Рішення № 69725329, 19.10.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 р. Справа № 909/653/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у

західному регіоні фірма "Західтрансбуд", вул. Мельника, 8, м.Львів, 79044;

до відповідача: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого

акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні

дороги України", вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ,76004;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Служба автомобільних доріг в Івано-Франківській області,

вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ,76004;

про: стягнення 1 115 783,64грн., з яких: 530 820,00грн. - основний борг, 537 189,84грн. - інфляційні втрати, 47 773,80грн. - 3% річних,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність від 12.02.17р.), ОСОБА_2 -представник, (довіреність від 07.08.17р.);

від відповідача: представники не з'явилися;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представники не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" 1 189 705,08грн., з яких: 530 820,00грн. - основний борг, 603 170,80грн. - інфляційні втрати, 55 714,28грн. - 3% річних.

Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області №57 від 01.09.17р., у зв"язку із звільненням судді Цюх Г.З., з посади судді господарського суду Івано-Франківської області, у відповідності до п.п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №909/653/17, за наслідками якого, справу №909/653/17, розподілено судді Кобецькій С.М.

В судовому засіданні 19.09.17р., оголошувалась перерва до 05.10.17р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.17р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Службу автомобільних доріг в Івано-Франківській області.

Представник позивача, подав суду клопотання б/н від 31.08.17р. (вх№13837/17 від 05.09.17р.), в якому просить суд, стягнути з відповідача 1 115 783,64грн., з яких: 530 820,00грн. - основний борг, 537 189,84грн. - інфляційні втрати, 47 773,80грн. - 3% річних. Судом розцінюється така позиція позивача як зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову.

Представники позивача, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору про виконання робіт №08/13 від 09.12.13р., на виконання умов якого, позивач за дорученням відповідача, виконав роботи з влаштування буронабивних паль в межах капітального ремонту мосту на автомобільній дорозі загального користування державного значення Р-38 Богородчани-Гута, км 15+952 Івано-Франківської області, на загальну суму 530 820,00грн., що підтверджують довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., акт приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р.;

- нездійснення відповідачем розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи в розмірі 530 820,00грн.;

- неодноразове звернення до відповідача з вимогами №160 від 12.10.16р., №24-ю від 25.05.17р., про оплату вартості виконаних підрядних робіт, які залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, за прострочення виконання грошового зобов"язання, відповідачу нараховано 603 170,80грн. - інфляційних втрат, 55 714,28грн. - 3% річних;

- норми ст.ст. 509, 526, 530, 610, 629, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 318, 319, 321 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судове засідання не з"явився, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 05.10.17р. Однак, адресував суду клопотання №09-02/1026 від 13.10.17р. (вх№16369/17 від 18.10.17р.), в якому просить суд відкласти розгляд справи в судовому засіданні на пізніший термін, у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання повноважного представника.

Представники позивача, в судовому засіданні, заперечили проти поданого клопотання, вважають що такі дії відповідача спрямовані на умисне затягування судового процесу та ухилення від здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи, обумовлені Договором №08/13 від 09.12.13р.

З"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, про відмову в його задоволенні, з огляду на те, що клопотання необґрунтоване та носить неодноразовий характер (а.с.91-93), а вказана підстава для відкладення розгляду справи, а саме, звільнення начальника юридичного відділу з займаної посади; перебування провідного юрисконсульта підприємства в іншому судовому засіданні - визнається судом неповажною, позаяк, відповідач, не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч.1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов"язаних з ним трудовими відносинами. Неприбуття в судове засідання представника відповідача без документального обґрунтування поважності причин такого неприбуття розцінюється судом, як зловживанням процесуальним правом та затягуванням судового процесу, при цьому, за змістом абз.5 п.3.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Слід зазначити, що у відзиві на позов №09-02/873 від 19.09.17р. (вх№14618/17 від 19.09.17р.) та заяві б/н від 08.08.17р. (вх№12451/17 від 08.08.17р.) відповідач просить суд застосувати до позовних вимог позивача - загальну позовну давність, обумовлену ст.257 Цивільного кодексу України та відмовити в позові на підставі ч. 4 ст.267 цього ж Кодексу. Позовну давність просить застосувати, як до основної вимоги так і до додаткових вимог (інфляційних втрат та 3% річних) згідно ст.266 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач вказує на те, що строк оплати виконаних робіт міг настати тільки після перерахування Замовником - Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області ОСОБА_3/відповідачу коштів, як визначено п.3.5. Договору та після надання позивачем відповідачу рахунку на оплату, документів, що підтверджують належну якість робіт, первинних документів, визначених п.4.1., 4.2.Договору. Вважає акт приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., такими, що не відповідають вимогам закону, які ставляться до первинного документу. Вказує, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки є односторонніми арифметичними розрахунками позивача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.10.17р.

За таких обставин, враховуючи той факт, що відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (ОСОБА_3/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд" (Субпідрядник/позивач) укладено Договір про виконання робіт №08/13 від 09.12.13р.

В порядку та умовах, визначених цим Договором ОСОБА_3 доручає, а Субпідрядник зобов"язується виконати роботи з влаштування буронабивних паль в межах капітального ремонту мосту на автомобільній дорозі загального користування державного значення Р-38 Богородчани-Гута, км 15+952 Івано-Франківської області, а ОСОБА_3 зобов"язується прийняти та оплатити такі роботи (п.1.1.Договору).

Ціна цього Договору становить 530 820,00грн., в т.ч. ПДВ - 88 470,00грн., що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості робіт (п.3.1. Договору).

Згідно п. п. 3.4, 3.5 Договору, фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області. У разі затримки фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється після отримання ОСОБА_3 на свій рахунок коштів від Замовника у повному обсязі.

Пунктом 5.1. Договору встановлено строки виконання робіт: календарна дата початку робіт 09.12.13р., кінцевий строк закінчення робіт - 31.12.13р.

Розрахунки за виконані роботи по цьому Договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Субпідрядника після одержання від Субпідрядника рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами ОСОБА_3 приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-З), а також після одержання від Субпідрядника документів, зазначених п.4.2. Договору (до рахунка додаються документи, що підтверджують належну якість робіт, первинні документи, передбачені для даного виду робіт чинним законодавством) та виключно після отримання повного розрахунку від Замовника (п.4.1.Договору).

У відповідності до п. п.4.4, 4.6, 4.7 Договору, здача-приймання закінчених робіт оформляється актом приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в). Датою передачі робіт від Субпідрядника ОСОБА_3 вважається дата підписання уповноваженими представниками Субпідрядника та ОСОБА_3 приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-З).

Розділом 6 Договору, визначено права та обов"язки сторін, зокрема, обов"язком Субпідрядника є забезпечення виконання робіт, якість яких відповідає умовам Договору, у порядку та в строки, встановлені Договором (п.п. 6.3.1., 6.3.2 Договору), а ОСОБА_3, в силу п.6.1.1.Договору, зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані та прийняті роботи згідно з ОСОБА_3 приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-З).

Цей Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.13р. (п.10.1.Договору).

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач виконав роботи з влаштування буронабивних паль в межах капітального ремонту мосту на автомобільній дорозі загального користування державного значення Р-38 Богородчани-Гута, км 15+952 Івано-Франківської області, на загальну суму 530 820,00грн. Даний факт підтверджують належним чином оформлені, підписані без жодних зауважень та скріплені печатками ОСОБА_3 та Субпідрядника акт приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. (а.с.40-43).

Позивач, неодноразово звертався до відповідача з вимогами №160 від 12.10.16р., №24-ю від 25.05.17р. (а.с.18-30), про оплату вартості виконаних підрядних робіт. Доказів здійснення розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи, обумовлені Договором №08/13 від 09.12.13р., в сумі 530 820,00грн., суду не подано.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку вартості виконаних підрядних робіт в сумі 530 820,00грн., згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р. та застосування до відповідача наслідків порушення грошових зобов'язань, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме, 537 189,84грн. - інфляційних втрат, 47 773,80грн. - 3% річних.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір про виконання робіт №08/13 від 09.12.13р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч.1 ст.838 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст.854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Належним чином оформлені, підписані без жодних зауважень та скріплені печатками ОСОБА_3 та Субпідрядника акт приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, засвідчують факт виконання підрядних робіт на загальну суму 530 820,00грн. та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

За таких обставин, в даному випадку, має місце порушене право позивача, що полягає у нездійсненні відповідачем розрахунків за виконані підрядні роботи. Однак, відповідач у відзиві на позов №09-02/873 від 19.09.17р. (вх№14618/17 від 19.09.17р.) та заяві б/н від 08.08.17р. (вх№12451/17 від 08.08.17р.), просить суд, застосувати до позовних вимог позивача, загальну позовну давність, обумовлену ст.257 Цивільного кодексу України, посилаючись при цьому і на ст.266 Цивільного кодексу України та відмовити в позові на підставі ч. 4 ст.267 цього ж Кодексу.

Поняття строків та термінів, а також поняття позовної давності, врегульовано главами 18,19, розділу V Цивільного кодексу України.

Так, в силу ч.1 ст. 251, ст.252, ст.253, ч.1 ст. 254 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов"язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язаний його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах, обумовлених статтею 3 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.261 Цивільного кодексу України, унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом п.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013р., у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

В даному випадку, акт приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., не містять дня (місяця грудня 2013р.) їх підписання сторонами, тому, враховуючи норми ст.ст.251-254 Цивільного кодексу України, датою підписання акту приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., слід вважати останній день місяця - 31.12.13р., і як наслідок, в силу приписів п.1 ст.854 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст.879 Цивільного кодексу України, з урахуванням святкових та вихідних днів обов"язок оплати виконаних позивачем робіт, виник у відповідача - 02.01.14р., а з 03.01.14р. розпочався перебіг строку позовної давності в даних спірних правовідносинах та закінчився 03.01.17р. Станом на день подання позову - 07.07.17р. (відтиск штампу Укрпошти на поштовому конверті, а.с.80), строк позовної давності, у межах якого, позивач міг звернути до суду за захистом свого порушеного права, сплив. Доказів переривання такого строку суду не подано.

Частина 3 ст. ст.267 Цивільного кодексу України, передбачає можливість застосування судом правового інституту позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ч.4 ст. ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

Водночас, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України (п.п.2.2., 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.13р.).

Виходячи із Конвенційних принципів та практики Європейського суду з прав людини, якщо строк позовної давності пропущений, то справа розглядається по суті з вирішенням питання щодо можливості визнання поважними причини пропуску такого строку.

Позивач подав суду клопотання б/н від 31.08.17р. (вх№13837/17 від 05.09.17р.), про поновлення строку на звернення до суду з позовом. Просить суд взяти до уваги той факт, що ТОВ з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд", вже вдруге звертається до суду за захистом свого порушеного права через невиконання відповідачем свого зобов"язання зі сплати вартості виконаних підрядних робіт, і первісний позов було подано в межах строку позовної давності - 01.11.16р. Однак, при складанні позовної заяви, позивачем помилково зазначено інший Договір, в подальшому позивачем змінено підставу позову, і як наслідок, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.17р., у справі №909/945/16, стягнено з ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд" 530 820,00грн. за Договором №08/13 від 09.12.13р., в т.ч. 480 020,53грн. - інфляційних втрат; 44 205,76грн. - 3 % річних. Разом з тим, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.17р., рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.17р., у справі №909/945/16 - скасовано, через порушення судом норми ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а саме, прийняття заяви про зміну підстав позову після початку розгляду справи по суті. При цьому, колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначила, що позивач не позбавлений права звернутись до суду із позовом в загальному порядку зазначивши підставу позову - Договір №08/13 від 09.12.13р. Саме тому, позивач просить суд, врахувати вказані обставини, а також недобросовісність ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та захистити його порушене право, шляхом стягнення з відповідача 530 820,00грн. - основного боргу, 537 189,84грн. - інфляційних втрат, 47 773,80грн. - 3% річних за Договором №08/13 від 09.12.13р.

З"ясувавши всі обставини на яких ґрунтується подане позивачем клопотання б/н від 31.08.17р. (вх№13837/17 від 05.09.17р.), беручи до уваги подані докази, об"єктивні причини пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою, що заслуговують на увагу, враховуючи факт повного та належного виконання позивачем підрядних робіт, обумовлених Договором №08/13 від 09.12.13р., а також, принципи добросовісності, розумності та справедливості, встановлені приписами ст. 3 Цивільного кодексу України, суд вважає за доцільне, визнати поважними причини пропущення позовної давності, а відтак, приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача вартості виконаних підрядних робіт, в розмірі 530 820,00грн.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом).

За змістом наведеної норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у звязку з чим таке зобовязання є триваючим і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов"язання до моменту його усунення.

Зважаючи на вищевикладене, твердження відповідача про сплив строку позовної давності за вимогами про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних у звязку зі спливом строку позовної давності за основною вимогою є помилковим, оскільки інфляційні втрати та 3% річні не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 Цивільного кодексу України, яка вказує зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 26.04.17р. у справі № 3-1522гс16.

Позивач, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд, стягнути з відповідача 537 189,84грн. - інфляційних втрат, 47 773,80грн. - 3% річних (розрахунок а.с.118). При цьому, у вказаному розрахунку, зазначено як початок та кінець періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних, так і суму боргу від якої здійснено такі нарахування, в т.ч. зазначено сумарний індекс інфляції в період їх нарахування, а відтак, заперечення відповідача про те, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних не містять формул та індексу інфляції, які б дали можливість перевірити їх правильність, не беруться судом до уваги.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат за період визначений позивачем у розрахунку та встановлено, що інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі 536 529,85грн., оскільки розбіжність в сумі нарахованих інфляційних втрат виникла через неточне визначення позивачем сумарного індексу інфляції за період січень14р. - грудень 16р. - 201,20 (вірно 201,07). При цьому, розрахунок 3% річних - 47 773,80грн., визнається судом арифметично вірним.

Що стосується інших заперечень відповідача, то вони спростовуються викладеним вище та наступним. Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України №498 від 17.06.15р. про "Деякі питання використання у 2015р.-2017р. коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг", із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №805 від 30.09.15р., визначено перелік об"єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального і місцевого значення, роботи на яких виконано у 2010-2014р. та обсяги їх фінансування у 2015-2017 роках за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, в який входить капітальний ремонт мосту на км15+952 автомобільної дороги Богородчани - Гута, обсяг фінансування - 4 740 926,00грн., що є предметом Договору про виконання робіт №08/13 від 09.12.13р. При цьому, суду не подано доказів затримки фінансування вказаного об"єкту, чи недостатності коштів як у Замовника, так і ОСОБА_3 для здійснення розрахунку за виконані Субпідрядником роботи у грудні 2013р. Ненадання рахунку на оплату, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунка на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані підрядні роботи, що були прийняті без жодних зауважень щодо повноти, строку та якості виконаних робіт. Доказів в підтвердження факту виконання неякісних робіт, суду не подано, як і не подано доказів невідповідності акту приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., вимогам закону. Натомість, акт приймання виконаних будівельних робіт №9 за грудень 2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2013р., підписані без жодних зауважень ОСОБА_3 та Субпідрядником, підписи скріплені печатками ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" та ТОВ з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд", містять посилання на Договір №08/13 від 09.12.13р. та найменування об"єкту будівництва - капітальний ремонт мосту на автомобільній дорозі загального користування державного значення Р-38 Богородчани-Гута, км 15+952 Івано-Франківської області, зміст та обсяг господарської операції - 530 820,00грн. Відсутність у акті форми №КБ-2в та довідці форми №КБ-3 за грудень 2013р., прізвищ та посад як ОСОБА_3 та і Субпідрядника, не позбавляє цих документів статусу первинних, не спростовує факту належного виконання позивачем підрядних робіт, а підпис та печатка ОСОБА_3 свідчить про відсутність зауважень до даних документів. Слід зазначити, що умови Договору не передбачають обов"язку підписання акту форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 Замовником - Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, стягненню в судовому порядку підлягають 530 820,00грн. - основного боргу, 536 529,85грн. - інфляційних втрат, 47 773,80грн. - 3% річних. В решті позову відмовити.

Враховуючи правила ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 251-254- 257, 261, 267, 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625-629, 837, 838, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 28, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ,76004 (ідентифікаційний код 31790584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд", вул. Мельника, 8, м.Львів, 79044 (ідентифікаційний код 30478068) 530 820,00грн. (п"ятсот тридцять тисяч вісімсот двадцять грн. 00коп.) - заборгованості, 536 529,85грн. (п"ятсот тридцять шість тисяч п"ятсот двадцять дев"ять грн. 85 коп.) - інфляційних втрат, 47 773,80грн. (сорок сім тисяч сімсот сімдесят три грн. 80коп.) - 3% річних, 16 726,85грн. (шістнадцять тисяч сімсот двадцять шість грн. 85коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.17р.

Суддя С.Кобецька