Постанова № 69725373, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 912/4782/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Сибіги О.М.,

Плюшка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року у справі № 912/4782/16 господарського суду Кіровоградської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" про стягнення 42845,00 грн.,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агропромсервіс" (далі - ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс", Позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" (далі - ТОВ "Будпостач", Відповідач) про стягнення 42845,00 грн. заборгованості, з яких: 41989,20 грн. передоплати, 100 грн. 3% річних і 755,80 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року, позов ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Будпостач" на користь ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" 41989,20 грн. суми основного боргу і 1350,48грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ТОВ "Будпостач", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 849, 1212 Цивільного кодексу України, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду в частині стягнення 41989,20 грн. суми основного боргу та відмовити у задоволенні таких позовних вимог.

Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у вересні 2016 року ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" звернулося до ТОВ "Будпостач" з пропозицією проведення повної діагностики їх зерносушарки, а за результатами такої усунути усі несправності та дефекти в роботі такого обладнання.

У зв'язку з цим, 26.09.2016 року ТОВ "Будпостач" виставило ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" рахунок № 84 на оплату діагностики зерносушилки та виїзд до клієнта, та оформило відповідну видаткову накладну на загальну суму 5600,40 грн., які останнім було оплачено платіжним дорученням № 1566 від 28.09.2016 року.

Після огляду та діагностики представниками Відповідача відповідного обладнання було виявлено несправності, підтверджено спроможність виконати необхідні ремонтні роботи та визначено перелік запчастин, необхідних для здійснення таких робіт, а 05.10.2016 року ТОВ "Будпостач" виставило ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" рахунок № 93 на оплату наступних товарів (робіт, послуг): насос Suntek AL95 C 9412, 1 шт., ціна без ПДВ 11300,00 грн., форсунка Danfoss OD5,0 Usgal 60 S, 2 шт., ціна без ПДВ 897,00,00 грн., клапан пальника Riello RL, 2 шт., ціна без ПДВ 5033,00 грн., катушка електромагнітного клапана Riello, 2 шт., ціна без ПДВ 2046,00 грн., реле часу PO-415 (PЧ-415), 1 шт., ціна без ПДВ 4230,00 грн. та ремонтні роботи, ціна без ПДВ 3509,00 грн., а всього на загальну суму 41989,20 грн., з урахуванням ПДВ, який ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" було оплачено повністю, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1585 від 05.10.2016 року.

Проте, враховуючи те, що ремонтні роботи в обумовлений строк виконано не було, а домовленостей щодо нового такого строку між сторонами не було досягнуто через відмову ТОВ "Будпостач" виконувати ремонтні роботи, ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" 02.11.2016 року направило ТОВ "Будпостач" заяву № 190 про повернення коштів в сумі 41989,20 грн., сплачених платіжним дорученням № 1585 від 05.10.2016 року.

При цьому, як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з службової записки ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс", з поясненнями його головного інженера, підставою для направлення на адресу ТОВ "Будпостач" вищезгаданої заяви № 190 про повернення коштів в сумі 41989,20 грн., сплачених платіжним дорученням № 1585 від 05.10.2016 року, було те, що працівники ТОВ "Будпостач", які прибули 02.11.2016 року для ремонту зерносушарки, не мали для проведення таких робіт усіх необхідних запчастин, а тому, відмовились виконувати ремонтні роботи та покинули місце їх виконання.

Разом з тим, у відповіді на вказану заяву № 190, яка містилася у листі за вих. № 29 від 07.11.2016 року, ТОВ "Будпостач" вказувало на те, що у зв'язку з відмовою допустити його працівників до обладнання для ремонту, ним було надіслано на адресу ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" запчастини, необхідні для такого ремонту, за оплаченим рахунком № 93 від 05.10.2016 року, Водночас, у цьому ж листі ТОВ "Будпостач" йшлося також про готовність повернути ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" сплачені останнім кошти, за умови погашення транспортних витрат, пов'язаних з відрядженням його працівників.

Також, 22.11.2016 року ТОВ "Будпостач" направило на адресу ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" повторну претензію за вих. № 29/1, у якій повідомляло, що у зв'язку з відмовою останнього прийняти товар, який висилався поштою, такий направив повторно та просив отримати цей товар і, водночас, просив відшкодувати понесені ним витрати, пов'язані з відрядженням його працівників 02.11.2016 року протягом трьох банківських днів.

У свою чергу, Позивач 28.11.2016 року направив Відповідачу претензією № 201, у якій, зокрема, відмовився приймати відправлений останнім товар та відшкодовувати будь-які витрати, пов'язані з відрядженням працівників 02.11.2016 року, через невиконання Відповідачем ремонтних робіт і у зв'язку з тим, що оплата таких робіт у виставленому рахунку на оплату, не передбачалась.

Вимогами ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 529, 530, 593, 610 - 612, 615, 625, 837, 839, 843, 846, 849 Цивільного кодексу України, та на прострочення ТОВ "Будпостач" виконання свого зобов'язання щодо виконання ремонтних робіт згідно домовленості сторін, за які було здійснено оплату у розмірі 41989,20 грн., наслідком якого є втрата його інтересу для такого виконання, є стягнення з Відповідача 42845,00 грн., з яких: 41989,20 грн. - сума передоплата, 100 грн. - сума 3% річних і 755,80 грн. - сума вттрат від інфляції.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення ст.ст. 612, 625, 626, 639, 641, 839, 840, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 - 181, 264 Господарського кодексу України, та представлені докази у справі, встановивши, що ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" було перераховано на рахунок ТОВ "Будпостач" грошові кошти у розмірі 41989,20 грн., тоді як між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов для укладення договорів підряду чи поставки, а обумовлені між сторонами роботи виконано не було, як і не відбулась поставка товару, дійшов висновків про наявність правових підстав для часткового задоволення даного позову з підстав, передбачених статтею 1212 Цивільного кодексу України, та стягнення з ТОВ "Будпостач" на користь ТОВ Агрофірма "Агропромсервіс" 41989,20 грн., як безпідставно набутого майна, водночас, відмовивши у стягненні сум 3% річних та інфляційних втрат, через необґрунтованість у цій частині заявлених Позивачем таких позовних вимог.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпостач" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 року у справі №912/4782/16 - без змін.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Сибіга О.М.

Плюшко І.А.