Рішення № 69726178, 17.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2017 р.

Справа № 916/1897/17

За позовом: комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області

до відповідача: об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корабельний"

про стягнення 62 072, 53 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, комунальне підприємство "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корабельний" 62072,53 грн., де 41 991,85 грн. – основний борг, інфляційні витрати в сумі 8 699,80 грн., 3% річних – 613,00 грн. та 10 767,88 грн. – пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2017р. позовну заяву (вх.№2005/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1897/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

14.09.2017. позивач звернувся до суду із заявою (вх№2-4898/17) позовних вимог в якій просить суд стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корабельний" 41 991,85 грн. основного боргу, інфляційних витрат в сумі 8 699,80 грн., 3% річних в сумі 613,00 грн. та 10 767,88 грн. пені, дану заяву суд прийняв до розгляду.

28.09.2017р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-5174/17) про продовження строку розгляду справи, яке судом було задоволено та продовжено строк розгляду справи №916/1897/17 на 15 днів.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Представник відповідача в судові засідання, не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

01 січня 2011р. між комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Корабельний" було укладено договір №331-Ж627 про постачання теплової енергії в гарячій воді та відповідно п.1.1., за цим договором Енергопостачальна організація зобов' язується постачати Споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання в обсягах відповідно до договору, а Споживач зобов' язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.2.1. Договору, , теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком№1 до цього договору на такі потреби:опалення - в період опалювального сезону (який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування); гаряче водопостачання - в період, який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п.6.1., 6.1.1, 6.1.2., 6.2, 6.3., 6.4., 6.5. Договору, тарифи за надані послуги на момент укладення Договору з урахуванням ПДВ становлять:

абонентна плата за 100 Ккал/год. приєднаного навантаження - 1.27грн. Нараховується щомісяця протягом року;

плата за спожиту теплову енергію - 167,03 грн. за 1 Гкал. Нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці.

Розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку, на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Розрахункі за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цін).

Розрахунковим періодом щодо сплати Споживачем ціни наданих послуг за цим договором є календарний місяць.

Сплата за теплову енергію Споживачем здійснюється щомісячно по рахункам Ергопостачальної організації протягом 5 (п'яти) банківських днів від часу отримання рахунку

Пунктом 7.2.3. Договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пені в розмірі:1% (одного відсотку) належної до сплати суми за кожний день прострочення, якщо споживач є суб ' єктом підприємницької діяльності; у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - для інших споживачів.

Відповідно до п.п.8.1, 8.2. Договору, розбіжності та спори між Сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням цього поговору. вирішуються шляхом проведення між Сторонами переговорів, обміном листами, телеграмами, факсами, укладання додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин і теплопостачання надаються Сторонами не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до початку кварталу.

У разі неможливості досягти згоди Сторін, або невиконання чи неналежного виконання зобов’язань за цим договором Сторони мають право звернутись до Господарського суду, без обов’язковості проходження досудового врегулювання.

Даний договір скріплено печаткамиками та підписоно уповноваженими представниками комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Корабельний".

Відповідно до п. 6.2. вищезазначеного договору і останови НКРЕКП № 955 від 09.06.2016р. Про зміну тарифів на підставі № 955, відповідач був повідомлений про зміну тарифів, що підтверджується копіями повідомлень щодо встановлення тарифів від 04.11.2016р. № 01-05.1/1174.

В період з жовтня 2016р. по березень 2017р. включно позивачем надавалися послуги по теплопостачанню відповідачу, що підтверджується актом про включення систем опалення, рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про початок опалювального сезону 2016р.-2017р.

Рахунки на виконання п.6.5. Договору №331-Ж627 від 01.01.2011р., на оплату за послуги по теплопостачанню (які наявні в матеріалах справи), щомісяця надавалися відповідачу, але відповідачем вищезазначена умова договору не виконувались в повному обсязі і станом на 26.07.2017р. виникла заборгованість у сумі 54 991, 85 грн.

Також судом встановлено часткову оплату відповідачем сумми основного боргу, тож основна заборгованість становить 41 991,85 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати коштів за теплопостачання стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

З врахуванням встановлення судом заборгованості відповідача по сплаті коштів за послуги теплопостачання в розмірі 41 991,85 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору в період з жовтня 2016р.. по березень 2017р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 41 991,85 грн. заборгованості за оплату послугами теплопостачання, підлягає судом задоволенню в повній мірі.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 613,00 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв’язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 767,88 грн. пені.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошового зобов'язання відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення (пені).

Перевіривши розрахунок позивача пені, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв’язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі а саме 10 767,88 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних, суд зазначає наступне:

Системний аналіз законодавства України свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

У зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошових коштів, строк оплати яких настав, але не сплачених.

При цьому, суд зазначає, що сума інфляційних втрат повинна розраховуватись за весь період прострочення, тобто з урахуванням як інфляційних процесів так і дефляційних процесів, що мали місце в період такого прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних судом встановлено, що його здійснено неналежним чином у зв’язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі а саме 8 699,80 грн.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області, у зв’язку з чим стягненню з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корабельний" на користь позивача підлягає 62 072,53 грн., де 41 991,85 грн. – основний борг, інфляційні витрати в сумі 8 699,80 грн., 3% річних – 613,00 грн. та 10 767,88 грн. – пені.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 600,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Корабельний" (68000, Одеська обл., місто Іллічівськ, вул. Корабельна, буд. 7-А, код ЄДРЮОФОП 32927790) на користь комунального підприємства "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області (68002, Одеська обл., місто Чорноморськ, вул. Торгова, буд. 2-А, код ЄДРЮОФОП 31619819), 41 991 (сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 85 коп. – основна заборгованість, інфляційні витрати - 8 699 (вісім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 80 коп., 3% річних - 613 (шістот тринадцять) грн.00 коп., пеня - 10 767 (десять тисяч сімсот шістдесят сім) грн.,88 коп., 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. – витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський