Вирок № 69756738, 23.10.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2755/16-к

Провадження № 1-кп/645/118/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретарі судових засідань - Денісенко О.І., Погрібняк А.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Кучерової М.В., Кобзар-Куриляк О.О.,

захисника - адвоката - Зуєвої Л.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, що має середню освіту, на момент затримання не працюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово засуджений: 1) 17.12.2004 року Московським районним судом м. Харкова за ч.ч. 1, 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, 13.12.2005 року постановою Московського районного суду м. Харкова запобіжний захід змінено на тримання під вартою, звільнений 16.05.2007 року умовно - достроково на 1 рік 3 місяці 1 день; 2) 16.04.2010 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 29.07.2014 року умовно - достроково на невідбутий строк 6 місяців 15 днів; 3) 17.03.2016 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, із застосуванням ст. 76 КК України; 4) 18.04.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, із застосуванням ст. 76 КК України; 5) 26.09.2016 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, що призначено за вироком, більш суворим, що призначено за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.03.2016 року, визначено покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, також призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України (по епізодам від 19.04.2016 року та 20.04.2016 року) у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.03.2016 року у виді одного місяця позбавлення волі і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4, 04.02.2016 року, точного часу в ході судового розгляду не встановлено, знаходився біля будинку АДРЕСА_2, де побачив припаркований автомобіль «Ford KA», державний номер НОМЕР_1, та у нього виник злочинний намір, спрямований на заволодіння колесами та металевими дисками даного автомобілю, в результаті чого, ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, дістав зі свого рюкзаку домкрат та хрестовий ключ, та зняв з автомобілю «Ford KA», державний номер НОМЕР_1 два передні колеса «Hankook winter icept studless 175/70 R13 82 Q» з металевими дисками R13, які належать потерпілому ОСОБА_5, вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 165 від 16.03.2016 року 1714 грн., після чого ОСОБА_4 з місяця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1714 грн..

Крім того, ОСОБА_4, 14.02.2016 року, точного часу під час судового розгляду не встановлено, знаходився біля будинку АДРЕСА_3, де побачив припаркований автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_3, та підійшовши до нього ближче через переднє пасажирське скло побачив автомагнітолу «Pioneer DEN-2220UB», відеореєстратор «Digital DCR-101», перфоратор «Einhell BB 150», шуруповерт «Startex TF-CD009», акумуляторний шуруповерт «Edon CF-1805 SS 18 V», яким він вирішив заволодіти. В результаті чого ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, дістав з рюкзаку викрутку, якою розбив переднє пасажирське скло автомобіля та таємно викрав автомагнітолу «Pioneer DEN-2220UB», вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1785 від 22.03.2016 року 630 грн., відеореєстратор «Digital DCR-101» вартістю - 483 грн., перфоратор «Einhell BB 150» вартістю - 380 грн., шуруповерт «Startex TF-CD009» вартістю - 493 грн., акумуляторний шуруповерт «Edon CF-1805 SS 18 V» вартістю - 1120 грн., які належали потерпілому ОСОБА_6, після чого ОСОБА_4 з місяця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 3106 грн..

Крім того, ОСОБА_4, 11.03.2016 року, точного часу під час судового розгляду не встановлено, знаходився біля будинку АДРЕСА_4, де побачив припаркований автомобіль «Nissan Note», державний номер НОМЕР_2, через скло побачив в автомобілі полімерний пакет, яким вирішив заволодіти, в результаті чого ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає дістав з рюкзаку викрутку, якою розбив переднє пасажирське скло автомобіля та таємно викрав полімерний пакет, в якому знаходився медичний халат ТМ «Jasmine clother for doctor», вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1786 від 16.05.2016 року 480 грн., та USB шнур від мобільного телефону «Айфон», вартістю 170 грн., що належали потерпілій ОСОБА_7, після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 650 грн..

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся та надав суду пояснення про обставини вчинення кримінального правопорушення так, як про це зазначено вище у даному вироку, при цьому пояснив, що 04.02.2016 року, точного часу він не пам'ятає, знаходився біля будинку АДРЕСА_2, де побачив припаркований автомобіль «Ford KA», у нього виник намір на заволодіння колесами та металевими дисками даного автомобілю, в результаті чого, він переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає дістав зі свого рюкзаку домкрат та хрестовий ключ, та зняв з автомобілю два передні колеса з металевими дисками після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Також, 14.02.2016 року, точного часу він не пам'ятає, знаходився біля будинку АДРЕСА_3, де побачив припаркований автомобіль ВАЗ 2109, в якому знаходилася автомагнітола «Pioneer», відеореєстратор, перфоратор, два шуруповерта, якими він вирішив заволодіти. В результаті чого ОСОБА_4, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, дістав зі свого рюкзаку викрутку, якою розбив переднє пасажирське скло автомобіля та заволодів вище переліченим майном, розпорядившись ним на власний розсуд. Також, 11.03.2016 року, точного часу він не пам'ятає, знаходився біля будинку АДРЕСА_4, де побачив припаркований автомобіль «Nissan Note», через скло побачив в автомобілі полімерний пакет, яким вирішив заволодіти, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає дістав з рюкзаку викрутку, розбав переднє пасажирське скло автомобіля та викрав полімерний пакет, в якому знаходився медичний халат та USB шнур, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його вина підтверджується наступними, дослідженими судом доказами.

По епізоду вчинення крадіжки від 05.02.2016 року:

-показаннями потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що в лютому 2016 року він біля будинку АДРЕСА_2, залишив автомобіль «Ford KA», державний номер НОМЕР_1, а коли забирав свій автомобіль, виявив пропажу двох передніх коліс «Hankook winter icept studless 175/70 R13 82 Q» з металевими дисками R13;

-змістом протоколу огляду місяця події від 04.02.2016 року, відповідно до якого об'єктом огляду був автомобіль «Ford KA», державний номер НОМЕР_1, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2, оглядом автомобілю встановлено відсутність двох передніх коліс, а також ілюстративним матеріалом до нього;

-змістом протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.03.2016 року відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4, який на початку лютого запропонував йому купити у нього два колеса з металевими дисками, які він і придбав у останнього;

-висновками судової товарознавчої експертизи № 165 від 16.03.2016 року, відповідно до яких ринкова вартість автомобільних коліс у кількості 2-х штук, а саме: шин «Hankook winter icept studless 175/70 R13 82 Q» з металевими дисками R13, станом на 04.02.2016 року становить 1714 грн.;

-змістом протоколу пред'явлення речей для впізнання від 19.03.2016 року;

-змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 19.05.2016 року за участю ОСОБА_4, в ході якого останній розповів та показав, яким чином він вчинив крадіжку з автомобіля «Ford KA», державний номер НОМЕР_1 та ілюстративним матеріалом до нього.

По епізоду вчинення крадіжки від 14.02.2016 року:

-змістом протоколу огляду місця події від 14.02.2016 року, в результаті якого оглянуто автомобіль ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_3 білого кольору, розташованого біля будинку АДРЕСА_3, в автомобілі виявлено розбите скло та фото таблицею до нього;

-показаннями потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що в лютому 2016 року він виявив пропажу з автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_3, який знаходився біля будинку АДРЕСА_3, наступних речей: автомагнітоли «Pioneer DEN-2220UB», відеореєстратора «Digital DCR-101», перфоратора «Einhell BB 150», шуруповерта «Startex TF-CD009», акумуляторного шуруповерта «Edon CF-1805 SS 18 V», також в автомобілі було розбито скло;

-висновками судової товарознавчої експертизи № 1785 від 22.03.2016 року, відповідно до яких вартість автомагнітоли «Pioneer DEN-2220UB», станом на 14.02.2016 року, з урахуванням зносу становить - 630 грн., відеореєстраторуа «Digital DCR-101» - 483 грн., перфоратора «Einhell BB 150» - 380 грн., шуруповерта «Startex TF-CD009» - 493 грн., акумуляторного шуруповерта «Edon CF-1805 SS 18 V» - 1120 грн.;

-змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 19.05.2016 року за участю ОСОБА_4, в ході якого останній розповів та показав, яким чином він вчинив крадіжку з автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_3 та ілюстративним матеріалом до нього.

По епізоду вчинення крадіжки від 11.03.2016 року:

-змістом протоколу огляду місця події від 11.03.2016 року, в ході якого оглянута місцева ділянка, розташована напроти будинку АДРЕСА_4, де припаркований автомобіль «Nissan Note», державний номер НОМЕР_2, під час огляду виявлено розбите скло переднього пасажирського сидіння, та фототаблицею до нього;

-показаннями потерпілої ОСОБА_7, відповідно до яких, 10.03.2016 року вона залишила автомобіль «Nissan Note», державний номер НОМЕР_2 біля будинку АДРЕСА_4, наступного дня було виявлена пропажа медичного халату та USB шнура;

-висновками судової товарознавчої експертизи № 1786 від 16.05.2016 року відповідно до яких ринкова вартість медичного жіночого халату ТМ «Jasmine clother for doctor», без урахування зносу, станом на 11.03.2016 року становить 480 грн., вартість USB шнура від мобільного телефону «Айфон» - 170 грн.;

-змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 19.05.2016 року, за участю ОСОБА_4, під якого останній розповів як він вчинив крадіжку з автомобілю «Nissan Note», який знаходився біля будинку АДРЕСА_4 та ілюстративним матеріалом до нього.

Суд розглянув справу виключно лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тобто відповідно до положень ст. 337 КПК України, та вину в межах висунутого обвинувачення вважає, доведеною.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_4 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. На підставі вищевикладеного у відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду від 04.02.2016 року, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду від 14.02.2016 року, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду від 11.03.2016 року, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.

Не визнання своєї вини ОСОБА_4 на початку судового розгляду, суд сприймає як обрану форми захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_4 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Вказівка органом досудового розслідування в якості обставини, що обтяжує покарання - повторність, суд вважає помилковим, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у психіатра не перебуває, з 2014 року перебуває на профілактичному обліку з діагнозом: вживання психостимуляторів, без синдрому залежності.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставину, визнану судом такою, що пом'якшує покарання, наявність обставини, що обтяжує покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи.

Так, ОСОБА_4 будучи раніше судимий за умисні корисливі кримінальні правопорушення, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову повторно скоїв умисне корисливе кримінальне правопорушення. Зазначене свідчить про стійку антисоціальну та кримінальну спрямованість обвинуваченого.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки жодних обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину судом не встановлено.

Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень,із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, відповідно до якої за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Так, ОСОБА_4 засуджений вироком Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016 року за ч.ч. 2,3 ст. 185, ст. 395 КК України, із застосуванням ч.ч. 1,4 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, злочин, за якими засуджується, вчинив 04.02.2016 року, 14.02.2016 року, 11.03.2016 року, до постановлення попереднього вироку.

За попереднім вироком строк відбування покарання рахується з 20.04.2016 року.

Крім того, ОСОБА_4 засуджений 18.04.2016 року вироком Орджонікідзвеського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, із застосуванням ст. 76 КК України.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" із наступними змінами та доповненнями, коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Виходячи з викладеного, суд призначає остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання" із наступними змінами та доповненнями, ухваливши про самостійне виконання покарань за судовими рішеннями.

Цивільний позов ОСОБА_6, підлягає задоволенню у повному обсязі, як законний, обґрунтований та підтверджений відповідними доказами, що відповідає вимогам ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.12.2016 року ОСОБА_4 тимчасово залишений в Харківській установі виконання покарань № 27 до розгляду Фрунзенським районним судом м. Харкова даного кримінального провадження.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» (№ 2046-VIII від 18.05.2017), ч. 5 ст. 75 КК України викладена в новій редакції: попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України, суд вважає правильним, до часу, який передував дню набрання чинності вказаним Законом, застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України, у редакції, що діяла до 21.06.2017 року, і зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 20.04.2016 року (зазначено у вироку Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016 року) по 18.11.2016 року (вибув до Темнівської ВК № 100) та з 30.12.2016 року (прибув до СІЗО № 27) по 21.06.2017 року з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_4 вже засуджений і відбуває покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2016 року, міра запобіжного заходу йому не обиралась. Строк відбування покарання суд вважає правильним рахувати з моменту затримання ОСОБА_4, а саме з 20.04.2016 року відповідно до вироку Московського районного суду м. Харкова від 26.09.2017 року.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

З підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2016 року у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, більш суровим покаранням призначеним за даним вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 перебування в установі попереднього ув'язнення з 20 квітня 2016 року по 18 листопада 2016 року, та з 30 грудня 2016 року по 21 червня 2017 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (з урахуванням змін, що набрали чинності згідно із Законом України від 26.11.2015 року № 838-VIIІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання»).

Початок відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 20 квітня 2016 року.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2016 року, виконувати самостійно.

Речові докази - два передні колеса «Hankook winter icept studless 175/70 R13 82 Q» з металевими дисками R13, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5, після набрання вироком законної сили, вважати повернутими останньому.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди - 3106 грн., та відшкодування моральної шкоди - 2894 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного експертно-криміналістичного Центру МВС України судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз № 1785 від 22.03.2016 року в сумі 703,68 грн., № 1786 від 16.05.2016 року в сумі 527,76 грн., а також 351,84 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код Банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в комінтернівському районі).

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Горпинич