Рішення № 69726189, 18.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2017 р.Справа № 916/1970/17

Господарський суд Одеської області у складі

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 752 від 17.03.2017р.;

від відповідача: не з'явися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1970/17:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс";

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Гідробудівельник-3";

про стягнення 103992,36 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі Філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (далі Позивач) звернулось до Житлово-будівельного кооперативу "Гідробудівельник-3" (даліВідповідач) із позовом про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 103992,36 грн. у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 4079/1 про надання послуг водопостачання та водовідведення від 01.11.2000р. (далі-Договір).

З підстав ст.ст. 11, 526, 629, 901, 903 ЦК України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не зявився (був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2017р. розгляд справи № 916/1970/17 продовжено до 26.10.2017р.

В засіданні суду 18 жовтня 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 01.11.2000р. між відповідачем та Комунальним підприємством Одесводоканал укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4079/1 (далі - Договір).

Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради №2038-XXIV від 17.12.2003р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП «Одесводоканал» реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс». ТОВ «Інфокс» є правонаступником всіх прав та зобовязань КП «Одесводоканал» (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п.1.1 його Статуту. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал, що діє на підставі Положення про філію.

Надалі між сторонами укладалися додаткові угоди.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на об'єкт відповідача, а останній зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за отримані послуги.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору сторони дійшли згоди, що облік спожитої води здійснюється по даним засобів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача. За відсутністю приладу обліку води, тимчасово до його встановлення, кількість спожитої води визначається на підставі затверджених у встановленому законом порядку нормативів споживання. Оплата послуг з водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно п. 3.3 Договору оплата проводиться за тарифами, затвердженими в установленому чинним законодавством порядку.

Так, відповідно до умов Договору, розрахунки заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у спірному періоді здійснювались позивачем відповідно до нормативів водоспоживання, затверджених Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №30 від 25.02.2010р. та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016р. № 1141.

Однак, в зв'язку з тим, що відповідач не сплачував в повному обсязі за надані послуги, у нього за період з 01.12.2016р. по 01.06.2017р. склалась заборгованість на суму 103 992,36грн.

Позивачем зазначає, що ним був надісланий відповідачу підписаний зі сторони позивача акт звірки взаємних розрахунків №552332, проте відповідачем вказаний акт залишений без уваги.

Дотерішнього часу Відповідач вказану суму боргу не погасив, що є порушенням приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум стягнення, суд приймає його та вважає правильним.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України на думку суду не надано.

З огляду на приведене суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому позов підлягає задоволенню повінстю.

Керуючись ст.ст. 32, 33 ,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Гідробудівельник-3" (65113, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд. 6 Б, код ЄДРПОУ 23205880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) - заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 103992 (сто три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн..

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук