Ухвала суду № 6975396, 08.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

08.07.09№ 05-5- 28 / 24637 Суддя господарського суду міста Києва , розглянувши матеріали позовної заяви

Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Україна"

про стягнення 9 882,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіон-Україна" про стягнення 9 882,91 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Позовну заяву підписано Пономаренко О.М., посадове становище якого зазначено як директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України.

При цьому, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що Пономаренко О.М. є директором Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України та йому надано право діяти від імені позивача, зокрема підписувати позовні заяви.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", встановлено розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України та становить 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункту “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”).

Згідно п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15 у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду заяв немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви слідує що позивачем заявлено до стягнення майнова та немайнова вимоги, а саме розірвання договору № 108/10 від 15.10.2008 та стягнення з відповідача 9 882,91 грн.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення № 301 від 11.06.2009 позивачем сплачено державне мито лише за майнову вимогу, а саме за стягнення заборгованості в сумі 9 882,91 грн., при цьому державне мито недоплачено в розмірі 3,00 грн.

Доказів сплати державного мита за немайнову вимогу - розірвання договору № 108/10 від 15.10.2008 до позовної заяви не додано.

Згідно з п. 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: “Зараховано в доход бюджету____ грн. /дата/.” Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 7 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 16.08.06 № 320. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 301 від 11.06.2009 не може вважатись таким, що відповідає всім переліченим вище вимогам, оскільки на зворотньому боці відсутній зазначений напис.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

На поданих платіжних дорученнях №№ 122, 123 від 11.03.2009 та № 361 від 08.05.209 відсутні підписи та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжні доручення №№ 123 від 11.03.2009 та № 361 від 08.05.2009, з яких вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

Відповідно до п. 2 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позоній заяві не вказано повного найменування сторін.

Подана Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України позовна заява не відповідає вимогам розділу VІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності

(для фізичних осіб - платників податків).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не вказано повного найменування сторін (застосовані скорочення).

Крім того, положеннями статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Додані до позовної заяви копії документів, не засвідчені належним чином, а тому, на думку суду, не можуть вважатись належними доказами на підтвердження обставин викладених в зазначеній заяві, що є порушенням п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи викладені обставини та керуючись п. 1, 2, 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного недоліку.

          Суддя                                                                       Копитова О.С.