Рішення № 6974627, 11.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.09 Справа № 12/161/09

Суддя

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “МДІНА, ЛТД” м. Запоріжжя, 69035, вул.. 40 років Радянської України,49

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс”, м. Запоріжжя, 69032, вул.. Перемоги, 87; 69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-а

про стягнення 22 561,08 грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача –Сич І.С., дов. № 01/12-2008 від 01.12.09р.

від боржника –Ботов М.Г., дов. 3 б/н від 29.07.2009р., після оголошеної перерви-11.11.2009р. не з’явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “МДІНА, ЛТД” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс”, м. Запоріжжя про стягнення 22 561,08 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2009р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 29.10.2009р. В судовому засіданні 29.10.2009р. судом оголошено перерву до 11.11.2009р. Після оголошеної перерви 11.11.2009р. представник відповідача в судове засідання не з’явився.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не отримував товар відповідно до накладної № 1744 на суму 1724,00 грн., з іншою частиною позову згоден, вважає її обґрунтованою та не заперечує проти її задоволення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 17.09.2009р. № 17/09, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Після перерви у судовому засіданні 11.11.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДІНА, ЛТД»(Позивач) з грудня 2008 р. по травень 2009 р. відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс” (Відповідач) будівельно - оздоблювальні матеріали (далі товар) на підставі видаткових накладних та ордерів на відвантаження ТМЦ до видаткових накладних №9306 від 25.12.08 р., №52 від 12.01.09 р., №1724 від 08.04.09 р., №1744 від 10.04.09 р., №1965 від 21.04.09 р., №2031 від 23.04.09 р., №2271 від 08.05.09 р., №2339 від 13.05.09 р., №2371 від 18.05.09 р., №2586 від 27.05.09 р. які отримані відповідачем на підставі доручень №476 від 25.12.2008 р., № 489 від 12.01.2009 р., №674 від 07.04.2009 р., №680 від 08.04.2009 р., №701 від 21.04.2009 р., №711 від 23.04.2009 р., №740 від 08.05.2009 р., №754 від 13.05.2009 р., №764 від 18.05.2009 р., №787 від 27.05.2009 р.

Відповідно до позовної заяви відповідачем було здійснено часткову оплату товару в сумі 22 108,33 грн., тобто на день подання позовної заяви заборгованість перед ТОВ «МДІНА, ЛТД»складає 22 561,08 грн.

Позивачем надано Відповідачеві повідомлення № 01/09 від 01.09.09р. про оплату товару на суму 22 561,08 грн., з вимогою виконати оплату на протязі семи днів з моменту отримання повідомлення. Вказане повідомлення Відповідач отримав 08 вересня 2009 року за вхідним №30, про що підтверджує відмітка на повідомленні. Отже строк оплати настав 16 вересня 2009 року.

Проте відповідачем обов'язок по сплаті не здійснено.

Таким чином, сума боргу відповідача на момент судового розгляду справи складає 22 561,08 грн.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

З вище встановленого суд може зробити висновок, що дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов’язків, що підтверджується видатковими накладними, ордерами на відвантаження ТМЦ до видаткових накладних та дорученнями на отримання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до яких позивач зобов’язався передати відповідачу товар, а відповідач - оплатити певну кількість отриманого товару за встановленою ціною.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

У відповідності до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Крім того, розглянувши відзив відповідача, щодо не отримання товару відповідно до накладної № 1744 від 10.04.2009р. на суму 1724,00 грн., суд не приймає до уваги надані заперечення оскільки відповідно до ордеру на відвантаження ТМЦ до видаткової накладної № 1744 від 10.04.2009р. товар (плита ОSB 3/10х1250х2500мм) отримано представником відповідача про що підтверджують підписи сторін, а також дане заперечення спростовує підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2009р. по 03.09.2009р. В якому зазначено, що відповідачу відвантажувався товар також і за накладною № 1744 від 10.04.2009р., а також визначено загальну суму заборгованості у розмірі 22 561,08 грн.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи відповідач не надав доказів погашення зазначеної заборгованості, вимога позивача про стягнення 22 561,08 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс”, м. Запоріжжя, 69032, вул. Перемоги, 87; 69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-а, р/р 26009343901 в АБ “Металург” МФО 313582, код ЄДРПОУ 31216480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МДІНА, ЛТД” м. Запоріжжя, 69035, вул.. 40 років Радянської України,49, р/р 26006101322489 в ЗАТ “ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 13625993) основного боргу у розмірі –22 561 (двадцять дві тисячі п’ятсот шістдесят одна) грн.. 08 коп.; 225(двісті двадцять п’ять ) грн..61 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.11.2009р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко