Рішення № 6972755, 08.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.09р.Справа № 20/404-09

за позовом Приватного підприємства "Техномаркет",

м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб",

м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 58748 грн. 67 коп.           

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Довгаль С.В., довіреність від 02.10.2009р.

Від відповідача: Шепотін В.С., довіреність №98 від 30.09.2009р.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" з урахуванням заяви ( від 24.11.2009року вх 21369) грошові кошти у сумі 58748,67 грн., з яких 49839,36 грн. основного боргу за договором поставки №139 від 15.01.2008р., 5560,74 грн. пені, 2376,08 грн. інфляційних, 972,49 грн. - 3% річних та судові витрати.

У відзиві (вх. № 19669 від 03.11.2009р.) відповідач просить відмовити позивачу в задоволені позову з наступних підстав:

- відповідач не заперечує, що позивачем була здійснена поставка, а відповідач отримав від позивача товар за накладними на суму 45694,49 грн., але не погоджується з тим, що ця поставка була здійснена на підставі договору №139 від 15.01.08р., оскільки в накладних зазначений договір без номеру та без відповідної дати, а не договір № 139 від 15.01.08р.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки поставка була здійснена не за договором, то строк виконання зобов’язання щодо оплати поставленого товару не обумовлений умовами договору, і в даному випадку повинна застосовуватись ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тобто відповідач зобов’язаний виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. Відповідач не вважає такою вимогою претензію № 1 від 06.04.09р., оскільки позивач в ній звертається з вимогою за договором, тому дана претензія не розцінюється відповідачем як вимогою в розмінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

У судових засіданнях з 03.11.2009р. по 12.11.2009р. по з 12.11.2009р. по 24.11.2009року справі оголошувалися перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2008р. між позивачем Приватним підприємством „Техномаркет” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб”(покупець) був укладений договір поставки №139 та до нього додаткові угоди: №139 –д/1 від 21.02.08р., №139-д/2 від 18.04.08р., №139-д/3 від 29.05.08р., №139-д/3 від 05.09.08р., №139-д/4 від 19.12.08р.

Відповідно умов договору, позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити товар. Ціна товару визначена в специфікаціях до договору.

На виконання умов договору за період з 17.06.08р. по 07.11.08р. позивач поставив відповідачу товар , що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

19 грудня 2008року сторони уклали додаткову угоду №139-д/4 від 19.12.08р.

Відповідно до п. 5.1. договору та додаткової угоди до договору від 09.12.08р. сторони визначили, що оплата товару проводиться відповідачем , протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару та виставлення рахунку .

Відповідно до пункту 2 вищезазначеної угоди сторони визначили що оплата кредиторської заборгованості станом на 01.12.2008року за поставлений Товар відповідно договору №139 від 15.01.2008року в розмірі 49839,36 грн. проводиться за наступним графіком :

1.          січень 2009р. –9967,872 грн.

2.          лютий 2009р. –9967,872 грн.

3.          березень 2009р. –9967,872 грн.

4.          квітень 2009 р. –9967,872 грн.

5.          травень 2009 р. –9967,872 грн.

Відповідач за поставлену продукцію відповідно графіку не розрахувався , у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 49839,36 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.4. договору у разі прострочення строків оплати відповідач зобов’язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення, що складає 5560,74 грн. за період з 01.02.2009р.по 31.10.2009р . (пеня нараховувалась за шість місяців відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 2376,08грн . за період з 01.02.2009р. по 24.11.2009р. , а також три проценти річних від простроченої суми, що складає -972,49грн. за період з 01.02.2009року по 24.11.2009р.

Суд вважає, що заперечення відповідача щодо того, що дана поставка товару була здійснена не за договором №139-д/4 від 19.12.08р. не відповідає дійсності. В накладних за якими поставлявся товар (копії яких знаходяться в матеріалах справи) дійсно не зазначений номер та дата договору, але це не є підставою для того, щоб вважати поставку такою, що здійснена не на підставі договору, оскільки товар, який був поставлений за вище зазначеними накладними відповідає умовам (ціна, кількість) та товару (назва, асортимент), що зазначені в додаткових угодах до договору (специфікаціях).

Крім того, відповідач визнав борг у сумі 49839,36 грн. як такий, що виник на підставі договору уклавши з позивачем додаткову угоду №139-д/4 від 19.12.08р. та склали графік погашення даної заборгованості.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі 58748,67грн.., з яких 49839,36 грн. основного боргу, 5560,74 грн. пені, 972,49 грн. - 3% річних, 2376,08грн. інфляційних втрат

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84 , 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпайп Ніко Тьюб” (53200, Дніпропетровська обл. , м. Нікополь, пр. Трубників, 56; код ЄДРПОУ 35537363) на користь Приватного підприємства „Техномаркет” (Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пер. Апрельський, 6-Б, код ЄДРПОУ 32560379) – 49839( сорок дев’ять тисяч вісімсот тридцять дев’ять )грн.36 коп. основного боргу, 5560 (п’ять тисяч п’ятсот шістдесят)грн.74 коп.. пені, 972 (дев’ятсот сімдесят дві)грн.49коп. - 3% річних, 2376(дві тисячі триста сімдесят шість) грн. 08коп. інфляційних втрат, 587(п’ятсот вісімдесят сім)грн.48 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

03.12.2009року