Рішення № 6974700, 23.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.09 Справа № 27/334/09

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем’єр”, м. Запоріжжя

про стягнення 20 957 грн. 95 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Сікора І.В., дов. № 5156/27-19 від 11.09.08 р.

Від відповідача: Ворона О.В., дов. б/н від 09.11.09 р.

У судовому засіданні, відкритому 10.11.09 р. оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України для надання сторонами додаткових доказів та документів.

На підставі статті 85 ГПК України - 23 листопада 2009 року за згодою учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Концерн “Міські теплові мережі”в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем’єр” про стягнення 19802 грн. 18 коп. основного боргу за використану теплову енергію, 19 грн. 36 коп. суми пені, 267 грн. 17 коп. суму 3 % річних, 869 грн. 24 коп. суму інфляційних втрат.

          Ухвалою господарського суду від 25.09.2009р. порушено провадження у справі № 27/334/09 та призначено судове засідання на 10.11.2009 р.

У судовому засіданні, відкритому 10.11.09 р. оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи. Суд зобов’язав сторони провести звірку взаємних рахунків за поставлену/спожиту теплову енергію виходячи з цін (тарифів) на теплову енергію, що зазначені в укладеному між сторонами договорі про постачання та використання теплової енергії від 11.11.2003 р. № 2495 та надати суду двосторонній акт звірки.

23.11.09 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/334/09.

23.11.2009 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 23.11.2009 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, про що свідчить письмовий відзив, наданий у судовому засіданні, відкритому 10.11.09 р. (міститься у матеріалах справи).

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено : 11.11.2003 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр", був укладений договір № 2495 про постачання та використання теплової енергії на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя пр. Маяковського, 3а.

Відповідно до п. 2.1 договору, Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району взяв на себе зобов’язання постачати теплову енергію відповідачу на опалення –в період опалювального сезону (з 1 листопада до 1 квітня), якщо інше не буде встановлено рішенням (розпорядженням, постановою) місцевих органів влади.

Згідно п.4.2 обов’язки енергопостачальної організації забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором; п. 4.2.3 повідомляти споживача через засоби масової інформації про зміну цін (тарифів).

Відповідно до п. 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно зі п. 6.5 договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Концерну «Міські теплові мережі»вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Кінцевий розрахунок здійснюється споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.3.2.2. договору споживач зобов'язаний виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

          Листом від 19.08.08р. № 09/1308 позивач повідомив відповідача про введення в дію з 01.08.08 р. базових тарифів на поставку теплової енергії, згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 від 28.007.08 р.

          Відповідно до рішення № 327 ВК Запорізької міської ради з 01.08.08 р. введено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення.

Після затвердження виконавчим комітетом Запорізької міської ради базових тарифів на поставку теплової енергії рішенням № 327 від 28.07.08 р., позивач надіслав на адресу відповідача додаткову угоду до договору, в якій були зазначені нові тарифи.

Додаткова угода залишилася не підписана відповідачем.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя за період з грудня 2008 року по травень 2009 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 20881 грн. 45 коп., а саме: у 2008 р. грудень - 4079 грн. 27 коп., у 2009 р.: січень –5386 грн. 42 коп., лютий –4198 грн. 86 коп., березень – 4097 грн. 98 коп., квітень –2239 грн. 90 коп., травень –879 грн. 02 коп.

          Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.

          У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, сума боргу за спожиту теплову енергію складає 19 802 грн. 18 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до договору, за прострочення здійснення платежів, відповідачу нараховано суму втрат від інфляції у розмірі 869 грн. 24 коп.

Сума 3 % річних за період прострочення склала 267 грн. 17 коп.

Розглянувши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 869 грн. 24 коп. та 3 % річних у розмірі 267 грн. 17 коп., господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 7.3.3 договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

За прострочення термінів оплати за договором пеня складає 19 грн. 36 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя правомірно звернувся до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників позивача та відповідача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем’єр” (69007 м. Запоріжжя, вул. Шевченка, 282, р/р 26009280458001 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 30493091) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі”Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (69091 м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” в м. Запоріжжі МФО 313849) 19 802 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 18 коп. основного боргу, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 17 коп. 3 % річних, 869 (вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 24 коп. втрат від інфляції, 19 (дев’ятнадцять) грн. 36 коп. пені, 209 (двісті дев’ять) грн. 57 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 27.11.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова