Вирок № 69757737, 24.10.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3813/17

Номер провадження 1-кп/629/438/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

секретаря судового засідання - Габор В.В.,

за участю прокурора - Шкребця А.Є.,

захисника - Остапенко С.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 з липня 2017 року, точну дату встановити не виявилося можливим, по 28.08.2017 року, маючи умисел на надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, маючи на меті забезпечення незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, з періодичністю 4 рази на тиждень надавав приміщення вказаної квартири для виготовлення та вживання наркотичних засобів раніше знайомим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, таким чином забезпечував можливість вказаним особам вживати наркотичні засоби, ховаючись у приміщенні вказаної квартири. Так, 28.08.2017 року близько 09:00 години до фактичного місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, прийшли ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, з якими ОСОБА_2 у даному житловому приміщенні в подальшому виготовили особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, який вони в подальшому вжили ін'єкційним шляхом.

Крім цього, ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 317 КК України, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за місцем свого фактичного мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою пігулок, назву яких встановити не виявилося можливим, бензину та фосфору, в домашніх умовах виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, який зберігав у двох медичних шприцах у вигляді рідини, та у вигляді нашарувань на внутрішній поверхні пініцилінки і на внутрішній поверхні чотирьох медичних шприців. 28.08.2017 року на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області про проведення обшуку від 10.08.2017 року за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, були виявлені та вилучені два медичні шприці з рідиною, чотири медичні шприці та пініцилінка з нашаруваннями на внутрішній поверхні, які містили в своєму складі згідно висновку експерта № 1718 від 25.09.2017 року наркотичний засіб - дезоморфін, загальною масою сухого залишку 0,0831 грамів, який ОСОБА_2 незаконно виготовив та зберігав за місцем свого фактичного мешкання без мети збуту.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 317 КК України - надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 317 КК України.

12.10.2017 року міжпрокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шкребцом А.Є. та обвинуваченим ОСОБА_2 на підставі ст. 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою, обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України іприйняв зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті інших осіб, причетних до зазначених кримінальних правопорушень.

Сторони дійшли згоди на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.1 ст. 317 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, враховуючи положення ч.1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні судом встановлено, щоОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, які відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України відносться до категорії злочинів середньої тяжкості.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та прокурором, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

На підставі ст. 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує в поряду ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 126, п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості міжпрокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шкребцом А.Є. та обвинуваченим ОСОБА_2, укладену 12 жовтня 2017 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити покарання за ч.1 ст. 317 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, обвинуваченому ОСОБА_2 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов'язки:періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 виданий 18.07.2008 року Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області), на користь держави витрати за проведення судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів № 1718 від 25.09.2017 року в розмірі 2676,96 грн., перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази, а саме: медичні шприці з рідиною в кількості 2 штук, медичні шприці в кількості 4 штук, пініцилінку, речовину білого кольору, тарілку, полімерну пляшку, які перебувають на зберіганні в УЛ УМЗ ГУНП в Харківській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов