 липня 2015 року № 632, укладеному з «U.T.V. SrIL» (Італія).

Не погодившись з Актом перевірки від 10 червня 2015 року №263/04-36-14-06/36093812, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» подало заперечення на акт перевірки від 15 червня 2016 року за вих.№0615-01Р.

Поряд із цим, на підставі направлення від 23.06.2016 року №3141 у звязку з отриманням вищевказаних заперечень товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» у період з 23 червня 2016 року по 30 червня 2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт від 1 липня 2016 року №306/04-36-14-06/36093812, у висновках якого встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна»:

-п. 7 ПСБО 16, ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 810 974 грн., у т.ч. по періодам 1 півріччя 2014 на 2 512 грн., 9 міс. 2014 на 3 639 грн., 2014 рік на суму 30 688 грн., 2015 рік на 780 286 грн.

-п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 901 084 грн., у т.ч. за червень 2014 року на 2 791 грн., серпень 2014 на 1 253 грн., листопад 2014 року на 18 862 грн., грудень 2014 на 11 193 грн., квітень 2015 на 213 126 грн., червень 2015 на 346 005 грн., липень 2015 на 163342 грн., жовтень 2015 на 144512 грн.

Листом від 5 липня 2016 року №3847/10/04-36-14-06-18 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» про результати розгляду заперечень.

Не погодившись з висновками акту № 306/04-36-14-06/36093812 від 1 липня 2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» подало заперечення від 06 липня 2016 року за вихідним №0706-01Р.

За результатами розгляду заперечень від 6 липня 2016 року за вихідним №0706-01Р на акт перевірки від 1 липня 2016 року № 306/04-36-14-06/36093812 податковим органом повідомлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна», що заперечення позивача від 15.06.2016 року за вих. №0615-01Р вже розглянуті податковим органом, про що направлено Лист від 05.07.2016 року №3847/10/04-36-14-06-18 на адресу товариства.

18липня 2016 року контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

1)Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» на підставі акта перевірки за № 263/04-36-14-03/36093812 від 10 червня 2016 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 126 355,00 грн. (901 084,00 грн. основне зобов'язання та 225 271,00 грн. штрафні фінансові санкції);

2)Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» на підставі акта перевірки за № 263/04-36-14-03/36093812 від 10 червня 2016 року збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 818 606,00 грн. (810 974,00 грн. основне зобов'язання та 7 672,00 грн. штрафні фінансові санкції).

Не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» звернулось зі скаргою від 25.07.2016 року вих. №0725-01Р до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2016 року №20827/6/99-99-11-01-01-25 про скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.07.2016 року №0003901406 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь TOB «Бестінбуд», TOB «Аксент Пром», TOB «Преміум Прінт Солюшнс», TOB «Конфорт», TOB «Буд-Інсайт», TOB «Містрал», TOB «Требл Компані», а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області та податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2016 року № НОМЕР_1 залишено без змін

15 листопада 2016 року на підставі вищевказаного рішення Державної фіскальної служби України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0008212200, яким збільшено суду грошового зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» з податку на прибуток на суму 117043,00 грн., з яких за основним зобовязанням 109 371,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7 672,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України закріплено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що для цілей визначення об'єкта оподаткування господарські операції мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають їх реальність та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що у період 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» мало взаємовідносини з наступними контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Бестінбуд»; товариством з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» та товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Прінт Солюпшс».

У ході судового розгляду судом зясовано, що за домовленістю між товариствами з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» та «Бестінбуд», без укладення окремого письмового договору, товариством з обмеженою відповідальністю «Бестінбуд» на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» було поставлено Товар.

На підтвердження виконання зобовязань було складено видаткові накладні № РН-0617/ 01 від 17 червня 2014 року на суму 16 744,80 грн. та № РН-0730/03 від 30 липня 2014 року на суму 7 515,79 грн.; рахунки-фактури № СФ-0617/01 від 17 червня 2014 року на суму 16 744,80 грн. та №СФ-0730/03 від 30 липня 2014 року на суму 7 515,79 грн. Оплата за Товар здійснена 27 серпня 2014 року в повному обсязі, що підтверджується Випискою банку.

Приймання-передачу товарно-матеріальних цінностей було здійснено на підставі довіреності № 839 від 17 червня 2014 року та №854 від 30 липня 2014 року.

З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що за домовленістю позивача та товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром», без укладення окремого письмового договору, товариством з обмеженою відповідальністю «Аксент Пром» на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» поставлено Товар.

Факт виконання зобовязань підтверджується видаткову накладну № РН-1209/01 від 09 грудня 2014 року на суму 67 157,26 грн. та рахунком-фактурою № СФ-1209/01 від 09 грудня 2014 року на суму 67 157,26 грн. Оплата за Товар здійснена в повному обсязі. Приймання-передача товарно-матеріальних цінностей здійснена на підставі довіреності №900 від 09 грудня 2014 року та №854 від 30 липня 2014 року.

Поряд із цим, з матеріалів справи зясовано, що за домовленістю сторін, без укладення окремого письмового договору, товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Прінт Солюпшс» на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» поставлено Товар.

На виконання робіт за цим договором складено видаткову накладну № РН-1110/01 від 10 листопада 2014 року на суму 113 170,19 грн. та рахунок-фактури № РН-1110/01 від 10 листопада 2014 року на суму 113 170,19 грн. Оплата за Товар здійснена в повному обсязі.

Приймання-передача товарно-матеріальних цінностей здійснена на підставі довіреності № 893 від 10 листопада 2016 року.

На підтвердження оприбуткування, зберігання та використання у господарській діяльності поставленого за вказаними договорами товару позивачем під час перевірки контролюючому органу було надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за перевіряємий період.

Поряд із цим, 31 жовтня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Інсайт» 31 жовтня 2014 року укладено агентський договір №1, в рамках якого, згідно звіту №1 від 30 квітня 2014 року Агентом надано послуги на суму 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21725 від 28 травня 2015 року.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Інсайт» було укладено агентський договір від 31 жовтня 2014 року № 2, в рамках якого, згідно звіту № 1 від 28 квітня 2015 року надано послуги на суму 381 984,00 грн. (платіжне доручення № 21734 від 03 червня 2015 року на суму 381984,00 грн.), згідно звіту № 2 від 29 квітня 2015 року надано послуги на суму 125 798,40 грн. (згідно платіжного доручення № 21724 від 28 травня 2015 року), згідно звіту № 3 від 29 квітня 2015 року надано послуги на суму 322 368,00 грн. (платіжні доручення № 21754 від 09 червня 2014 року на суму 169789,18 грн., платіжне доручення №21802 від 26 червня 2015 року на суму 152 578,82 грн.), згідно звіту № 4 від 30 квітня 2015 року надано послуги на суму 388 608,00 грн. (платіжні доручення № 21803 від 26 червня 2015 року на суму 198 608,00 грн., № 21804 від 26 червня 2015 року на суму 190 000,00 грн.).

10 жовтня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг», а на підставі додаткової угоди № 4 від 01 червня 2015 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Конфорт», укладено договір № 15А, в рамках якого, згідно звіту № 1 від 22 червня 2015 року Агентом надано послуги на суму 377 112,00 грн., згідно звіту № 2 від 22 червня 2015 року Агентом надано послуги на суму 373 579,20 грн., згідно звіту № 3 від 22 червня 2015 року Агентом надано послуги на суму 362 059,20 грн., згідно звіту № 4 від 30 червня 2015 року Агентом надано послуги на суму 315 540,00 грн., згідно звіту № 5 від 30 червня 2015 року Агентом надано послуги на суму 325 180,80 грн., згідно звіту № 6 від 30 червня 2015 року Агентом надано послуги на суму 322 560,00 грн., згідно звіту № 7 від 30 липня 2015 року Агентом надано послуги на суму 564 844,32 грн., згідно звіту № 8 від 31 липня 2015 року Агентом надано послуги на суму 75 422,40 грн., згідно звіту № 9 від 31 липня 2015 року Агентом надано послуги на суму 74 715,84 грн., згідно звіту № 10 від 31 липня 2015 року Агентом надано послуги на суму 72 411,84 грн., згідно звіту № 11 від 31 липня 2015 року Агентом надано послуги на суму 63 108,00 грн., згідно звіту № 12 від 31 липня 2015 року Агентом надано послуги на суму 65 036,16 грн., згідно звіту № 13 від 31 липня 2015 року Агентом надано послуги на суму 64 512,00 грн. (оплату проведено згідно платіжних доручень № 21853 від 15 липня 2015 року на суму 31 751,15 грн., № 21854 від 16 липня 2015 року на суму 300 000,00 грн., № 21856 від 20 липня 2015 року на суму 418 940,05 грн., №21888 від 30 липня 2015 року на суму 362 059,00 грн., № 21907 від 10 серпня 2015 року на суму 185 190,27 грн., № 21908 від 10 серпня 2015 року на суму 130 349,73 грн., № 22018 від 21 вересня 2015 року на суму 647 740,80 грн., № 22065 від 30 вересня 2015 року на суму 222 550, 08 грн., № 22077 від 06 жовтня 2015 року на суму 2 071,39 грн., № 22078 від 06 жовтня 2015 року на суму 63 108,00 грн., №22079 від 6 жовтня 2015 року на суму 650 036,16 грн., № 22080 від 06 жовтня 2015 року на суму 64 512,00 грн., № 22178 від 10 листопада 2015 року на суму 562 772,93 грн.)

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Требл Компані» було укладено договори від 10 травня 2015 року договір № 115, від 01 червня 2015 року договір № 134, від 15 серпня 2015 року № 141, від 16серпня 2015 року договір № 140, від 20 серпня 2015 року №149, від 16 серпня 2015 року договір № 162та від 10 травня 2015 року № 115.

Оплата за надані товариством з обмеженою відповідальністю «Требл Компані» послуги в рамках вищезазначених договорів здійснена платіжними дорученнями № 22736 від 11 серпня 2016 року на суму 213 144,00 грн., №22735 від 11 серпня 2016 року на суму 270 000,00 грн. шляхом укладення договору «Про відступлення права вимоги» від 10 листопада 2015 року № 74 з товариством з обмеженою відповідальністю «КП «Прогрес». Також платіжними дорученням №22481 від 11 квітня 2016 року на суму 41 400,00 грн. шляхом укладення договору «Про відступлення права вимоги» від 03 листопада 2015 року № 11 з товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс Кепітал».

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ОСОБА_5 Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Містрал» було укладено договір від 16 червня 2015 року № 23Ко, від 15 червня 2015 року № 22Ко.

Оплату за надані товариством з обмеженою відповідальністю «Містрал» послуги здійснено платіжним дорученням № 223 12 січня 2016 року на суму 80880 грн. та № 22323 від 25 січня 2016 року на суму 261725 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що всі господарські операції товариства з обмеженою відповідальністю «Торгови дім «ОСОБА_5 Україна» були спрямовані на отримання доходу, всі податки сплачені у повному обсязі.

Поряд із цим, суд відхиляє посилання податкового органу у акті перевірки на висновки кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, оскільки до суду не надано жодних вироків по кримінальних справах, які б набрали законної сили.

Більш того, суд звертає увагу, що з урахуванням статті 61 Конституції України передбачено індивідуальний характер відповідальності, яка розповсюджується в тому числі і у вигляді персональної відповідальності кожного платника за ведення податкового обліку.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за такими договорами у позивача не було.

Суд приходить висновку, що Податковим кодексом України передбачена індивідуальна відповідальність платників податків, тобто платник податків має відповідати виключно за допущені ним особисто порушення Податкового кодексу України. Платник податків не може нести відповідальність за діяння інших осіб (в тому числі його контрагентів), на податковий облік та звітність яких він не міг жодним чином впливати або контролювати їх діяльність. Відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами платника податків мають нести саме такі контрагенти, як особи, які допустили порушення у своїй діяльності.

Також суд зазначає, що згідно абзацу 2 пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не зобовязує платника податку надавати документи тільки до перевірки або письмових заперечень на акт перевірки, він може подати їх безпосередньо до суду як доказ на підтвердження обґрунтування своєї позиції. Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав усі підтверджуючі документи, що засвідчують факт виконання укладених договорів, як до суду так і під час проведення перевірки податковому органу.

Дослідивши первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Матеріалами справи підтверджується рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. У звязку з викладеним суд приходить до висновку, що між учасниками досліджених господарських операцій відбувся дійсний рух активів та зміни у їх майновому стані, що є обов'язковими ознаками господарської операції.

Суд також звертає увагу, що контролюючий орган в своїх висновках стосовно незаконного формування податкового кредиту керується актами перевірок щодо контрагентів, при цьому не досліджуючи той факт, що не по всім Актам перевірок контрагентів позивача виносились та надсилались ( вручались) платнику податків податкові повідомлення-рішення, а ті податкові повідомлення-рішення, які винесені на підставі актів, скасовані та визнані протиправними рішеннями судів, що набрали законної сили.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2016 року №0003921406 та від 15.11.2017 року №0008212200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ОСОБА_5 Україна» судові витрати у розмірі 29 175,01 грн. (двадцять девять тисяч сто сімдесят пять гривень одна копійка).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1