Ухвала суду № 69726122, 23.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.10.2017

Справа № 910/599/17

За заявою Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зміну способу та порядку виконання судового рішення

у справі № 910/599/17

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської філії ПАТ “Укртелеком”

до Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в розмірі 5 561 052,81 грн.

Cуддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від стягувача: не з’явився;

від боржника (заявника): не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Київської філії ПАТ “Укртелеком” (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в розмірі 5 561 052,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф”, Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Закону України “Про охорону дитинства”, проте відповідачем не було відшкодовано позивачу витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.02.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 року позов задоволено повністю, стягнуто з Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської філії ПАТ “Укртелеком” заборгованість в розмірі 5 561 052 грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 83 415 грн. 79 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення.

06.06.2017 Господарський суд міста Києва видав накази на примусове виконання рішення.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/599/17 від 08.08.2017 касаційну скаргу залишено без задоволення.

11.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 заява Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну способу та порядку виконання судового рішення була прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено на 23.10.2017.

У судове засідання 23.10.2017 представники сторін не з’явились.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/599/17, суд дійшов наступного висновку.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що оскільки рішення Господарського суду міста Києва набрало законної сили, а також оскільки на сьогоднішній день не передбачено субвенцій місцевому бюджету на надання пільг з послуг зв’язку, виконати рішення суду неможливо, в зв’язку з чим, заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва шляхом стягнення 5 561 052,81 грн. після внесення змін до Закону України «Про держаний бюджет України на 2017 рік» в частині включення до закону міжбюджетних трансфертів (інших субвенцій) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на компенсацію витрат за надані послуги з пільгового зв’язку.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Пунктом 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 роз’яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

За приписами п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

У відповідності до 7.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012, якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.

Разом з тим, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

З вищевикладеного вбачається, що звернення із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду ставиться в безпосередню залежність від неможливості виконання рішення суду в примусовому порядку.

Однак, заявником не подано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення суду, що в свою чергу виключає можливість звернення із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

При цьому, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Водночас, статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відтак, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено можливості зміни способу та порядку виконання рішення суду про стягнення грошових коштів, боржниками за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа.

При цьому, проаналізувавши подану заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що зазначена заява фактично спрямована на відстрочення судового рішення на невизначений час, а не на зміну способу та порядку виконання рішення суду.

В свою чергу, як встановлено судом, 30.08.2017 представником Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було подано також заяву про відстрочення виконання рішення суду, розгляд якої згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 відкладено на 03.11.2017.

Тож, приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/599/17.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміну способу та порядку виконання рішення відмовити.

Суддя О.А. Грєхова