Рішення № 69746338, 19.12.2011, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№2-7744/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2011 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Мішанчук О.Ф.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства „Кредитпромбанк в особі Одеської філії ВАТ „Кредитпромбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту

Встановив,

Заочним рішенням Київського райсуду м.Одеси від 2 березня 2011 року були задоволені позовні вимоги ВАТ „Кредитпромбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3В про стягнення заборгованості за кредитним договором. Надалі, 3 березня 2011 року суд задовольнив заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення і скасував його, а справу призначив до розгляду на загальних підставах.

У сьогоднішньому судовому засіданні представник Банку вимоги підтримав і просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором №28.3\754-КЕК-07 від 23 серпня 2007 року у сумі 20106,01 грн, заборгованість за відсотками у сумі 1847,11 грн, пеню за порушення умов договору кредиту в сумі 2624,02 грн, судові витрати у вигляді держмита у сумі 245,77 грн, витрати на технічне забезпечення судового процесу 250 грн, стверджуючи, що відповідачі не виконали свої зобовязання за договором кредиту і договорами поруки.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до суду не зявились, про час і місце слухання сповіщені шляхом розміщення оголошення в газеті „Одеські вісті №139 від 13.12.2011 року, тому як за місцем реєстрації відповідачі не знаходяться.

Представник відповідача вимоги Банку не визнав.

Суд вислухав представників сторін, вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

23 серпня 2007 року ВАТ „Кредитпромбанк (нині ПАТ Кредитпромбанк) і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 28.3\754-КЕК-07, за умовами якого ОСОБА_1 надавався кредит у сумі 7000 доларів США на споживчі цілі. Відповідно до п.4.3 кредитного договору ОСОБА_1 зобовязалась у термін до 20 лютого 2009 року повернути суму кредиту шляхом щомісячного погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом внесення готівкою через касу банку або безготівковим переказом на рахунки банку згідно графіку. За користування кредитом договором визначені відсотки у розмірі 25% річних. У якості забезпечення позичальником зобовязань за кредитним договором 23 серпня 2007 року Банк уклав договори поруки з ОСОБА_2 і з ОСОБА_3, за умовами яких ОСОБА_2 і ОСОБА_3 поручаються за належне виконання ОСОБА_1 обовязків за кредитним договором у повному обсязі і взяли на себе обовязок солідарно у повному обсязі відповідати перед банком за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 обовязків за кредитним договором. 23 серпня 2007 року банк виконав свої зобовязання за договором кредиту і видав готівку позичальнику через касу банку шляхом оформлення видаткового касового ордера. До серпня місяці 2008 року Позичальник свої обовязки за договором кредиту виконувала належним чином. Надалі ОСОБА_1 перестала повертати кредит і сплачувати відсотки за користування кредитом. Банк неодноразово надсилав Позичальнику листи-претензії про необхідність виконання умов кредитного договору. ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти на суму 3639,97 дол.США, що еквівалентно 20106,01 грн, не сплатила проценти за користування кредитом у сумі 242,53 дол.США, що еквівалентно 1847,11 грн.У червні місяці 2009 року Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з позичальника суми боргу за договором кредиту, суми відсотків за користування кредитом, пені у розмірі 344,54 дол.США, що еквівалентно 2624,02 грн за порушення умов договору.

Представник позивача на підтвердження своїх вимог посилався на такі докази: кредитний договір №28.3\754-КЕК-07 від 23 серпня 2007 р., розрахунок за основним боргом, по відсотках, пені за вищеназваним договором кредиту, договори поруки, заява на видачу готівки з відміткою каси банку про отримання 7000 дол.США, що еквівалентно було на день видачі 35350 грн. на виконання договору №28.3\754-КЕК-07, копії виписок по особовим рахункам.

Представник ОСОБА_3 не визнала позов з тих підстав, що договір кредиту не відповідає вимогам Закону: кредитні кошти Банк неправомірно видав в іноземній валюті, Банк перед укладанням договору не надав позичальнику і поручителям усієї інформації щодо умов договору.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов банку підлягаючим задоволенню з таких підстав: 23 серпня 2007 року сторони уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів у сумі 7000 дол.США, що було еквіваленто 35350 грн на день видачі кредиту. При укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобовязань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір сторони уклали в письмовій формі. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає виконанню обома сторонами. Умовами кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання „Позичальником договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих відсотків. Ст.611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязаня настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Надані суду докази свідчать, що Банк умови кредитного договору виконав, коли видав Позичальнику грошові кошти у сумі 7000 дол.США . Позичальник умови кредитного договору не виконала : не повернула частково кредитні кошти і не сплатила відсотки за користування кредитом. Відповідно до вимог ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 про невідповідність кредитного договору вимогам Закону суд вважає безпідставними: Ст. 1054 ЦКУ передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу. Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями. У даному випадку Банк мав генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій на момент укладання договору кредиту. Суд вважає, що застосування Закону України Про захист прав споживачівдо спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У даному випадку це державне мито у сумі 245 грн 77 коп і витрати на технічне забезпечення судового процесу у сумі 250 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання умов договору кредиту та відповідальності за невиконання договору, регулюються нормами ст.ст.525,526, 530,549,554,624,651,1046-1050, 1054 ЦК України.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Приватного акціонерного товариства „Кредитпромбанк задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (65122 АДРЕСА_1 ідентифікаційний №2259625281), ОСОБА_2 (місце проживання 65088 АДРЕСА_2 місце реєстрації 82100 Львівська область м.Дрогобич вул.Грабовського,78 ідентифікаційний № НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( 65088 АДРЕСА_3 ідентифікаційний №2845910296) солідарно на користь Приватного акціонерного товариства „Кредитпромбанк ( 01014 м.Київ б-р Дружба народів,38, код ЄДРПОУ 21666051) 24577,14 грн, що еквівалентно 3227,04 дол.США .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Кредитпромбанк судові витрати у сумі 495 грн 77 коп.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя : Калашнікова О. І.