Рішення № 69755135, 18.10.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 417/4016/17

Провадження № 22ц/782/598/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року, жовтня місяця, 18-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого судді Яреська А.В., суддів Карташова О.Ю., Коротенка Є.В. за участю секретаря: Егорової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою АТ «Ощадбанк» на рішення Марківського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, після уточнення позовних вимог просили суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 84_030 від 12.09.2012 року у розмірі 16835,06 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Марківського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було задоволено частково, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 84_030 від 12.09.2012 року в загальному розмірі 16835,06 грн. та складається з заборгованості по сумі кредиту 7760,38 грн., заборгованості по відсоткам 3152,08 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту 3725,06 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків за користуванням кредитом 1521,16 грн., три проценти річних за прострочення сплати кредиту 480,25 грн., три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 195,13 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн., рішенням суду було відмовлено у стягненні заборгованості з кредитора та поручителів солідарно.

Позивач не погодився із таким рішенням суду та надав на нього апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити в повному обсязі. У судове засідання відповідачі не зявились, судом вживались можливі заходи щодо їх повідомленння з огляду на знаходження м. Славяносербськ та м. Зимогіря останнього відомого суду їх місця проживання у зоні проведення АТО, на тимчасово неконтрольованій території України.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу. В межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» у відповідності до чинного законодавства України, протягом шести місяців з кінцевої дати погашення кредиту 12.09.2015 року не предявив вимоги до поручителів відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_3, адже позов до суду предявлений лише 13.04.2017 року. Крім того, те, що сторони в п. 5.4 договору домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України до трьох років для всіх грошових зобовязань Поручителя, не свідчить, що порука не припинилася, оскільки строк позовної давності і припинення поруки є різними поняттями, а отже порука в даному конкретному випадку припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, бо позивач звернувся до суду з вимогами до поручителів лише 13.04.2017 року, тобто з пропуском встановлено законом шестимісячного строку. За таких обставин суд першої інстацнії визнав, що позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає лише частковому задоволенню, а саме у частині стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_5 При цьому суд встановив, що 12.09.2012 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 84_030, відповідно до умов яких відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34 % річних строком на 36 місяці. За згодою сторін було складено графік погашення кредиту, згідно з яким ОСОБА_1 зобовязалася не пізніше останнього робочого дня місяця сплачувати відсотки за користування кредитом та сам кредит. Згідно з договорами поруки укладеними між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 останні взяли на себе обовязок відповідати за зобовязаннями позичальника ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору № 84_030 від 12.09.2012 року. В порушення вимог закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобовязання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 16.03.2017 року сума заборгованості по сплаті кредиту за договором становить 16 835 грн. 06 коп.

Колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції щодо того, що дія договорів поруки припинилась та що відсутні підстави для стягнення боргу солідарно із боржника та поручителів через звернення позивача до суду із вимогами з пропуском встановлено законом шестимісячного строку.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи у пунктах 4.1 -4.2 наявних у справі договорів поруки є визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання за кредитним договором. Порука припиняється якщо кредитор протягом строків позовної давності, визначених у п. 5.4 цього Договору не пред'явить вимоги до Поручителя. У п. 5.4 цих Договорів передбачено, що сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобовязань поручителя (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), що передбачені умовами кредитного договору та цього договору (а.с. 12-13). Отже, зі змісту вказаних пунктів договорів поруки вбачається, що сторони під час укладення зазначених договорів встановили строк припинення поруки, який становить три роки. Якщо договором поруки передбачено припинення поруки якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, у такому випадку трирічний строк обчислюється з настання строку виконання основного зобов'язання. Цей правовий висновок є викладеним у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року в № 6-18цс16, від 08 червня 2016 року № 6-1006цс16.

Статтею 629 ЦК України є передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. В частині першій статті 251 ЦК України зазначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Порука - це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє субєктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків. Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобовязання поруки. Оскільки право кредитора і обовязок поручителя по закінченню договору поруки припиняються, тому жодних дій щодо реалізації права в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2016 року за № 6-2239цс15, постанові від 14 вересня 2016 року № 1451цс16, які згідно зіст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору № 84_030, кредит надається строком на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 12.09.2015 року. В пункті 1.5 кредитного договору зазначено, що позичальник зобовязується щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 571, 43 грн., останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком процентів здійснити не пізніше 12.09.2015 року.

Отже, за таких обставин, з огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновків про те, що у кредитному договорі сторони встановили строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязань, яке виникло на основі договорів. Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше останнього робочого дня місяця, а тому саме з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого договорами поруки - три роки для предявлення вимог до поручителя. І лише у разі предявлення вимог до поручителя більше ніж через три роки після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Відповідно до статті 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що у разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання основного зобовязання, виникає кілька самостійних зобовязань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не повязані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стосовно якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобовязання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука). Вказаний висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 6-511цс15. Згідно п. 1.1. договорів поруки № 3957/1 та 3957/2 від 30.11.2013 року поручитель зобовязується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором № 3957, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Пунктом 3.1 зазначених договорів поруки передбачено, що поручитель відповідає по зобовязаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках з огляду на солідарне стягнення суми основного боргу.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» задовольнити.

Рішення Марківського районного суду Луганської області від 04 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, Луганська обл.) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєверодонецьк, Луганська обл., 93400, р/р 373940055 у ФЛОУ АТ Ощадбанк, МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за Кредитним договором № 84_030 від 12.09.2012 станом на 16.03.2017 у сумі 16 835,06 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять пять гривень шість копійок), у тому числі: борг за Кредитом в розмірі 7760,38 грн.; відсотки за користування Кредитом з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 3152,08 грн.; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 по лютий 2017 за прострочення сплати Кредиту в сумі 3 726,06 грн.; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 по лютий 2017 за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом в сумі 1 521,16 грн.; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 480,25 грн.; три проценти річних за прострочення слати відсотків за користування Кредитом з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 195,13 грн.; Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, Луганська обл.), який є солідарним боржником з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400, р/р 373940055 у ФЛОУ АТ Ощадбанк, МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за Кредитним договором № 84_030 від 12.09.2012 станом на 16.03.2017 у сумі 16 835,06 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять пять гривень 06 копійок), у тому числі: борг за Кредитом в розмірі 7 760,38 грн.; відсотки за користування Кредитом з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 3 152,08 грн.; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 по лютий 2017 за прострочення сплати Кредиту в сумі 3 726,06 грн.; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 по лютий 2017 за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом в сумі 1 521,16 грн.; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 480,25 грн.; три проценти річних за прострочення слати відсотків за користування Кредитом з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 195,13 грн.; Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, Луганська обл.), який є солідарним боржником з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400, р/р 373940055 у ФЛОУ АТ Ощадбанк, МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за Кредитним договором № 84_030 від 12.09.2012 станом на 16.03.2017 у сумі 16 835,06 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять пять гривень 06 копійок), у тому числі: борг за Кредитом в розмірі 7 760,38 грн.; відсотки за користування Кредитом з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 3 152,08 грн.; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 по лютий 2017 за прострочення сплати Кредиту в сумі 3 726,06 грн.; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 по лютий 2017 за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом в сумі 1 521,16 грн.; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 480,25 грн.; три проценти річних за прострочення слати відсотків за користування Кредитом з 01.08.2014 по 15.03.2017 в розмірі 195,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Енергетиків, буд. 36, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400, р/р 373940055 у ФЛОУ АТ Ощадбанк, МФО 304665, ЄДРПОУ 09304612) суму судового збору у розмірі по 1120 гривень з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: