
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
23.10.2017Справа № 910/15050/17за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ нерухомість»
до відповідача: Національного банку України
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
про розірвання договору
Суддя Спичак О.М.
За участю представників:
від позивача:Бережной Д.С. - по дов., Фокін С.О. - по дов.від відповідача:Колосюк С.Л - по дов.від третьої особи:Роїк О.О. - по дов. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділ нерухомість» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про розірвання договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено 22.09.2017р. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
22.09.2017р. представником відповідача було подано відзив на позов.
У судовому засіданні 22.09.2017р. представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представником відповідача було надано усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог висловлено заперечення.
Представником третьої особи проти задоволення позову було надано заперечення.
Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.09.2017р. було оголошено перерву до 23.10.2017р.
23.10.2017р. представником відповідача було подано клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Розглянувши клопотання відповідача господарський суд дійшов висновку щодо його задоволення виходячи з наступного.
За приписами ч.1 статті 4-4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.
Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.
Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.
Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).
Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається «рішенню» згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).
Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилався на необхідність захисту інформації, яка містить банківську таємницю.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.
У ч.3 ст.61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вказано, що органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
За таких обставин, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, враховуючи викладені вище приписи законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Національного банку України про розгляд справи №910/15050/17 в закритому судовому засіданні.
Згідно з ч. 3 ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.
Керуючись ст. ст. 4-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Розгляд справи №910/15050/17 здійснювати у закритому судовому засіданні.
Суддя Спичак О.М.
Судове рішення № 69726086, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.10.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/15050/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: