Рішення № 69728425, 20.10.2017, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/997/17

Провадження № 2/355/566/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Лунгул Т.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Баришівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що з відповідачкою ОСОБА_3 з 21.09.2013 року по 12.09.2016 року перебував в зареєстрованому шлюбі. Від спільного сумісного проживання сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матірю. На підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 10.08.2016 року з позивача стягуються на користь відповідачки аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно та на утримання дружини в розмірі 700 гривень щомісячно. В Баришівському РВ ДВС знаходяться два виконавчі провадження про стягнення з позивача аліментів. Позивач тривалий проміжок часу не міг працевлаштуватись та не отримував доходів. Кошти по сплаті аліментів сплачував частково. В кінці серпня 2017 року позивач отримав лист з письмовим розрахунком заборгованості по аліментах, відповідно до якого станом на 01.08.2017 року заборгованість по аліментах на утримання дитини має в розмірі 13848 гривень 38 копійок та на утримання дружини в розмірі 9822 гривні 38 копійок. На даний час стягнення аліментів проводиться із нарахованої ОСОБА_2 заробітної плати за місцем роботи ТОВ «Адвантаж Україна». На даний час загальний розмір аліментів становить 81% від розміру отриманої заробітної плати. В уточненому позові просить суд зменшити розмір аліментів на утримання дитини з 1500 гривень до 800 гривень, на утримання дружини з розміру 700 гривень до 200 гривень та звільнити ОСОБА_2 від заборгованості по аліментах на утримання дитини в розмірі 13848 гривень 38 копійок та на утримання дружини в розмір 9822 гривні 38 копійок.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлений позов в повному обсязі та пояснив суду, що на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 10.08.2016 року з позивача стягуються на користь відповідачки аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно та на утримання дружини в розмірі 700 гривень щомісячно. Позивач тривалий проміжок часу не міг працевлаштуватись та не отримував доходів. Кошти по сплаті аліментів сплачував частково. З 01.03.2017 року ОСОБА_2 працевлаштувався в ТОВ «Адвантаж Україна» та отримує заробітну плату. Вважає, що розмір стягнених з позивача аліментів значно завищений, оскільки з позивача вираховують із заробітної плати більше 81 %, що є недопустимим, тому розмір аліментів повинен бути зменшений. Станом на 01.08.2017 року заборгованість по аліментах становить: на утримання дитини - 13848 гривень 38 копійок та на утримання дружини в розмірі 9822 гривні 38 копійок. Крім того, на утриманні позивача знаходитися мати-пенсіонерка. Вказана заборгованість утворилась в період безробіття позивача, тому вважає, що ОСОБА_2 необхідно звільнити від даної заборгованості. Просив суд позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлений позов не визнала та пояснила суду, що у відповідності до ч. 1 ст. 192 СК України зазначені обставини , при як розмір аліментів може бути зменшено. Вважає, що позивач не навів жодних з передбачених підстав, так як матеріальний стан ОСОБА_2 не погіршився, а навпаки покращився, оскільки він працевлаштувався та отримує заробітну плату, стан здоровя ОСОБА_2 не погіршився. Розмір заробітної плати, яку отримує позивач складає більше 50%. Заперечила, що на повному утриманні позивача знаходиться його мати, так в нього є ще працездатний брат, який проживає разом з ними. Вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів та звільнення його від заборгованості. Просила суд позов задовольнити.

Представник третьої особи Баришівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у судове засідання не зявився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від начальника Баришівського РВ ДВС надійшла заява про розгляд справи у відсутність їхнього представника, при ухваленні рішення покладається на думку суду, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника третьої особи по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження якої батьком записаний відповідач ОСОБА_2,матір`ю ОСОБА_3. Дитина проживає разом з матірю.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 10.08.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 гривень щомісячно з урахуванням індексації, до досягнення донькою повноліття та аліменти на утримання дружини в розмірі 700 гривень, до досягнення донькою ОСОБА_4 трирічного віку, до 05.01.2018 року . Ухвалою Баришівського районного суду Київської області 16.08.2016 року виправлено описку в рішенні суду від 16.08.2016 та зазначено час з якого необхідно почати стягнення аліментів, а саме починаючи з 31.05.2016 року. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 16.11.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково та рішення змінено лише в частині стягнення аліментів на утримання дружини, так як в резолютивній частині рішення не було зазначено, що аліменти сплачуються щомісячно, в решті частині рішення Баришівського районного суду Київської області від 10.08.2016 року залишено без змін.

16.08.2016 року Баришівським районним судом Київської області видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дружини в розмірі 700 гривень та на утримання дитини в розмірі 1500 гривень.

27.10.2016 року головним державним виконавцем Баришівського РВ ДВС відкрито виконавчі провадження про примусове виконання виконавчих листів № 2/355/346/16, виданих 16.08.2016 року Баришівським районним судом Київської області від 16.08.2016 року. Державним виконавцем Баришівського РВ ДВС вживались необхідні заходи для виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Станом на 01.08.2017 року по виконавчому листу, виданому Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дружини заборгованість становить 9822 гривні 38 копійок та рахується з 31.05.2016 року по 01.08.2017 року за 14 місяців 1 день, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах Баришівського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області № 6391 від 04.08.2017 року.

Станом на 01.08.2017 року по виконавчому листу, виданого Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини залишок заборгованості становить 13848 гривень 38 копійок та рахується з 31.05.2016 року по 01.08.2017 року за 14 місяців 1 день, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах Баришівського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області № 6380 від 04.08.2017 року.

Позивач ОСОБА_2 з березня 2017 року працює коплектувальником в ТОВ «Адвантаж Україна» та отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи ТОВ «Адвантаж Україна» № 80 від 27.09.2017 року.

Позивачем заявлено позовну вимогу про зменшення розміру стягнутих з його аліментів на утримання дитини з 1500 гривень до 800 гривень, на утримання дружини з розміру 700 гривень до 200 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де зазначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю батьків, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них і в інших випадках передбачених цим Кодексом.

Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров'я, а відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК Українисторони повинні довести суду наявність цих обставин подавши відповідні докази.

На час розгляду справи про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, позивач ОСОБА_2 офіційно не працював з 2012 року та займався виготовленням меблів в приватному порядку. На даний час позивач офіційно працює коплектувальником в ТОВ «Адвантаж Україна» та отримає заробітну плату. Тому суд вважає, що матеріальний стан позивача з часу ухвалення рішення навпаки покращився, а не погіршився

Суд не приймає доводи позивача про те, що на його утриманні перебувають непрацездатні батьки. У відповідача є працездатний брат, який також допомагає в утриманні батьків. Таким чином, на думку суду відповідач не довів суду та не надав відповідних доказів , що на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки. Крім того, в під час розгляду справи про стягнення аліментів на утримання дитини та на утриманні дружини, суд не прийняв як підставу при визначенні розміру аліментів, що ОСОБА_2 має на утриманні непрацездатних батьків. Дана обставина вже встановлювалась судом , під час ухвалення рішення про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.. 128 КЗпП України та ст.. 70 Закону України «Про виконавче провадження» при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівникомувсякому разіповиннобути збереженоп'ятдесят процентів заробітку. Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 від 27.09.2017 року за серпень 2017 року йому нараховано заробітну плату в розмірі 3508 гривень 32 копійки. Загальна сума аліментів, яка стягується з ОСОБА_6 становить 1500 гривень + 700 гривень = 2200 гривень, що становить менше 70 % відрахувань із заробітної плати. Тому суд критично ставиться до доводів позивача, що з нього стягують аліменти на утримання дитини та на утримання дружини більше 81% відрахувань від заробітної плати, оскільки розмір відрахувань по сплаті аліментів становить в межах 62%. Якщо розмір стягувань перевищує понад 70 % відрахувань із заробітної плати позивач може звернутись до державного виконавця по питанню перерахунку та зменшення відсотку відрахувань сплати заборгованої суми. Таким чином, діючим законодавством передбачено стягнення заборгованості зі сплати аліментів не шляхом ухвалення судового рішення, а в межах виконавчого провадження.

При вирішенні даного спору, суд враховує, що позивач є особою працездатного віку, офіційно працевлаштований, з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальний стан його поліпшився, відсутність доказів про погіршення стану здоровя , тому в сукупності оцінених судом доказів, є підстави вважати, що позивач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та колишньої дружини в розмірі, який визначений за рішенням суду.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем не доведено обставин, які мали підтвердити той факт, що після ухвалення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини та дружини погіршився стан здоров'я позивача, змінився його матеріальний чи сімейний стан, виникли інші обставини, які відіграють суттєву роль в житті позивача, та у відповідності із ст.192 Сімейного кодексу України, є підставою для зменшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду. Виходячи із встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що відсутні об'єктивні підстави для зменшення розміру аліментів.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовної вимоги про зменшення розміру аліментів.

Позивачем заявлено позовну вимогу про звільнення від заборгованості по сплаті аліментів.

Згідно ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Позивач не надав суду доказів, що заборгованість за аліментами виникла у звязку з його тяжкою хворобою, або іншою обставиною, що має істотне значення.

Наявність у позивача непрацездатних батьків та на час виникнення заборгованості по аліментах відсутність офіційного місця роботи не може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментами, оскільки на момент розгляду справи та визначення розміру аліментів вже існували вказані обставини. ОСОБА_2 був обізнаний про обов'язок сплачувати аліменти, а також знав про наявність заборгованості по аліментами, але обов'язок по сплаті аліментів належним чином не виконував.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його позовної вимоги про звільнення від заборгованості по аліментах.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

-копією свідоцтва про народження ОСОБА_4, 05.01.2015 року, серії 1-ОК №286386 від 15.01.2015 року, батьками якої записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5;

-копією рішення Баришівського районного суду Київської області від 10.08.2016 року, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки та аліменти на утримання дружини

-копією ухвали Баришівського районного суду Київської області від 16.08.2016 року виправлено описку в рішенні суду від 16.08.2016 та зазначено час з якого необхідно почати стягнення аліментів, а саме починаючи з 31.05.2016 року;

-копією рішенням Апеляційного суду Київської області від 16.11.2016 року, згідно якого рішення змінено лише в частині стягнення аліментів на утримання дружини, так як в резолютивній частині рішення не було зазначено, що аліменти сплачуються щомісячно, в решті частині рішення Баришівського районного суду Київської області від 10.08.2016 року залишено без змін;

-копіями виконавчих листів, виданих 16.08.2016 року Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дружини в розмірі 700 гривень та на утримання дитини в розмірі 1500 гривень;

-копіями постанов Баришівського РВ ДВС про відкриття виконавчих про примусове виконання виконавчих листів № 2/355/346/16, виданих 16.08.2016 року Баришівським районним судом Київської області від 16.08.2016 року;

-розрахунком заборгованості по аліментах Баришівського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області № 6391 від 04.08.2017 року, згідно якого станом на 01.08.2017 року по виконавчому листу, виданого Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дружини заборгованість становить 9822 гривні 38 копійок та рахується з 31.05.2016 року по 01.08.2017 року за 14 місяців 1 день;

-розрахунком заборгованості по аліментах Баришівського РВ ДВС ГТУЮ в Київській області № 6380 від 04.08.2017 року, згідно якого станом на 01.08.2017 року по виконавчому листу, виданого Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини залишок заборгованості становить 13848 гривень 38 копійок та рахується з 31.05.2016 року по 01.08.2017 року за 14 місяців 1 день;

-довідкою про доходи ТОВ «Адвантаж Україна» № 80 від 27.09.2017 року про те, що ОСОБА_2 з березня 2017 року працює коплектувальником в ТОВ «Адвантаж Україна» та отримує заробітну плату;

-іншими матеріалами справи.

За даних обставин заявлений позов не підлягає до задоволення..

Керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 84, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 192, 197, Сімейного кодексу України, ст. 70 Законом України «Про виконавче провадження» ,суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Баришівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про зменшення розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_7