Ухвала суду № 69741274, 20.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4884/16-к Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 11-сс/783/814/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Гончарук Л.Я.,

Суддів Головатий В.Я., Партика І.В.

секретаря судового засідання Щербая В.П.

розглянувши по кримінальному провадженні №12016140050003197 від 15.07.2016 р. у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань апеляційного суду Львівської області, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3,-

за участю учасників судового провадження:

прокурора Гриціва Н.Л.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

встановила:

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олімпійська 6/185, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 03.12.2017 року включно.

Обираючи запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_2 слідчий суддя, врахував особу ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних звязків, а тому існують підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, яких ще не допитано, знищити, спотворити або приховувати сліди вчинення кримінального правопорушення, знищити, сховати або відчужити майно, на яке може бути накладено арешт, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів, а також беручи до уваги його вік, стан здоровя, характер вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан, особу підозрюваного, відтак застосування до нього більш мякого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На дану ухвалу захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу та ухвалити нову обравши більш мякий запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

В обґрунтування зазначає, що слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства.

Вважає, що до підозрюваного ОСОБА_2 цілком можливим було б застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України. Обрання тримання під вартою без визначення застави, є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України.

Наголошує, що судом не взято до уваги, те що підозрюваний ОСОБА_2 має постійне місце проживання, одружений, його дружина ОСОБА_5 перебуває на обліку в жіночій консультації з приводу вагітності, за місцем проживання характеризується позитивно.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 03 жовтня 2017 р. затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення у гаражному приміщенні, що за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Карєрно-Вапняна. 03 жовтня 2017 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру в вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. 04 жовтня 2017 р. ОСОБА_2 оголошено про зміну раніше повідомленої підозри та про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України.

На переконання колегії суддів, слідчим суддею перевірено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2, клопотання слідчого містить виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини досудового розслідування для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігти їм іншим шляхом, ніж взяття під варту, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя даних вимог дотримався та всупереч покликанням в апеляційній скарзі про необґрунтованість ризиків, належним чином їх мотивував, вказавши, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходу, схильний до скоєння протиправних дій, а тому існують підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, яких ще не допитано, знищити, спотворити або приховувати сліди вчинення кримінального правопорушення, знищити, сховати або відчужити майно, на яке може бути накладено арешт.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відносно ОСОБА_2 обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в звязку з чим відмовляє захиснику в задоволенні поданої ним апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05 жовтня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8