Ухвала суду № 69737337, 20.10.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/5054/15-к

Провадження №1-кп/263/227/2017

У Х В А Л А

20 жовтня 2017 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Лапоног Т.Г.,

за участю прокурора Грибенюк О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2017 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено на 60 днів, тобто до 09 листопада 2017 року, включно.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, такий може продовжувати вчиняти нові злочини та переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, оскільки відсутні ризики, при цьому посилалися на незадовільний стан здоровя обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоровя обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозвязку з можливими ризиками у справі.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192, обовязок по забезпеченню медичним обслуговуванням осіб, які утримуються під вартою, покладається на адміністрацію місця попереднього ув'язнення.

Згідно з п. 2.5 Порядку взаємодії закладів охорони здоровя Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоровя з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоровя України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоровя та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Таким чином, вищезазначеними нормативними актами врегульовано питання щодо організації надання медичної допомоги, особам, що перебувають під вартою в разі відсутності такої можливості в умовах СІЗО. У наданих суду довідках щодо стану здоровя обвинуваченого відсутні протипоказання щодо перебування обвинуваченого під вартою. При цьому, стороною захисту не надано суду доказів, які б підтверджували неможливість СІЗО організувати надання медичної допомоги, яка необхідна обвинуваченому.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, яке є єдиним запобіжним заходом, що буде гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході розгляду даного кримінального провадження.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів, тобто до 18 грудня 2017 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Музика