Рішення № 69726054, 17.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р.Справа № 916/1292/17

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя - Волков Р.В.

Судді - Желєзна С.П. та Никифорчук М.І.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України

2) 9 Спортивний клуб Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський дельфінарій

про зобовязання виконати умови договору відповідального зберігання,

за участю представників сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (за службовим посвідченням),

Від позивача 1: ОСОБА_2 (за довіреністю),

Від позивача 2: ОСОБА_3 (за довіреністю),

Від відповідача: не зявився;

встановив:

Заступник військового прокурора Одеського гарнізону, звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, 2) 9 Спортивний клуб Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський дельфінарій про зобовязання виконати умови договору відповідального зберігання від 16.07.2007р. № 16/07 та забрати зі зберігання майно: 7 особин чорноморських дельфінів афалін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається, зокрема, на укладений між позивачем 1 та відповідачем відповідального зберігання від 16.07.2007р. № 16/07, закінчення строку його дії, порушуючи взяті на себе зобовязання за договором відповідач ігнорує законні вимоги позивача, на положення ст.ст.11, 16, 509, 525, 526, 530, 629, 936, 948 ЦК України, та інші обставини, викладені у позовній заяві.

Позивач 1 (Міністерство оборони України) та Позивач2 (9 Спортивний клуб Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України) підтримали заявлений прокурором позов в повному обсязі з підстав викладених у письмових поясненнях.

Відповідач надав до суду письмовий відзив, в якому вважає, що прокурор не мав права звертатись до суду в інтересах позивачів, оскільки не надано доказів що останні є власниками приміщень, в яких зберігаються тварини, тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні від 17.10.2017 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.07.2007р. між позивачем 2 (зберігач) та відповідачем (Поклажодавець) був укладений договір відповідального зберігання від 16.07.2007р. № 16/07 (договір), за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач протягом строку дії договору чорноморських дельфінів афалін (майно) кількість не більш ніж пять осіб. Відповідно до додаткової угоди від 14.07.2008р. можлива кількість зберігання афалін збільшена до девяти особин.

За актами приймання-передачі від 16.07.2007р. та від 14.07.2008р. передані на зберігання 7 особин дельфінів-афалін.

Договір укладався строком на 1 (один) рік відповідно до п.7.8 Договору щороку строк продовжувався на 1 рік. Додатковою угодою від 15.07.2016р. строк дії був продовжений на півроку до 31.12.2016р., додатковою угодою від 03.01.2017р. строк дії договору продовжений на 3 (три) місяці до 31.03.2017р.

Договір та Додаткові угоди підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Листом від 09.03.2017р. №162 Позивач 2 додатково повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію Договору та про необхідність направити повноважних представників для підписання акту приймання-передачі майна. Лист отримано відповідачем 30.03.2017р.

27.03.2017р. відповідач направив позивачу 2 лист про неможливість вивезти морських ссавців та обладнання через блокування доступу до дельфінаріїв на території Донецької області та Автономної республіки Крим та проханням продовжити дію договору на три місяці.

Позивач 2 листом від 03.04.2017р. повторно повідомив про неможливість продовження договору та з метою досудового врегулювання спору просив звільнити нерухоме майно від морських ссавців та необхідного для їх утримання обладнання.

Проте, на даний час у приміщенні позивача 2 продовжує зберігатися майно відповідача.

Законом України „Про Збройні Сили України визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ст.1 Закону України про правовий режим майна у Збройних Силах України, військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України, з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних сил України воно набуває статусу військового майна і використовується лише з своїм цільовим функціональним призначенням.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору Поклажодавець зобовязаний забрати у Зберігача майно до закінчення строку цього Договору, однак попри вказане, відповідач порушуючи взяті на себе зобовязання за Договором ігнорує вимоги позивача.

Перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і його обовязків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є письмовий Договір відповідального зберігання та Додаткові угоди до нього.

Відповідач замовив послуги (зберігання дельфінів), які в свою чергу були виконані позивачем 2, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи та відсутність заперечень від сторін.

Строк дії договору закінчився, сторонами його дію не продовжено, у звязку з чим у відповідача виникло зобовязання забрати у Зберігача майно у відповідності до п. 3.1.2 Договору.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 204, 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та 9 Спортивний клуб Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський дельфінарій про зобовязання виконати умови договору відповідального зберігання.

2.Зобовязати Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський дельфінарій (65014, м. Одеса, пляж Лонжерон,25, код 34598729) виконати умови договору відповідального зберігання від 16.07.2007р. № 16/07 та забрати у 9 Спортивний клуб Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України (65012, м. Одеса, пров. Сільськогосподарський,2, код 09568529) зі зберігання майно: 7 особин чорноморських дельфінів афалін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський дельфінарій (65014, м. Одеса, пляж Лонжерон,25, код 34598729) на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська,11, код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р 35216073082762) 1600/одну тисячу шістсот/грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 17.10.2017р. Повний текст рішення складений 23 жовтня 2017 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя С.П. Желєзна

Суддя М.І. Никифорчук