Рішення № 69725249, 19.10.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2017 Справа №905/1982/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191158,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Лиман Донецької області, ЄДРПОУ 40150216,

про стягнення 35574,42 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №09-2/106 від 31.07.2017р. до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Лиман Донецької області, про стягнення збитків, що виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 35574,42грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1982/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 23.08.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1982/17.

В подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 18.11.2016р. Приватним акціонерним товариством Авдіївський коксохімічний завод на адресу Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь за накладною №52494481 відправлено, зокрема, у напіввагонах №56166762, №59954750, №56108178, №62311832, №52986718 вантаж кокс доменний, вологий, однак на станції призначення залізницею виявлено недостачу вантажу, про що було складено комерційні акти №AQ650166/1235 від 20.11.2016р., №AQ650167/1236 від 20.11.2016р., №AQ650168/1237 від 20.11.2016р., №AQ650169/1238 від 20.11.2016р., №AQ650170/1239 від 20.11.2016р.

Обставини викладені в означених актах, на думку позивача, свідчать про незбереження вантажу внаслідок винних дій відповідача, що спричинило збитки у вигляді вартості втраченого майна, а саме відсутнього коксу доменного.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав залізничну накладну №52494481 від 18.11.2016р., комерційні акти №AQ650166/1235 від 20.11.2016р., №AQ650167/1236 від 20.11.2016р., №AQ650168/1237 від 20.11.2016р., №AQ650169/1238 від 20.11.2016р., №AQ650170/1239 від 20.11.2016р., довідка Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь №02/526 від 05.07.2017р. щодо здійснення оплати кредиторської заборгованості за кокс доменний, разом з аналізом встановленої дисципліни та дотримання нормативу по здійсненню оплат за 01.11.2016р. 30.04.2017р., а також у копіях: акт прийому-передачі №91273053 від 18.11.2016р. за договором №107/16Сб від 01.02.2016р., рахунок-фактура №91273053 від 18.11.2016р. до договору №107/16Сб від 01.02.2016р., банківська виписка за 24.04.2017р., правоустановчий документ позивача, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 254, 256, 257, 258, 260, 261, 908, 909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 307, 315 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 31, 32, 110, 113, 114, 115, 129, 134, 136 Статуту залізниць України, ст.ст.12, 23, 26 Закону України Про залізничний транспорт, п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, п.27 Правил видачі вантажу, п.3.8 Розяснення Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею №04-5/601 від 29.05.2002р., п.4.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів.

18.09.2017р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області подано відзив №2022/247 від 15.09.2017р., до якого додано документи, наведені у переліку.

За змістом представленого суду відзиву відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що не надано належних і допустимих доказів збитків відсутні документи на підтвердження оплати вантажу.

21.09.2017р. від позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано супровідний лист №09 2/106 від 15.09.2017р., до якого додано документи, наведені у переліку, а також у копіях: свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №981 від 09.09.2016р., додаткові угоди №1 від 01.06.2016р., №2 від 08.06.2016р., №3 від 15.12.2016р., №4 від 30.12.2016р. до договору №107/16Сб від 01.02.2016р., банківська виписка за 23.02.2017р., аналіз встановленої дисципліни та дотримання нормативу по здійсненню оплат: 01.10.2016р. - 30.04.2017р.

18.10.2017р. позивачем на електронну адресу суду надіслано копію супровідного листа №09 2/10 Б від 18.10.2017р., до якого додано у копіях: платіжне доручення НОМЕР_1 від 24.04.2017р., довіреність на представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 19.10.2017р. не зявився, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2017р. не зявився, причин неявки не повідомив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4 2, 4 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між Приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь (Покупець) та Приватним акціонерним товариством Авдіївський коксохімічний завод (Постачальник) укладено договір №107/16Сб від 01.02.2016р., на підставі якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити коксову продукцію (далі-ресурси) на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Кількість, номенклатура ресурсів вказуються у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п.2.1 договору).

Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, вказаних у специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п.3.1 договору).

Строки поставки ресурсів вказуються в специфікаціях (п.3.2 договору).

Датою поставки вважається дата календарного штемпелю станції вантажовідправника, вказана у залізничній накладній, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки (п.3.4 договору).

Право власності на ресурси та ризик випадкового знищення або пошкодження ресурсів переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки ресурсів (п.3.12 договору).

Поставка Ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані у Специфікаціях та включають у себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упакування, маркування та інші витрати Постачальника, пов'язані з поставкою Ресурсів (п.4.1 договору).

Як свідчить специфікація №10 від 01.11.2016р. до договору №107/16Сб від 01.02.2016р. Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (Покупець) та Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод (Постачальник) дійшли згоди у листопаді 2016р. поставити кокс доменний ТОВ Метінвест Холдінг марки КДМ2 (ТУ У 19.1-00190443-065:2015), загальною кількістю у сухій вазі - 1460т. (+-10%), за ціною 209,00 долара США за тону сухої ваги без ПДВ, загальна сума 9342936,90 грн. з ПДВ.

Базова ціна ресурсів складає еквівалент 209,0 долара США/тону сухої ваги без ПДВ у національній валюті України по курсу НБУ, що діє на дату відвантаження ресурсів станом на 00-00 звітної доби. Ціна перераховується із застосуванням системи доплат/знижок по якості згідно п.4.2 договору (п.4, п.5 специфікації).

Вантажовідправник - Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод, код підприємства 3236, ст.Авдіївка, Донецька залізниця, код станції 482803.

Вантажоодержувач Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

18.11.2016р. за накладною №52494481 Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод, м.Авдіївка Донецької області (вантажовідправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відвантажило на адресу Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області (вантажоодержувач), зокрема, у вагонах №56166762, №59954750, №56108178, №62311832, №52986718 вантаж кокс доменний, вологий, маркований поздовжньою смугою вздовж вагону вапном.

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагоні №56166762 нетто 39300 кг., у вагоні №59954750 нетто 40000 кг., у вагоні №56108178 нетто 39750 кг., у вагоні №62311832 нетто 38550 кг., у вагоні №52986718 нетто 39700 кг.

На станції призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції здійснено комісійне переважування спірних вагонів з розчепленням на справних 150-т держповірених 09.09.2016р. вагонних вагах вантажоодержувача, за результатами якого складені комерційні акти №AQ650166/1235 від 20.11.2016р., №AQ650167/1236 від 20.11.2016р., №AQ650168/1237 від 20.11.2016р., №AQ650169/1238 від 20.11.2016р., №AQ650170/1239 від 20.11.2016р., відповідно до яких, на підставі актів загальної форми №20132 від 19.11.2016р., №20134 від 19.11.2016р., №20136 від 19.11.2016р., №20137 від 19.11.2016р., №20144 від 19.11.2016р. ст.Волноваха Донецької залізниці, за наслідками комісійного переважування вагонів, виявилось:

- у вагоні №56166762 брутто 60650 кг., тара з документа 22700 кг., нетто 37950кг., що менше документа на 1350 кг.;

- у вагоні №59954750 брутто 61200 кг., тара з документа 23500 кг., нетто 37700кг., що менше документа на 2300 кг.;

- у вагоні №56108178 брутто 61650 кг., тара з документа 23200 кг., нетто 38450кг., що менше документа на 1300 кг.;

- у вагоні №62311832 брутто 60150 кг., тара з документа 23500 кг., нетто 36650кг., що менше документа на 1900 кг.;

- у вагоні №52986718 брутто 61750 кг., тара з документа 24000 кг., нетто 37750кг., що менше документа на 1950 кг.

У комерційному акті №AQ650166/1235 від 20.11.2016р. у розділі Д також відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження шапкою, вище бортів 50 60 см. Маркування однією смугою вздовж вагону вапном. Над 1 5 люками, по ходу поїзда, виїмка довжиною 700 см., шириною 120 см., вглиб 80 см. В місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комерційного переважування вагон перебував під охороною служби безпеки комбінату Азовсталь і комерційних агентів ст.Сартана Комерційне переважування здійснювали вагар і старший прийомоздавальник комбінату Азовсталь Садовнича, Маслова, ДСЗ ст.Сартана ОСОБА_1 і комерційний агент ст.Сартана ОСОБА_2 Завідувач вантажним двором за штатним розписом не значиться.

У комерційному акті №AQ650167/1236 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження шапкою, вище бортів 50 60 см. Маркування однією смугою вздовж вагону вапном. Над 1, 2 люками, по ходу поїзда, виїмка довжиною 170 см., шириною 100 см., вглиб 60 см., над 5 7 люками поглиблення довжиною 500 см., на ширину вагону, вглиб 70 см. В місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комерційного переважування вагон перебував під охороною служби безпеки комбінату Азовсталь і комерційних агентів ст.Сартана Комерційне переважування здійснювали вагар і старший прийомоздавальник комбінату Азовсталь Садовнича, Маслова, ДСЗ ст.Сартана ОСОБА_1 і комерційний агент ст.Сартана ОСОБА_2 Завідувач вантажним двором за штатним розписом не значиться.

У комерційному акті №AQ650168/1237 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження шапкою, вище бортів 50 60 см. Маркування однією смугою вздовж вагону вапном. Над 2 7 люками, по ходу поїзда, виїмка довжиною 900 см., шириною 150 см., вглиб 70 см. В місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комерційного переважування вагон перебував під охороною служби безпеки комбінату Азовсталь і комерційних агентів ст.Сартана Комерційне переважування здійснювали вагар і старший прийомоздавальник комбінату Азовсталь Садовнича, Маслова, ДСЗ ст.Сартана ОСОБА_1 і комерційний агент ст.Сартана ОСОБА_2 Завідувач вантажним двором за штатним розписом не значиться.

У комерційному акті №AQ650169/1238 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження шапкою, вище бортів 50 60 см. Маркування однією смугою вздовж вагону вапном. Над 2 7 люками, по ходу поїзда, виїмка довжиною 900 см., шириною 170 см., вглиб 70 см. В місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комерційного переважування вагон перебував під охороною служби безпеки комбінату Азовсталь і комерційних агентів ст.Сартана Комерційне переважування здійснювали вагар і старший прийомоздавальник комбінату Азовсталь Садовнича, Маслова, ДСЗ ст.Сартана ОСОБА_1 і комерційний агент ст.Сартана ОСОБА_2 Завідувач вантажним двором за штатним розписом не значиться.

У комерційному акті №AQ650170/1239 від 20.11.2016р. у розділі Д відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Навантаження шапкою, вище бортів 50 60 см. Маркування однією смугою вздовж вагону вапном. Над 1 6 люками, по ходу поїзда, виїмка довжиною 900 см., на ширину вагону, вглиб 70 см. В місці виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закриті. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комерційного переважування вагон перебував під охороною служби безпеки комбінату Азовсталь і комерційних агентів ст.Сартана Комерційне переважування здійснювали вагар і старший прийомоздавальник комбінату Азовсталь Садовнича, Маслова, ДСЗ ст.Сартана ОСОБА_1 і комерційний агент ст.Сартана ОСОБА_2 Завідувач вантажним двором за штатним розписом не значиться.

Комерційні акти підписано належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України Про залізничний транспорт та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Статтею 23 Закону Про залізничний транспорт передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження, втрату, нестачу, псування, пошкодження прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Суд приймає до уваги встановлену актами справність спірних вагонів, сліди доступу до вантажу та порушення у них маркування.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.

Проте, суду не надано доказів не збереження вантажу не з вини залізниці, з матеріалів справи не вбачається.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.26 Закону України Про залізничний транспорт обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено належними доказами комерційними актами №AQ650166/1235 від 20.11.2016р., №AQ650167/1236 від 20.11.2016р., №AQ650168/1237 від 20.11.2016р., №AQ650169/1238 від 20.11.2016р., №AQ650170/1239 від 20.11.2016р.

Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В матеріалах справи наявна специфікація №10 від 01.11.2016р. до договору №107/16Сб від 01.02.2016р., у якій сторонами погоджено базову вартість 1 тони сухої ваги коксу доменного в еквіваленті 209,0 долара США без ПДВ у національній валюті України, що діє на дату відвантаження ресурсів.

Відповідно до акту прийому-передачі №91273053 від 18.11.2016р. за договором №107/16Сб від 01.02.2016р. ціна коксу доменного класу крупності 25 мм і більше, марка КДМ1, у вагоні №52986718 визначена у розмірі 6156,07 грн. за 1т. без ПДВ., у вагонах №56166762, №59954750 визначена у розмірі 6031,30 грн. за 1т. без ПДВ., у вагонах №56108178, №62311832 визначена у розмірі 6169,12 грн. за 1т. без ПДВ.

При цьому, в матеріалах справи наявний рахунок фактура Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (вантажовідправник) №91273053 від 18.11.2016р. щодо вартості коксу доменного класу крупності 25 мм і більше, марка КДМ1, із відображенням його ціни, обумовленої у акті прийому-передачі №91273053 від 18.11.2016р. за договором №107/16Сб від 01.02.2016р., з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083, у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Згідно матеріалів справи, у спірній накладній у графі найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж вологий.

Недостача згідно вищезазначених комерційних актів складає: у вагоні №56166762 1350 кг., у вагоні №59954750 2300 кг., у вагоні №56108178 1300 кг., у вагоні №62311832 1900 кг., у вагоні №52986718 1950 кг.

Згідно розрахунку, що міститься в позовній заяві, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу із застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у загальному розмірі 35574,42 грн.

Здійснивши перерахунок, з урахуванням норм природної втрати 2%, судом встановлено, що нестача вантажу у вагоні №56166762 становить 0,564 т. (1,35т. 0,786т.), у вагоні №59954750 становить 1,5 т. (2,3 т. 0,8 т.), у вагоні №56108178 становить 0,505 т. (1,3т. 0,795т.), у вагоні №62311832 становить 1,129 т. (1,9 т. 0,771 т.), у вагоні №52986718 становить 1,156 т. (1,95 т. 0,794 т.).

Відповідно до рахунку-фактури №91273053 від 18.11.2016р. до договору №107/16Сб від 01.02.2016р. вартість коксу доменного за 1т. з ПДВ у вагоні №52986718 становить 7387,28 грн., у вагонах №56166762, №59954750 становить 7237,56 грн., у вагонах №56108178, №62311832 становить 7402,94 грн.

Відтак, вартість втраченого вантажу складає 35574,42 грн., а саме: у вагоні №56166762 4081,98 грн. (7237,56 грн. х 0,564 т.), у вагоні №59954750 10856,34 грн. (7237,56 грн. х 1,5 т.), у вагоні №56108178 3738,48 грн. (7402,94 грн. х 0,505 т.), у вагоні №62311832 8357,92 грн. (7402,94 грн. х 1,129 т.), у вагоні №52986718 8539,70 грн. (7387,28 грн. х 1,156 т.).

За приписами ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, зокрема, розуміються втрата або пошкодження майна у разі неналежного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Дані норми кореспондуються з положеннями Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційних актах, своїх зобовязань за договором перевезення підприємство залізничного транспорту загального користування не виконало належним чином, оскільки не забезпечило збереження довіреного йому вантажу.

Факт недостачі вантажу у приведеній вище кількості та вартості підтверджений матеріалами справи.

Відтак, враховуючи оплату рахунку №91273053 від 18.11.2016р. позивачем (довідка Приватного акціонерного товариства Азовсталь №02/526 від 05.07.2017р., б/н від 15.09.2017р. та зважаючи на фактичну наявність платіжного доручення №3000636400 від 24.04.2017р.), беручи до уваги відсутність доведення протилежного, позивач внаслідок незбереження підприємством залізничного транспорту загального користування вантажу, як його власник у розумінні п.3.12 договору №107/16Сб від 01.02.2016р., зазнав збитків у загальному розмірі 35574,42грн.

Заперечення відповідача відхилено судом, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, м.Маріуполь Донецької області, до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ, в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Лиман Донецької області, про стягнення збитків, що виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 35574,42грн., задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, Печерський район, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815, банківські реквізити не зазначено) в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, б.22, ЄДРПОУ 40150216, банківські реквізити не зазначено) на користь Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул.Лепорського, буд.1, код ЄДРПОУ 00191158, банківські реквізити не зазначено) 35574,42 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 19.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2017р.

Суддя О.В. Кротінова