Рішення № 69725785, 17.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/99/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017 Справа № 908/1593/17

За позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 72-А

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про відшкодування шкоди

Суддя Горохов І.С.

За участю представників сторін та учасників процесу:

Секретар судового засідання Чернетенко А.С

від позивача: Алейнікова Т.В., довіреність № 2884/12 від 17.08.2017; Галагуз М.О., довіреність № 3580/12 від 13.10.2017;

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність б/н від 04.09.2017.

суть спору:

До господарського суду Запорізької області 02.08.2017 звернулась Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, м. Запоріжжя з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення 179 783,26 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

02.08.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.08.2017 порушено провадження у справі № 908/1593/17, присвоєно справі номер провадження 15/99/17, розгляд якої призначено на 17.08.2017. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

В судовому засіданні 17.08.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва 12.09.2017.

Ухвалою суду від 07.09.2017 в задоволені клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції відмовлено.

Ухвалою суду від 12.09.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався на 22.09.2017.

22.09.2017 на адресу господарського суду від Державної екологічної інспекції у Запорізькій області надійшла заява в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою суду від 22.09.2017 у задоволенні заяви судом відмовлено.

У судовому засіданні 22.09.2017 оголошувалась перерва до 26.09.2017.

Ухвалою суду від 22.09.2017 клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції судом задоволено.

26.09.2017 на адресу суду від Державної екологічної інспекції у Запорізькій області надійшло клопотання в порядку ст. 30 ГПК України про виклик в судове засідання представників Держгеонадр та Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації для надання пояснень щодо обставин спору.

Судове засідання 26.09.2017 за клопотанням представника відповідача проводилося в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.09.2017 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору. Засідання призначено на 17.10.2017.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що інспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства клопотання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки. Перевіркою встановлено, що відповідачем здійснювався забір води з артезіанських свердловин без дозволу на спецводокористування, що є порушенням ст. ст. 44, 49 Водного кодексу України. З урахуванням вимог чинного законодавства України позивачем розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в розмірі 179 783,26 грн., яку позивач просить стягнути з посиланням на ст. ст. 2, 44, 46, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

У судовому засіданні 17.10.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не погодився з висновками інспекції, зазначив, що ні положення Водного кодексу України, ні Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 13.03.2002 № 321 для підприємств, установ, організації і громадяни України не визначено строк у який вони повинні подовжити дозвіл на спеціальне водокористування. Як вважає відповідач ним завчасно було подано усі відповідно до визначеного переліку документи, але бюрократичне листування між дозвільними інстанціями, не з вини відповідача зайняло значний проміжок часу. Відповідач зазначає, що документи на отримання дозволу було подано 24.12.2013 і на його думку він набув право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за принципом мовчазної згоди, що відповідає вимогам ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Просив відмовити в задоволенні позову.

17.10.207 на електронну адресу суду надійшли пояснення Державної служби геології та надр України, в яких зазначено, що Держгеонадра, відповідно Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), не відноситься до переліку органів, що здійснюють видачу дозволу на спеціальне водокористування ФОП ОСОБА_2

Департамент екології та природних ресурсів надіслав на адресу суду пояснення в яких зазначив, що термін дії попереднього дозволу, виданого Держу правлінням охорони навколишнього природного середовища Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 закінчився 31.12.2013. Умовами вказаного дозволу передбачено, що водокористувач зобов'язаний звернутись за отриманням нового дозволу за місяць до його закінчення. Звернення та пакет документів від відповідача отримані Департаментом 12.05.2014. Тричі документи повертались відповідачу на доопрацювання та усунення виявлених недоліків. Після усунення всіх зауважень в повному обсязі, враховуючи наявність позитивних висновків Державної служби геології та надр України, Департаментом надано дозвіл відповідачу на спеціальне водокористування з терміном дії 03.09.2014 по 02.09.2017. Пояснення долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши надані докази судом встановлено наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (відповідач) виконує виробничу діяльність по забору, очищенню та постачанню води на підставі дозволу № 0331/Зап, виданого на термін з 03.09.2014 по 02.09.2017.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, м. Запоріжжя (позивач) проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фізичної особи - підприємець ОСОБА_2. За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 03.05.2017 - 11.05.2017. Під час проведення перевірки встановлено, що відповідач здійснював самовільний забір води з підземного водоносного горизонту свердловин № 19, № 5, № 3, № 18, № 619 у с. Ботієве та №15 (15/15) у с. Строганівка без дозволу на спеціальне водокористування у період з 01.01.2014 по 02.09.2014, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України.

Для вирішення питання в добровільному порядку Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області 18.05.2017 на адресу відповідача направлено претензію № 1695/12 разом із розрахунком розміру шкоди.

Відповідачем надано заперечення на претензію, в якому зазначено, що правопорушення не вчинялось.

В добровільному порядку шкода не сплачена у зв'язку з чим, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідач в свою чергу посилається на своєчасне подання всіх документів, необхідних для отримання спеціального дозволу та на те, що у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено, у зв'язку з чим необхідно застосувати принцип мовчазної згоди.

На підтвердження своїх доводів надано документи в засвідчених копіях: результати гідрогеологічного обстеження водозабору підземних вод Державної служби геології та надр України Казенне підприємство «Південукргеологія» від 05.12.2013; супровідний лист про погодження СВП від 20.12.2013 на адресу Державної служби геології та надр України; лист Державної служби геології та надр України на адресу КП «Південукргеологія» від 23.01.2014 № 838/10/10-14 про погодження умов водокористування і отримання дозволу на спеціальне водокористування; Рекомендації щодо раціонального використання підземних вод № 499 від 23.03.2014 КП «Південукргеологія»; лист Державної служби геології та надр України від 18.04.2014 № 5706/03/10-14 з повідомлення про погодження клопотання водокористувача і отримання дозволу на спец водокористування за умови виконання умов наведених у листі.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них. В той же час, забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів є спеціальним водокористуванням згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України .

В силу п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

За наслідками виявленого порушення природоохоронного законодавства інспектором Державної екологічної інспекції в Запорізькій області на підставі Протоколу від 11.05.2017 про адміністративне правопорушення винесено Постанову № 000062/01/06 від 11.05.2017 про накладення адміністративного стягнення в сумі 85,00 грн. на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2.

У зв'язку із зазначеним порушенням Інспекцією, відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 зі змінами до "Методики розрахунків…", затвердженими наказом в Міністерстві екології та природних ресурсів України від 13.10.2015 за № 367, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.11.2015 за № 1369/27814, здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2014 по 02.09.2014, який склав 179 783,26 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, розрахунок заявлених до стягнення збитків здійснювався Інспекцією за формулою З сам = 5 х W х Тар (грн.), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування м3; Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення, грн./100 м3.

Згідно із ст. 255 Податкового кодексу України для Приазовського району Запорізької області, ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод за 100 м3 води - 79,61 грн.

Згідно з довідкою б/н, б/д у період з 01.01.2014 по 02.09.2014 піднято з підземного водоносного горизонту води 45 166,0 куб. м.

Відповідно до п. 9.1. Методики № 389 зазначена формула застосовується для розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до приписів статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Положеннями статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, суд виходить з того, що як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Доказів наявності дозволу на спец водокористування в період проведення перевірки відповідачем не надано.

Термін дії дозволу № Укр. 5478/Зап, виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища відповідачу закінчився 31.12.2013. Умовами вказаного дозволу передбачено, що водокористувач зобов'язаний звернутися за отриманням нового дозволу за місць до його закінчення.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідач звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації за отримання дозволу на спеціальне водокористування 12.05.2014. Документи було подано безпосередньо до Департаменту, а не до дозвільного центру.

11.06.2014 Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації надано відповідь № 33/021-23/042 в якій повідомлялось про повернення матеріалів з пропозицією подати їх у визначеному законодавством порядку до Центру надання адміністративних як це визначено Порядком видачі (переоформлення, видачі дублікатів, анулювання) регіональними та місцевими дозвільними центрами документів дозвільного характеру, визначеному ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Заява та пакет документів для отримання Дозволу надана до дозвільного центру ФОП ОСОБА_2 - 24.06.2014.

Погодження Державної служби геології та надр України було отримано водокористувачем самостійно, до набрання чинності Закону України від 09.04.2014 № 1193-УИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру».

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України та листа-роз'яснення Держводагентства від 26.04.2014 № 2023/9/11-14, 26.06.2014 Департаментом були надіслані завірені копії документів до Запорізького регіонального управління водних ресурсів (далі - ЗРУВР) для отримання відповідного висновку щодо можливості видачі зазначеного дозволу.

Висновком № 0405, отриманим Департаментом з супровідним листом від 04.07.2014, ЗРУВР погоджено отримання ФОП ОСОБА_2 дозволу на спеціальне водокористування терміном на 3 роки. В той же час, в наданому висновку вказано на ряд недоліків та помилок, допущених ФОП ОСОБА_2 при заповненні Клопотання про узгодження умов і одержання дозволу на спеціальне водокористування (далі - Клопотання).

Розглянувши пакет документів, наданий ФОП ОСОБА_2, а також враховуючи зауваження, вказані у висновку ЗРУВР, Департаментом встановлено подання неповного пакету документів та недостовірних відомостей, а саме: відсутня форма 2ТП (водгосп) за попередній рік, замість неї надано форму 2ТП (водгосп) за 2012 рік; відсутня інформація про виконання умов попереднього дозволу; у п. 4 Клопотання не вказано всі цілі водокористування, так не вказано забір підземних вод; п. 11 Клопотання не заповнений; в п. 12 Клопотання встановлено факт розбіжності між наданими розрахунками водоспоживання і водовідведення та заявленими в Клопотанні обсягами забору та використання води, у тому числі - передачі води іншим водокористувачам (абонентам), використання води на власні потреби в частині обсягів використання підземних вод на господарсько-питні та виробничі потреби підприємства; фактичне водокористування в пп. 9, 12 Клопотання заповнено не вірно; в п. 15 Клопотання «Найменування заходів з охорони та раціонального використання вод» не визначено очікуваний ефект по охороні вод.

Керуючись п. 5 ст. 4-1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-ІУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Департаментом прийнято рішення про відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування ФОП ОСОБА_2 Про прийняте рішення повідомлено ФОП ОСОБА_2 листом від 23.07.2014 № 1287/02.1-24/04.2.

14.08.2014 відповідач знов надав пакет документів для отримання дозволу.

Розглянувши повторно пакет документів, наданий ФОП ОСОБА_2, Департаментом встановлено, що зауваження, викладені в листі від 23.07.2014 № 1287/02.1-24/04.2, не усунено в повному обсязі, а саме: відсутня інформація про виконання умов попереднього дозволу; у п. 4 Клопотання не вказано всі цілі водокористування, так не вказано забір підземних вод; п. 11 Клопотання не заповнений; в п. 12 Клопотання встановлено факт розбіжності між наданими розрахунками водоспоживання і водовідведення та заявленими в Клопотанні обсягами забору та використання води, у тому числі - передачі води іншим водокористувачам (абонентам), використання води на власні потреби в частині обсягів використання підземних вод на господарсько-питні та виробничі потреби підприємства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 5 ст. 4-1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-ІУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Департаментом повторно прийнято рішення про відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування ФОП ОСОБА_2 Про прийняте рішення повідомлено ФОП ОСОБА_2 листом від 20.08.2014 № 1503/02.1-24/04.2.

28.08.2014 ФОП ОСОБА_2 подано іншу заяву та пакет документів для отримання Дозволу надана до дозвільного центру.

Враховуючи наявність позитивних висновків Державної служби геології та надр України і ЗРУВР Департаментом надано ФОП ОСОБА_2 Дозвіл на спеціальне водокористування № 0331/Зап., з терміном дії 03.09.2014-02.09.2017 (лист від 03.09.2014 № 1544/02.1-24/04.2).

На час звернення відповідача за отриманням дозволу (20.12.2013) Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування було врегульовано постановою КМУ від 13 березня 2002 р. N 321 (далі - Порядок №321).

Відповідно до п. 2 Порядку №321 дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів:

- загальнодержавного значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями;

- місцевого значення - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями.

Згідно з п. 3 Порядку № 321 дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується:

- у разі використання поверхневих вод - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації (далі - органи водного господарства);

- у разі використання підземних вод - з Держгеонадрами або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінприроди;

- у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - з МОЗ.

Відповідно до п. 4 Порядку №321 дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни.

Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін.

У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.

Зразки бланків дозволу та клопотання щодо його отримання, перелік відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу, затверджуються спільним наказом Мінприроди, МОЗ і Держводагентства.

Пунктом 70 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» в редакції чинній на 21.12.2013 встановлено, що документом дозвільного характеру є дозвіл на спеціальне водокористування, що встановлено Водним кодексом України (ст. ст. 44,49).

Погодження умов водокористування є частиною процесу для підготовки пакету документів для отримання документу дозвільного характеру, проте не є дозвільним документом з юридичної точки зору, погодження видається Службою геології та надр України, у той час як дозвіл - територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища (станом на 21.12.2013).

Надані ФОП ОСОБА_2 документи не підтверджують її право на застосування принципу мовчазної згоди, оскільки це не є зверненням за отриманням дозволу на спеціальне водокористування в розумінні положень пункту 2 Порядку №321.

За викладених обставин, відповідач несвоєчасно звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації за отримання дозволу на спеціальне водокористування, надавались документи не з урахуванням вимог чинного законодавства України та не у повному обсязі, підготовчі дії з погодження документів для отримання спеціального дозволу розпочато відповідачем несвоєчасно.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин) принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Під поняттям дозвільні органи розуміються лише ті органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, які уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Відповідно до положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України № 77 від 27.01.2010 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» встановлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

Таким чином, слід зазначити, що дії вказаного принципу передує саме подання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою до дозвільного органу в установленому порядку заяви та документів на отримання дозвільного документу в повному обсязі.

Відповідач мав дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії по 31.12.2013. Проте, роботу щодо отримання нового дозволу відповідачем було розпочато наприкінці 2013 року, що підтверджується матеріалами справи, зокрема звернення відповідача за погодженням від 21.12.2013, та тривало вже після закінчення строку дії діючого дозволу.

Сама по собі процедура отримання дозволу на спеціальне водокористування не звільняє від відповідальності за самовільне водокористування.

Посилання відповідача на тривалий розгляд державними органами документів для отримання спеціального дозволу водокористування не спростовує наявність порушення вимог чинного законодавства України, встановлене позивачем під час проведення перевірки. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази виконання відповідачем всіх вимог чинного законодавства в сфері дозвільної системи України з метою отримання нового дозволу, а відтак принцип «мовчазної згоди» в даному випадку застосуванню не підлягає.

Відтак встановлено, що оскільки відповідач діяв неправомірно, то на виконання вимог чинного законодавства був притягнутий до адміністративної відповідальності, а також має відшкодувати завдану його протиправними діями шкоду, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів, які б спростовували позицію позивача повністю або частково суду не надав.

Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представників сторін та встановлені обставини, судом встановлено наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави (р/р №33117331700385, код ЄДРПОУ 38042754, МФО 813015, код бюджетної класифікації 24062100, Управління державної казначейської служби України у Приазовському районі Запорізької області /отг с. Ботієве/ банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, стягувач - Державна екологічна інспекція у Запорізькій області) шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 179 783,26 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят три гривні 26 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, ідентифікаційний номер 38025388) судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 23 жовтня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов