Постанова № 69725328, 18.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 912/269/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддів:Ємельянова А.С., Нєсвєтової Н.М.,за участю представників:від позивача:Товстоган В.В.,від відповідача 1:Печенюк В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні:касаційну скаргуКіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 рокуу справі№ 912/269/17 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомКіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностідо1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, 2. Олександрійської міської ради Кіровоградської області, 3. Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області,про скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Фонд соціального страхування, позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (надалі - Фонд держмайна, відповідач 1), Олександрійської міської ради Кіровоградської області (надалі - Олександрійська міськрада, відповідач 2), Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області (надалі - виконком Олександрійської міськради, відповідач 3) про скасування свідоцтва про право власності від 21.11.2005 року, яким встановлено право власності Держави в особі Верховної Ради України на адміністративне приміщення Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розташованого за адресою: м. Олександрія Кіровоградської області, пр-т Леніна (перейменований на пр-т Соборний), 95, кв. 112.

Позов обґрунтований тим, що вказане приміщення було придбано позивачем за договором купівлі-продажу квартири від 26.12.2001 року за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для розміщення в ньому Олександрійської міжрайонної виконавчої дирекції. Позивач провів реконструкцію придбаного приміщення, про що зазначено у рішенні виконкому Олександрійської міськради від 13.10.2005 року № 787, яким затверджено акт державної приймальної комісії про введення в експлуатацію адміністративного приміщення та виведено квартиру з житлового фонду у зв'язку із зміною її цільового призначення, однак в п. 3 цього рішення, як і в оскаржуваному свідоцтві про право власності, було вказано про оформлення права власності на Державу в особі Верховної Ради України. Позивач, посилаючись на ст.ст. 321, 328, 392 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зазначає про порушення відповідачами його законних інтересів, як власника щодо володіння, користування і розпорядження спірним приміщенням, яке придбано та реконструйоване за кошти Фонду і перебуває на балансі Олександрійської міжрайонної виконавчої дирекції обласного відділення Фонду.

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях вимоги позивача не визнав, вказавши, що оформлення права власності на спірне приміщення проводилось згідно вимог законодавства, яке діяло на час такого оформлення. З огляду на те, що позивач є державною організацією (установою, закладом) в рішенні виконкому Олександрійської міськради № 787 від 13.10.2005 року та в оспорюваному свідоцтві про право власності правильно визначено власником Державу в особі Верховної Ради України.

Також відповідач 3 подав заяву про застосування позовної давності, в якій вказав, що з огляду на приписи ст. 267 ЦК України позовна давність за цим позовом спливла ще у 2008 році, оскільки про реєстрацію державної власності на спірне майно позивач знав з моменту прийняття рішення виконкому № 787 від 13.10.2005 року.

Відповідач 1 у відзиві на позов вказав, що помилково включений позивачем до складу відповідачів у цій справі, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області не видавав спірних актів і не може вплинути на скасування чи зміну актів, прийнятих другим і третім відповідачами. Водночас, у відзиві зазначено, що оскільки позивач є державною установою, то відповідач 1 вважає правильним реєстрацію права власності на спірне приміщення за Державою.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року у справі № 912/269/17 (суддя Наливайко Є.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року (колегія у складі головуючого судді Чус О.В., суддів: Кузнецова В.О., Науменка І.М.), відмовлено у задоволенні позову.

Позивач у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач 2 та відповідач 3 звернулись до Вищого господарського суду України з клопотаннями про розгляд справи за відсутності їх представників. Вказані клопотання судом касаційної інстанції задоволено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що за договором купівлі-продажу квартири від 26.12.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Бендеровою Л.А., зареєстрованим в реєстрі за № 10614, Кіровоградське обласне відділення Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, в особі Олександрійської міжрайонної виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, придбало за ціною 25900 грн квартиру № 112, розташовану у м. Олександрія по проспекту Леніна, 95.

На підставі рішення Виконкому Олександрійської міськради № 52 від 31.01.2002 року, Дозволу на виконання будівельних робіт № 59/02 проведено реконструкцію придбаної квартири під адміністративне приміщення. 04.10.2004 року Державною приймальною комісією складено Акт про готовність цього приміщення до експлуатації, який затверджений рішенням Виконкому Олександрійської міськради від 13.10.2005 року № 787. Також рішенням № 787 від 13.10.2005 року виведено квартиру із житлового фонду у зв'язку із зміною її цільового призначення, визначено оформити Державі в особі Верховної Ради України право державної власності на вказане адміністративне приміщення, доручено Олександрійському комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації виготовити свідоцтво про право власності та здійснити державну реєстрацію нерухомого майна.

На виконання зазначеного рішення:

- Виконкомом 21.11.2005 року було видано свідоцтво про право власності, яким посвідчено, що адміністративне приміщення Кіровоградського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності після реконструкції квартири № 112, розташоване в м. Олександрія по пр. Леніна за № 95 дійсно належить Державі в особі Верховної Ради України на праві державної власності;

- Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації здійснено реєстраційний напис на свідоцтві від 06.12.2005 року, в якому посвідчено, що об'єкт нерухомого майна зареєстрований за Державою в особі Верховної Ради України, про що внесено запис в реєстрову книгу № 9(ю) за реєстраційним номером 1774 с.27.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові місцевий господарський суд виходив з того, що приміщення квартири № 112 по пр. Леніна у м. Олександрія було придбано для потреб позивача на кошти, виділені з асигнувань на розвиток матеріальної бази робочих органів Фонду на підставі постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 року № 28 "Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ІV квартал 2001 року" та розпорядження правління Фонду від 16.10.2001 року № 70 "Про виділення коштів на розвиток матеріальної бази робочих органів Фонду". Пославшись на те, що одним із джерел формування кошів Фонду (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням") є асигнування з Державного бюджету України, а в п. 2 розпорядження № 70 від 16.10.2001 року зобов'язано директорів регіональних відділень Фонду забезпечити витрачання коштів відповідно до вимог законодавства з питань придбання товарів, робіт, послуг за рахунок державних коштів, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що спірне приміщення придбано за державні кошти, а тому його власником є Держава, а не позивач, тобто в оспорюваному свідоцтві правомірно вказано власником Державу. Суди також вказали, що визначення Верховної Ради України в оспорюваному свідоцтві органом управління спірним приміщенням не спростовує факту належності спірного майна Державі. Посилаючись на те, що позивач не довів право власності на спірне адміністративне приміщення та порушення його прав відповідачами, не підтвердив правомірність вимоги про визнання права власності на спірне нерухоме майно, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необгрунтованість позову, і як наслідок вказали про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

Беручи до уваги те, що судами попередніх інстанцій у межах наданих їм повноважень встановлено, що адміністративне приміщення Олександрійської міжрайонної виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було придбано за кошти з державних асигнувань, тобто за державні кошти, і що рішенням Олександрійської міськради №787 від 13.10.20105 року це приміщення переведено з житлового фонду до нежитлового із визначенням його як державної власності, Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що спірне приміщення було придбано за рахунок коштів Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності і перебуває на балансі Олександрійської міжрайонної виконавчої дирекції, Вищий господарський суд України відхиляє з огляду на те, що вказана обставина судами досліджувалась, внаслідок чого було з'ясовано, що позивач не довів, що кошти, отримані ним від Фонду і перераховані в подальшому за придбане приміщення, сформовані не за рахунок обов'язкових внесків (страхових коштів), а із інших джерел. Здійснювати переоцінку встановлених у справі обставин та оцінювати докази суд касаційної інстанції, відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України не має права, а відповідно до вже встановлених обставин та наявних у справі доказів, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року у справі № 912/269/17 - без змін.

Головуючий суддяКондратова І.Д.СуддяЄмельянов А.С.СуддяНєсвєтова Н.М.