Постанова № 69738632, 19.10.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/877/17

Провадження № 2-а/304/33/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Шешені М. О.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправними дії та зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що згідно записів його трудової книжки, він з 01 квітня 1992 року по 26 липня 2001 року працював у малому державному підприємстві «Туря», загальний стаж його роботи становить більше сорока років. Після досягнення пенсійного віку, 31 березня 2017 року він звернувся до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком. Згідно повідомлення останнього із врахуванням страхового стажу 27 років 6 місяців 12 днів йому з 01 квітня 2017 року призначено пенсію у розмірі 1119, 14 грн. У травні позивач звернувся до відповідача та просив здійснити перерахунок пенсії із врахуванням стажу роботи відповідно до записів його трудової книжки. Однак, листами Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №11/Г-99-01/05, №12/Г-99-01/05 від 23 травня 2017 року його було проінформовано, що за наявними документами стаж роботи позивача складає 27 років 6 місяців 12 днів. При призначенні пенсії не було враховано період стажу роботи на МГП «Турья» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік, так як на думку відповідача дане підприємство не сплачувало страхові внески до Пенсійного фонду, а також не надавало відомості на застраховану особу з 01 липня 2000 року по 26 липня 2001 року. В його трудовій книжці належним чином зроблені всі записи про прийняття на роботу та звільнення, що підтверджується копією трудової книжки. Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, запис №16 від 01 квітня 1992 року, останній прийнятий технологом у МГП «Турья», а згідно запису №19 від 26 липня 2001 року звільнений з посади за власним бажанням, при цьому жодних виправлень чи неточностей у таких записах немає. Оскільки, відмова у врахуванні до загального стажу роботи позивача у МГП «Турья» (державне мале підприємство «Туря») є незаконною, а дії Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, а тому просить визнати протиправними дії Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Туря» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік до загального стажу роботи; зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Туря» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік в страховий стаж при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік з дня її призначення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили такі задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу та вивчивши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 в 2017 році досяг пенсійного віку та згідно записів трудової книжки він у період з 01 квітня 1992 року по 26 липня 2001 року працював у малому державному підприємстві «Туря».

Також встановлено, що 31 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення йому пенсії за віком, однак останньому відповідачем при призначенні пенсії взагалі не було враховано період стажу його роботи у державному малому підприємстві «Туря» з 01 квітня 1992 року по 26 липня 2001 рік.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Разом з цим, згідно ч.ч.1.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.256 КЗпП України працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

Також, згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. а ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,- за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом,що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що згідно наданої позивачем трудової книжки він в період з 01 квітня 1992 року по 26 липня 2001 року працював у МГП «Турья» (державне мале підприємство «Туря»), а тому суд вважає, що відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком безпідставно не врахував йому даний трудовий стаж, що є неприпустимим і фактично порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення.

Що стосується посилання представника відповідача на те, що відповідачем позивачу не було зараховано в трудовий стаж період його роботи в малому державному підприємстві «Туря» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік у зв»язку з тим, що ним не сплачувалися страхові внески, то такі твердження не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки несплата страхових внесків відбулася не з вини позивача, а тому, на думку суду, позивач не повинен нести відповідальність за порушення законодавства з боку страхувальника.

Отже, на підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,46 Конституції України, ст.ст. 1,7,12,62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 24, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.2,18,71,158-167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправними діїта зобовязання вчинити дії задовольнити.

Визнати дії Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Туря» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік до загального стажу роботи - неправомірними.

Зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в малому державному підприємстві «Туря» з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік в страховий стаж при призначенні пенсії та провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу з 01 січня 1994 року по 26 липня 2001 рік з дня її призначення.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:ОСОБА_4