Ухвала суду № 69734891, 11.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9785/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Сазонової М.Г., при секретарях Гончаренко М.Р., Ліпітюк К.С.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Іваніна П.В.

захисників - адвокатів Виноградова М.С., Колокольнікова В.А., Пономаренка Д.В.

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017010000000020 від 15 лютого 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, який є адвокатом, відповідно до свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 421, виданого Чернігівською обласною Квалфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Ніжин Чернігівської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 працюючої державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Відповідно до вимог ст. 35 КПК України після повторного авторозподілу автоматизованою системою документообігу суду вказані матеріали кримінального провадження визначені для проведення судового провадження суддею Дніпровського районного суду м. Києва Сазоновій М.Г.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат Виноградов М.С. та обвинувачена також вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокати Колокольніков В.А. та Пономаренко Д.В. просили повернути обвинувальний акт прокурору. Так, адвокат Пономаренко Д.В. подав суду письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, звернувши увагу суду, зокрема на невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України у зв'язку з відсутністю формулювання обвинувачення, а також істотні порушення, допущенні під час досудового слідства, вручення ОСОБА_5 повідомлення неповноважною особою, з огляду на наявність у нього статусу адвоката, що позбавляє, на його думку, суд призначити провадження до розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав своїх захисників.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимоги КПК України не виконані належним чином.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Обвинувачення повинно бути конкретним, без будь-яких суперечностей та зрозумілим, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист і це чітко визначено національним законодавством в тому числі і рішенням Європейського суду з прав людини.

Органом досудового розслідування вказані вимоги закону не виконані.

Так, у формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 зазначено, що він, будучи начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з 02 вересня 2016 року, якому присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» та ч. 1 ст. 32 КЗпП України, у зв'язку з чим на нього покладено організаційно-розпорядчі обов'язки та обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», який будучи попереджений про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, зокрема про вимоги та обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», одержав неправомірну вигоду за вчинення та не вчинення і інтересах сторони виконавчого провадження виконавчих дій з використанням наданого йому службового становища, за попередньою змовою з головним державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди на загальну суму 12000 гривень.

Між тим, у формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 зазначено, що вона, будучи 12.08.2015 року попередженою про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, зокрема про вимоги та обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», пов'язані із прийняттями на державну службу та проходження державної служби, ОСОБА_4 одержала неправомірну вигоду за вчинення та не вчинення в інтересах сторони виконавчого провадження виконавчих дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою з начальником Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_5, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди, на загальну суму 19000 гривень.

Крім того, судом встановлено що формулювання обвинувачення викладено двічі та містить суттєві протиріччя, в тому числі у зазначенні суми неправомірної вигоди (щодо ОСОБА_5 зазначено 12 000 грн. (а.с.10), щодо ОСОБА_4 - 19 000 грн. (а.с.15).

При цьому, суд враховує і те, що ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, та можливе у разі,якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення , при цьому, відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Крім того, в силу ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Так, в юридичному формулюванні за ч.1 ст.366 КК України не зазначено, про внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей саме службовою особою (а.с. 14).

Зазначений недолік, щодо неповноти та невідповідності диспозиції статті 366 КК України за якою висунуте ОСОБА_4 обвинувачення фактично прирівнюється до його відсутності, оскільки не відповідає Закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно положення п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Таким чином виявлені недоліки унеможливлюють призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Сам факт неухильного дотримання вимог Закону при складанні обвинувального акта дає можливість обвинуваченому розуміти в чому саме він обвинувачується та ефективно захищатись від висунутого обвинувачення, а суду за результатами розгляду провадження прийняти законне та обґрунтоване рішення.

З урахуванням наведеного обвинувальний акт з додатками необхідно повернути прокурору для усунення недоліків відповідно до вимог ст. 291 КПК України та задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката Пономаренка Д.В. про повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, враховуючи, прийняте рішення про повернення обвинувального акту слід зазначити, що з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 є адвокатом, йому видано Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 421.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

У п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" також зазначено, що повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення має бути здійснено виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та м. Севастополя.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм закону дає підстави вважати, що в даному випадку як складання, так і вручення повідомлення про підозру мало бути здійснено виключно прокурором Автономної Республіки Крим.

За правилами ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Особа набуває статусу підозрюваного з моменту повідомлення їй про підозру, в порядку, передбаченому Главою 22 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

При вирішенні скарги захисника - адвоката Пономаренка Д.В. суд враховує, що вказана скарга подана в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, відповідно до частини другої якої, скарги на рішення прокурора, не передбачені ст. 303 КПК України, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України. Як і скарга захисника - адвоката Колокольнікова В.А. щодо визнання незаконними дій прокурора АР Крим Мамедова Г.А., які полягають у наданні доручення від 13 червня 2017 року на проведення процесуальних дій, а саме - вручення письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.

Разом з тим порушені в скаргах сторони захисту питання не є компетенцією суду на даній стадії судового розгляду, тому скарги захисника підлягають долученню до матеріалів справи, доводи яких можуть бути враховані при дослідженні та оцінці судом доказів в даному кримінальному проваджені.

У задоволенні скарг захисника - адвоката Колокольнікова В.А. на дії прокурора щодо порушення презумпції невинуватості та на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи слід відмовити, оскільки вони не можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України. Оскарження рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи могло бути оскаржено під час досудового провадження відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.314, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017010000000020 від 15 лютого 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - повернути прокурору для виконання вимог, значених в мотивувальній частині ухвали.

Скаргу захисника - адвоката Пономаренка Д.В. долучити до матеріалів кримінального провадження.

Скаргу захисника - адвоката Колокольнікова В.А. щодо визнання незаконними дій прокурора АР Крим Мамедова Г.А., які полягають у наданні доручення від 13 червня 2017 року на проведення процесуальних дій, а саме - вручення письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри долучити до матеріалів кримінального провадження.

У задоволенні скарг захисника - адвоката Колокольнікова В.А. на дії прокурора щодо порушення презумпції невинуватості та на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М. Сазонова