Ухвала суду № 69736774, 20.10.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3928/17

Провадження №6/219/162/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

секретаря Котинської А.О.,

розглянув у судовому засіданні у м. Бахмут цивільну справу за заявою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відстрочку виконання рішення суду, заінтересована особа: ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до суду з заявою про відстрочку виконання ухвали апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2017 року про стягнення з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2550 грн. строком на один місяць. Мотивуючи її тим, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області по справі №219/3925/17 від 02 серпня 2017 року стягнуто з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Костянтинівка на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2550 грн. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2017 року зазначене рішення залишено без змін. Наказом управління виконавчої дирекції фонду в Донецькій області від 06 грудня 2007 року №847 створена комісія з розгляду питань щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди, одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат за рішенням судових органів». Пунктом 2 цього наказу встановлено, що комісія розглядає питання фінансування судових рішень в частині відшкодування одноразової допомоги, матеріали на здійснення фінансування моральної (немайнової) шкоди за рішенням судів, відшкодування щомісячних страхових виплат за рішенням судів. Приписи пункту 8.2 зазначеного наказу зобовязують формувати та направляти на розгляд комісії документи щодо додаткового фінансування вказаних статей витрат у повній відповідності до вимог наказів облуправління. Враховуючи вищевикладене,а також те, що розгляд комісією документів щодо додаткового фінансування на відшкодування виплат за рішеннями судових органів потребує певного періоду часу, а фінансування здійснюється на централізованому рівні, у звязку з чим заявник був вимушений звернутися до суду з зазначеною заявою.

В судове засідання сторони не зявилися, були належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, заяв про перенесення слухання справи не надали.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівка, про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обовязків внаслідок виробничої травми задоволені частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівка на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Молдова, моральну шкоду в розмірі 2550 (дві тисячі пятсот пятдесят) гривень. (а.с.113-117)

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2017 року (а.с.182, 185-189) апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бахмут відхилена. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2017 року залишено без змін.

Статтею 373 ЦПК України визначено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно із ч.1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України, ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що відстрочка виконання рішення суду може бути надана лише за наявності для цього виключних обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у строк, встановлений судовим рішенням чи загальними правилами примусового виконання.

Відстрочка - відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Вирішення питання про відстрочку може ініціювати як державний виконавець, так і сторона. Для цього вони звертаються із заявою до суду, який видав виконавчий документ.

Відстрочка та розстрочка виконання застосовуються на захист інтересів боржника.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставами надання відстрочки виконання рішення суду можуть бути обставини, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Якщо суд вирішить надати відстрочку виконання рішення він має зазначити про це у самому рішенні суду, обґрунтувавши необхідність застосування зазначеного процесуального заходу.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п.37 Постанови №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до статті 217 ЦПК визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК, за результатами вирішення яких постановляється ухвала.

Правовий аналіз положень цієї статті вказує на те, що відстрочка виконання рішення можлива в разі існування певних обставин, причому прийняття такого рішення можливе лише у виняткових випадках, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Частина 1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також встановлення чи про зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст.64 Конституції України права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, обмежених Конституцією.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці Закону України «Про Загальнообовязкове державне соціальне страхування», фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообовязковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у звязку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не повязані з цією діяльністю. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України. Бюджет Фонду затверджує Кабінет Міністрів України. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, символіку, яка затверджується його правлінням. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообовязкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 5 цього Закону, управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Стаття 11 цього Закону говорить про те, що джерелами формування коштів Фонду є: 1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; 2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням; 4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; 5) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду; 7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.

Кошти Фонду використовуються на: 1) виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом; 2) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду; 3) формування резерву коштів Фонду. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів. Порядок формування та використання резерву коштів Фонду затверджується правлінням Фонду.

Враховуючи вищенаведене, в судовому засіданні не встановлені обставини, які ускладнюють виконання рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2017 року, інших доказів цього представником заявника суду не було надано, в звязку з чим в задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2017 року по справі № 219/3928/17, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2017 року, про стягнення з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівка на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Молдова, моральну шкоду в розмірі 2550 (дві тисячі пятсот пятдесят) гривень терміном на один місяць необхідно відмовити.

Доводи представника заявника про те, що у бюджеті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України на 2017 рік не заплановані кошти на відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві нічим не підтверджені та не є виключними підставами для задоволення їх заяви, оскільки суду не надано достовірних доказів у підтвердження того, що дійсно у бюджеті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України на 2017 рік не заплановані кошти на відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві, а тому суд не приймає їх за основу при постановлені даної ухвали.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відстрочку виконання рішення суду, заінтересована особа: ОСОБА_1 не знайшла своє підтвердження при вивчені письмових доказів, які знаходяться в матеріалах справи та вказані вище, а тому відсутні підстави для її задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 59, 212, 373 ЦПК України, ст. 33, 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відстрочку виконання рішення суду, заінтересована особа: ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Брежнев