Рішення № 69725890, 10.10.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017р. Справа № 914/1603/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства ОСОБА_1 акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія», м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1», м.Львів

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерної компанії «Надра України», м.Київ

про розірвання договору про спільну діяльність від 25.04.2003р. №147.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 представник;

від відповідача ОСОБА_4 представник;

від третьої особи не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Дочірнім підприємством ОСОБА_1 акціонерної компанії «Надра України «Західукргеологія» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерної компанії «Надра України» про розірвання договору про спільну діяльність від 25.04.2003р. №147.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.10.2016р. у справі № 914/1603/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. у справі № 914/1603/16 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, розірвано договір №147 про спільну діяльність від 25.04.2003р. (нова редакція, згідно Додаткової угоди №02/04 від 28.08.2014р.), укладений між Дочірнім підприємством ОСОБА_1 акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1».

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2017р. касаційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. та рішення Господарського суду Львівської області від 26.10.2016р. у справі №914/1603/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суд Львівської області.

Як зазначає колегія суддів Вищого господарського суду України у своїй постанові від 03.07.2017р., місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що в спірних правовідносинах договір припинив свою дію з 14.05.2016р. і на момент надходження позову до суду (09.06.2016р.) вже не діяв, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.05.2002р. №1906, власником якого є ДП НАК "Надра України "Західукргеологія", був виданий на строк до 14.05.2016, а новий дозвіл на момент розгляду справи позивачем не отримано. Вищий господарський суд зазначив, що судом першої інстанції констатовано, що неможливо розірвати договір, дію якого припинено. При цьому судове рішення не містить обґрунтування в частині підстав позову (зокрема, стосовно пунктів 11.3.5 та 11.3.6 договору) і відповідно не містить висновків щодо прийняття або відхилення доказів, які подавались до господарського суду першої інстанції учасниками судового процесу.

У постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2017р. у справі №914/1603/16 зазначено, що господарський суд апеляційної інстанції з аналізу умов вищезазначеного договору дійшов висновку, що закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами стає підставою для припинення договору про спільну діяльність тільки у тому випадку, якщо протягом двох років з дня закінчення терміну його дії він не буде продовженим.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідач не організовував проведення засідань Комітету з управління та не надавав іншим учасникам звітні документи згідно з формами та в терміни визначені договором, що з огляду на п.п. 11.3.5 та 11.3.6 договору є підставою для розірвання договору про спільну діяльність.

Суд касаційної інстанції у своїй постанові від 03.07.2017р. зазначив, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Вищий господарський суд України зазначив, що при з'ясуванні фактичних обставин в спірних правовідносинах, апеляційним господарським судом не надано комплексної оцінки наявним матеріалам справи, зокрема, долученому до матеріалів справи на стадії розгляду справи в суді першої інстанції протоколу комітету з управління спільною діяльністю від 28.10.2015р. (т. 1, а.с. 102-107). При цьому апеляційною інстанцією зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем інших комітетів окрім тих, що проводились 15.05.2014р., 19.11.2014р. та 08.04.2015р.

Крім того поза увагою суду залишилось те, що 05.12.2015р. він надсилав на адресу ДП "Західукргеологія" лист №04/12-01 від 04.12.2015р. щодо проведення комітету з управління договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003р. разом з копіями звітних документів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (т. 1, а.с. 108-110), проте зазначений лист повернувся на адресу ТОВ "Нафтогазрембуд-1" без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що спір було вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, оцінити подані учасниками судового процесу докази з висновками щодо їх врахування або відхилення, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на новий розгляд судді Гоменюк З.П.

Ухвалою суду від 31.07.2017р. справу призначено до розгляду. Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача подав пояснення (вх..№34110/17 від 09.10.2017р.) по суті спору, проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, беручи до уваги викладене у постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2017р., якою справу №914/1603/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, суд, -

встановив:

28.08.2014 року між ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» було укладено додаткову угоду №02/14 до договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003р., якою викладено в новій редакції договір про спільну діяльність.

Предметом укладеного договору є спільна діяльність учасників, які беруть зобовязання обєднати свої вклади та спільно діяти з метою забезпечення здійснення власником спеціального дозволу геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянки надр на Тинівському родовищі в межах програми спільної діяльності. Реалізації видобутих вуглеводнів в процесі дослідно-промислової розробки та отримання прибутку учасниками (п.1.1. договору).

Оператором за договором про спільну діяльність є інвестор ТОВ «Нафтогазрембуд-1». Відповідно до умов договору оператор займається веденням спільних справ від імені учасників, зокрема, укладає угоди, розпоряджається коштами на окремому рахунку спільної діяльності, веде бухгалтерський та податковий облік та складає звітність спільної діяльності, сплачує податки, збори передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.4 договору, відповідач, як оператор за договором про спільну діяльність зобовязався зокрема організовувати проведення засідань комітету з управління та надавати іншим учасникам звітні документи згідно з формами та в терміни, визначені у додатку №4 до договору, та пояснення щодо них на вимогу будь-якого учасника.

Пунктом 5.5. договору про спільну діяльність передбачено, що засідання Комітету з управління проводяться один раз на квартал у період з 15 до 30 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом.

Згідно із положеннями п.п. 11.3.5 та 11.3.6 договору про спільну діяльність, у разі не проведення оператором засідань комітету з управління за результатами фінансово-господарської діяльності протягом двох звітних кварталів поспіль, та у разі систематичного ненадання (2 і більше рази) оператором підприємству звітних документів згідно із формами та в терміни, що визначені у додатку №4 до договору та пояснень щодо них на вимогу підприємства, позивач має право розірвати договір про спільну діяльність.

Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору не організовував проведення засідань Комітету з управління та не надавав іншим учасникам звітні документи згідно з формами та в терміни визначені договором, що в силу положень п.п. 11.3.5 та 11.3.6 договору є підставою для розірвання договору про спільну діяльність.

Враховуючи, що відповідачем було порушено умови договору про спільну діяльність в частині взятих на себе зобовязань, позивач звернувся до Господарського суд Львівської області та просить суд розірвати договір про спільну діяльність від 25.04.2013р. №147 в редакції згідно додаткової угоди від 28.08.2014р. №02/14.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, в задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

В наданих суду поясненнях представник відповідача вважає, що позивачем не доведено наявність існування істотних порушень відповідачем умов договору про спільну діяльність №147, а відтак і не доведено підстав для розірвання договору.

На думку відповідача, саме внаслідок дій позивача спільна діяльність на Тинівському газовому родовищі була припинена. Так, представник відповідача зазначає, що відповідачем на виконання умов договору було вчинено всі необхідні заходи для отримання у встановленому порядку спеціального дозволу на промислову розробку Тинівського родовища. Однак після подання відповідачем всього пакету документів до Державної служби геології та надр України для отримання відповідного дозволу, позивачем почали вчинятися всі можливі дії для неотримання відповідачем дозволу.

Відповідач стверджує, що підстави розірвання договору наведені в позовній заяві спричинені діями самого позивача у звязку із неотриманням кореспонденції від ТзОВ «Нафтогазрембуд», відсутністю відповідей на листи "Нафтогазрембуд-1", не підписанням ОСОБА_5 робіт, фінансового плану та бюджету спільної діяльності на 2014-2016 роки, не погодженням ціни на природний газ, що пропонувалась «Нафтогазрембуд-1».

Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що строк дії спеціального дозволу виданого позивачу на користування надрами з метою геологічного вивчення, закінчився 14.05.2016р. Оскільки позивач не здійснює жодних дій для продовження терміну дії дозволу та перешкоджає відповідачу в отриманні дозволу на видобування вуглеводів, такі дії позивача можуть призвести до повного припинення будь-якої діяльності на Тинівському газовому родовищі, що завдасть значних збитків ТзОВ "Нафтогазрембуд-1", як інвестору.

В той же час, відповідач заперечуючи позовні вимоги стверджує, що спірний договір припинив свою діє ще 14.05.2016р. з моменту припинення строку дії Спеціального дозволу власником якого є ДП НАК «Надра України «Західукргеологія», а відтак неможливо розірвати договір, який вже припинив свою дію.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, беручи до уваги викладене у постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2017р., якою справу №914/1603/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею ст. 49 Закону «Про нафту і газ» передбачено можливість використання нафтогазоносних надр в рамках спільної діяльності. Якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами зобов'язаний мати один із учасників цього договору.

Згідно із ст.1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки (ч.1 ст. 1133 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1135 ЦК України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У відповідності до ч.4 ст. 176 ГК України суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2014 року між ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» та ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» було укладено додаткову угоду №02/14 до договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003р., якою викладено в новій редакції договір про спільну діяльність.

Оскільки нова редакція договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 року, згідно якої оператором по договору визначено ТзОВ "Нафтогазрембуд-1", затверджена додатковою угодою №02/14 від 28.08.2014 року, комітети з управління спільною діяльністю згідно нової редакції договору повинні були проводитись починаючи з 4 кварталу 2014 року.

Як вбачається із позовної заяви, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що відповідач всупереч умов договору, не організовував проведення засідань Комітету з управління та не надавав іншим учасникам звітні документи згідно з формами та в терміни визначені договором, що в силу положень п.п. 11.3.5 та 11.3.6 договору є підставою для розірвання договору про спільну діяльність.

В матеріалах справи містяться наступні протоколи комітетів з управління спільною діяльністю: протокол від 19.11.14 року (том 3, а.с.129-133), протокол від 08.04.15 року (том 3, а.с. 125-128), протокол від 28.10.15 року (том 1, а.с. 102-107). Отже, комітет з управління спільною діяльністю проводився в 4 кварталі 2014 року, 2 кварталі 2015 року, 4 кварталі 2015 року.

Разом з тим, позивач у своїх поясненнях (вх.№3105/17 від 13.09.2017р.) по суті спору з врахуванням позиції Вищого господарського суду України зазначає, що ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» не заперечує та погоджується, що 28.10.2015р. було проведено комітет з управління спільної діяльності, проте вимоги підприємства ґрунтуються на не проведенні оператором (відповідачем) комітетів з управління спільної діяльності після 28.10.2015р. протягом двох звітних кварталів поспіль (протягом 6 місяців).

Так, відповідно до протоколу №1-3/2015 від 28.10.2015р. засідання комітету з управління було розглянуто та затверджено результати фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2015 року (в тому числі фінансово-господарської діяльності за 3 квартал 2015р.).

Як вже зазначалось, пунктом 5.5. договору про спільну діяльність передбачено, що засідання Комітету з управління проводяться один раз на квартал у період з 15 до 30 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом.

Таким чином, враховуючи п.5.5. договору про спільну діяльність, засідання комітету з управління щодо фінансово-господарської діяльності за 4 квартал 2015р. повинно було відбутись у період з 15 по 30 січня 2016р., а засідання комітету з управління щодо фінансово-господарської діяльності за 1 квартал 2016р. у період з 15 по 29 лютого 2016р.

В матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем засідання комітету з управління після 28.10.2015р. Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем не проводились засідання комітету з управління за результатами фінансово-господарської діяльності протягом двох звітних кварталів поспіль, що є істотним порушенням відповідачем умов договору про спільну діяльність №147, що в свою чергу, відповідно до п.11.3.5. є підставою для розірвання договору.

Згідно із ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Щодо твердження відповідача, що 05.12.2015р. він надсилав на адресу позивача лист №04/12-01 від 04.12.2015р. щодо проведення комітету з управління, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до вказаного листа №04/12-01 від 04.12.2015р., відповідач пропонує 15.12.2015р. провести засідання комітету по затвердженню підсумків роботи за 3 квартал 2015р. і 9 місяців 2015р.

Однак із опису вкладення від 05.12.2015р., що підтверджує відправлення на адресу позивача листа №04/12-01 від 04.12.2015р. вбачається, що вказаний лист стосується проведення позачергового комітету з управління, а не засідань комітету з управління за результатами фінансово-господарської діяльності, про які йдеться мова у п.5.5. та п.11.3.5. договору про спільну діяльність.

Порядок проведення позачергового засідання комітету з управління передбачено п.5.6. договору, де зазначено, що позачергове засідання комітету з управління проводиться за вимогою одного з учасників, не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту отримання оператором вимоги про проведення зазначеного засідання.

Щодо твердження позивача про систематичне ненадання відповідачем звітних документів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 05.12.2015 року відповідачем надіслано на адресу позивача лист №04/12-01 від 04.12.2015 року щодо проведення позачергового комітету з управління договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003р. До вказаного листа долучено копії звітних документів, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа.

Однак вказаний лист повернувся па адресу ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією довідки поштового відділення, яка міститься в матеріалах справи.

Пунктом 11.3.6 договору про спільну діяльність встановлено, що у разі систематичного ненадання (2 і більше рази) оператором підприємству звітних документів згідно із формами та в терміни, що визначені у додатку №4 до договору та пояснень щодо них на вимогу підприємства, позивач має право розірвати договір про спільну діяльність.

Відповідно до п.3.4.4 договору про спільну діяльність, оператор зобов'язується надати іншим учасникам звітні документи згідно з формами та в терміни, визначені у додатку №4 до даного Договору, та пояснення щодо них на вимогу іншого учасника.

Підтвердженням того, що позивач звертався до відповідача із відповідними вимогами є листи ДП «Західукргеологія» від 07.10.15 №01-1819/07, від 20.04.16 №01-565/07.

Із вказаних листів вбачається, що ДП «Західукргеологія» лише один раз зверталось з вимогою про надання звітних документів листом №01-1819/07 від 07.10.2015 року, що було виконано ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» на комітеті з управління спільною діяльністю від 28.10.2015 року та підтверджується матеріалами справи.

В свою чергу, в листі ДП «Західукргеологія» від 20.04.16 №01-565/07 не міститься вимога про надання звітних документів на підставі п.3.4.4 договору.

Враховуючи наведене, посилання позивача на порушення відповідачем п.11.3.6, як на підставу розірвання оскаржуваного договору, є безпідставним та необгрунтованим.

Слід також зазначити, що відповідач на виконання умов договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року протягом 2014р.-2016р. направляв на адресу позивача ОСОБА_5 робіт, фінансовий план та бюджет спільної діяльності, що підтверджується матеріалами справи (том 1. а.с.111-128).

Таким чином, враховуючи наведене, єдиною підставою, яка б могла слугувати в даному випадку для розірвання договору про спільну діяльність є не проведення оператором засідань комітету з управління за результатами фінансово-господарської діяльності протягом двох звітних кварталів поспіль (п. 11.3.5. договору про спільну діяльність).

Однак суд звертає увагу на наступне.

Згідно із ч.1 ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Строк дії договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 року визначений пунктом 11.2. договору.

Так, відповідно до абз.1 п.11.2. договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003 року, договір діє до закінчення строку дії спеціального дозволу.

Згідно із абз.2 п.11.2. договору, у разі продовження терміну дії спеціального дозволу та/або отримання одним із учасників нового спеціального дозволу на геологічне вивчення в тому числі дослідно-промислову розробку ділянки надр, та/або отримання одним із учасників спеціального дозволу на видобування нафти і газу, даний договір діє до закінчення терміну дії вищевказаних спеціальних дозволів на користування надрами на умовах, викладених у цьому договорі.

Таким чином, пунктом 11.2. договору встановлено, що строк дії договору може бути продовжено лише за умови продовження дії спеціального дозволу на геологічне вивчення чи отримання учасниками дозволу на видобування нафти і газу.

ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» було видано спеціальний дозвіл від 14.05.2002р. №1906 на користування газоносними надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Тинівського родовища, терміном до 14.05.2016р.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази продовження дії дозволу на геологічне вивчення чи отримання нового спеціального дозволу, суд дійшов висновку, що строк дії оспорюваного договору продовжено не було, а, отже, слід вважати, що станом на момент звернення із позовною заявою до суду (09.06.2016р.) договір припинив свою дію.

Таким чином позовні вимоги позивача зводяться до розірвання договору про спільну діяльність №147, який припинив свою дію 14.05.2016р. з підстав передбачених самим договором, тобто зобовязання за спірним договором станом на дату прийняття рішення суду є припиненими.

Враховуючи встановлені у справі обставини, розірвання договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003р. у судовому порядку є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування ще до моменту звернення з відповідним позовом до суду.

В порядку ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбачено частиною 6 статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

В судовому засіданні 10.10.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 17.10.2017 р.

Суддя Гоменюк З.П.