Рішення № 6972894, 08.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.09р.Справа № 6/503-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-С ЛТД", 69037, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 45

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", 53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр.Трубників,56

про стягнення 137 993,53 грн,

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Волкова Т.Р., довіреність б/н від 26.11.2009р.; Романюта Л.В., довіреність б/н від 27.10.2009р.

від відповідача - Шпигарева Є.В., довіреність №75 від 17.08.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-С ЛТД", м. Запоріжжя–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", Дніпропетровська область, м. Нікополь–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 122 361,43 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 394 від 13.02.2008р. та Додаткового узгодження № 394-д7 від 17.11.2008р. до нього.

Додатково, на підставі ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8013,41 грн. інфляційних та 2841,45 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що даний спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1332,00 грн. - держмита, 227,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні проти отримання від позивача товару на оспорювану суму, а саме 122361,43 грн. не заперечує, але позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що в порушення п.3.3 умов вищеназваного договору позивач не надав відповідачеві рахунки-фактури, сертифікат якості та податкові накладні відповідно до яких, відповідач згідно п.5.1 умов договору повинен оплатити товар протягом 30 календарних днів, тобто строк оплати отриманого товару на суму 122361,43 грн. не настав.

26.11.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання і залучених у копіях належним чином завірених до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 394, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача по видаткових накладних, в період з 04.03.2008р. по 03.11.2008р., разом з рахунками-фактурами, зазначеними у вищеназваних накладних та сертифікатом якості (паспорт) та податковою накладною передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 387401,17 грн., який відповідач отримав без жодних зауважень і відповідно до п.5.1 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити протягом 30 календарних днів з дати отримання товару, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що в порушення умов вищеназваного договору відповідач частково, у сумі 224783,20 грн., оплатив отриманий від позивача товар посилаючись на тимчасове скрутне фінансове становище виникла заборгованість відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного договору у сумі 162 617,97 грн. у зв’язку з чим сторони 17.11.2008р. підписали та скріпили печатками Додаткове узгодження № 394-д7 до даного договору, яким передбачили графік погашення боргу у сумі 162 617,97 грн. рівними частинами на протязі 5 місяців починаючи з листопада 2008 року по березень 2009 року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Оскільки відповідач в порушення затвердженого сторонами графіку сплати боргу станом на 30.03.2009р. сплатив за листопад 32523,59 грн. та частково за грудень 2008 року –8480,95 грн., знову виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 122361,43 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 122 361,43 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 394 від 13.02.2008р.

Додатково, на підставі ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8013,41 грн. інфляційних та 2841,45 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що даний спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1332,00 грн. - держмита, 227,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 122361,43 грн. за умовами вищеназваного договору та Додаткового узгодження до нього повністю підтверджується оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та не заперечується відповідачем по суті спору.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 122361,43 грн., яку відповідач по суті спору не оспорює, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 122361,43 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару 8013,41 грн. інфляційних та 2841,45 грн. -3% річних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі товару 5096,76 грн. інфляційних та 1835,42 грн. -3% річних, так як позивач рахував інфляційні та 3% річних починаючи з листопада 2008 року, тоді як згідно підписаного сторонами Додаткового узгодження повинен був рахувати починаючи з квітня 2009 року, тобто згідно графіку сплати боргу.

Додаткові вимоги позивача з посиланням на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1332,00 грн. - держмита, 227,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.

Заперечення відповідача, в порушення п.3.3 умов вищеназваного договору позивач не надав відповідачеві рахунки-фактури, сертифікат якості та податкові накладні відповідно до яких, відповідач згідно п.5.1 умов договору повинен оплатити товар протягом 30 календарних днів, тобто строк оплати отриманого товару на суму 122361,43 грн. не настав, суд не може прийняти до уваги, оскільки Додатковим узгодженням до даного сторони передбачили оплату отриманого товару саме на підставі рахунку, а рахунки-фактури відповідач отримав від позивача разом з товаром, про що зазначено у видаткових накладних підписаних повноважною особою відповідача.

Крім цього, відповідно до п.3.3 умов вищеназваного договору відповідач разом з товаром по видатковій накладній отримав від позивача рахунок-фактуру, сертифікат якості (паспорт) та податкову накладну, так як відповідно до вимог ст. 666 Цивільного кодексу України відповідач не відмовився від прийняття товару і не звертався до позивача з вимогою надіслати йому вищеназвані документи. Товар відповідачем був прийнятий без будь-яких зауважень, що свідчить про додержання постачальником умов договору та передання товаросупровідних документів і отримання їх відповідачем, тому вартість цього товару підлягала сплаті у строки визначені договором.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363, р/р 2600630358201 в Банку "Кредит-Дніпро", м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-С ЛТД" (69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, буд. 45, код ЄДРПОУ 35300775, р/р 26005055877736 в ЗРУ КБ "Приватбанк" м. Запоріжжя, МФО 313399) 122361,43 грн. (сто двадцять дві тисячі триста шістдесят одна гривень 43 коп.) - основного боргу, 5096,76 грн. (п`ять тисяч нуль дев`яносто шість гривень 76 коп.) - інфляційних, 1835,42 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять п`ять гривень 42 коп.) -3% річних, 1 292,94 грн. (одна тисяча двісті дев’яносто дві гривень 94 коп.) - держмита, 227,00 грн. (двісті двадцять сім гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Рішення підписано 30.11.2009р.