Рішення № 6972583, 07.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.09р.Справа № 17/222-09 За позовом Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атоя", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 541 грн. 06 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Приходько О.М., довір. № 17 від 23.02.09р.;

від відповідача: Зельцер Л.С., директор, паспорт серії АЕ 216189 від 22.01.96р.

Суть спору:

Державне науково-виробниче підприємство "Цирконій" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атоя" (надалі –відповідач) суму 6 541 грн. 06 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за договором № 77-39/11-07 від 01.07.07р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує частково. У відзиві на позов вказує на те, що визнає суму 5 312 грн. 38 коп. заборгованості, згідно двостороннього акту звірки взаєморозрахунків від 01.07.09р. Разом з тим, заперечує проти факту поставки у грудні місяці 2008 року електричної енергії, так як позивачем у листопаді 2008 року постачання електричної енергії згідно листа ДНВП "Цирконій" припинено.

Ухвалою голови господарського суду від 27.10.09р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 10.12.09р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.07.2007 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (субспоживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 77-39/11-07 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач постачає субспоживачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а останній, в свою чергу, оплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії на умовах цієї угоди (п. 1 Договору).

В подальшому між цими ж сторонами підписано додаткову угоду № 1 від 01.12.07р. до Договору, згідно якої змінено порядок оплати вартості спожитої електричної енергії та п. 2.3.3 вказаного договору визначає три етапи оплати, а саме: передплата до 1 числа звітного місяця в розмірі 80% від місячної вартості замовленої кількості електроенергії; другий –передплата до 30 числа в розмірі 20% з тих же підстав; остаточна оплата здійснюється відповідачем до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору відповідачу у період з вересня по грудень 2008 року надані послуги на загальну суму 6 541 грн. 06 коп., в обґрунтування чого посилається на виставленні субспоживачу рахунки та двосторонні акти приймання-передачі електроенергії (а.с. 23-29).

Водночас, проведений аналіз матеріалів справи підтверджує доводи відповідача щодо відсутності виконання з боку постачальника Договірних послуг в грудні місяці 2008 року на суму 1 188 грн. 68 коп., так як у справі наявний лист останнього за № 39-01/227 від 02.02.09р. про припинення постачання відповідачу електричної енергії у листопаді 2008 року, в зв’язку з наявністю неоплаченої заборгованості. До того ж, факт постачання електричної енергії у грудні 2008 року не підтверджено двохстороннім актом приймання-передачі, а виставлений рахунок № 20985 від 29.12.08р. не може бути належним доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми 1 188 грн. 68 коп. заборгованості за грудень місяць 2008 року.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, встановлено фактичне надання позивачем послуг у період з вересня по листопад 2008 року на загальну суму 5 352 грн. 38 коп., яка підтверджується належними доказами та не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а приписи ст. 526 цього ж кодексу вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в розмірі 5 352 грн. 38 коп.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати наданих послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача суми 5 352 грн. 38 коп. заборгованості є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атоя" (49027, м. Дніпропетровськ, о. Монастирський, 1; ЄДРПОУ 31017559) на користь Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" (51917, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Аношкіна, 179, ЄДРПОУ 25012091) суму 5 352 грн. 38 коп. (п’ять тисяч триста п’ятдесят дві грн. 38 коп.) заборгованості, 83 грн. 46 коп. (вісімдесят три грн. 46 коп.) державного мита, 193 грн. 11 коп. (сто дев’яносто три грн. 11 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –04.12.09р.