Рішення № 69725225, 18.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.2017 Справа № 904/8602/17

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування " Державного підприємства "Національна атомна енергокеруюча компанія «Енергоатом», м. Жовті Води

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води

про стягнення 30 401,10 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01-05/1527 від 25.09.17;

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність № 18/217 від 16.01.17.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Автоматика та машинобудування» Державного підприємства «Національна атомна енергокеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення 30401,10 грн., з яких: 5418,57 грн. 3% річних та 24982,56 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про закупівлю товарів № 256/13/64-142-SD-16-00212 від 19.05.2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.10.2017.

Через канцелярію суду, 17.10.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову.

Позивач зявився у судове засідання, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, заперечив проти задоволення позову, надав пояснення у справі.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 18.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Відокремлений підрозділ «Автоматика та машинобудування» (далі позивач, постачальник) та Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі відповідач, покупець) 19.05.2016 було укладено договір про закупівлю товарів № 256/13/64-142-SD-16-00212 (далі - договір)., відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити покупцеві товари, зазначені в п. 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1 договору). Постачальник зобовязується поставити Устаткування підіймальне та вантажне та частини до нього (код 42410, Підіймально-транспортувальне обладнання) (Візок АФИБ.304.136.021, Пристрій для переміщення станка НКР АФИБ.303.332.003) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невідємною частиною договору (п. 1.2 договору).Сума договору, відповідно до специфікації № 1, становить 462640,00 грн. (п. 3.1 договору).Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Специфікацією № 1 до договору сторони погодили поставку товару на загальну суму 462640,00 грн. (а. с. 13)

Позивач виконав свої зобовязання за договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 462640,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 05.07.2016 № Сп-0000096, підписаною обома сторонами, та виставив відповідачу рахунок на оплату поставленого товару (а. с. 14-16).

Остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів після відвантаження продукції на підставі рахунку на оплату (п. 4.3 договору). Тобто, відповідач мав сплатити вартість поставленого товару у строк до 19.07.2016 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору, вартість поставленого товар сплати з порушенням встановленого п. 4.3 договору строку, а саме 20.09.2016 231320,00 грн. та 01.03.2017 231320,00 грн., що підтверджується відповідними копіями банківських виписок по особовому рахунку (а. с. 17-18).

У звязку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 5418,57 грн. за період з 20.07.2016 по 28.02.2017 та інфляційні втрати у розмірі 24982,56 грн. за період серпень 2016 лютий 2017.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. А тому позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю у розмірі 24982, 56 грн.

Щодо розрахунку 3% річних, викладеного позивачем у позові. Останній неправильно враховує періоди нарахувань, а саме позивачем нараховано 3% річних на загальну суму боргу у розмірі 462640,00 грн. за період з 20.07.2016 по 20.06.2016. При цьому, 20.09.2016 відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 231320,00 грн., натомість, позивачем не враховано, що фактичний день оплати не входить до періоду прострочення. Тобто, станом на 20.09.2016 заборгованість вже складала 231320,00 грн. (462640,00 231320,00).

Отже, нарахування 3% річних на загальну суму боргу у розмірі 462640,00 грн. можливе лише за період з 20.07.2016 по 19.09.2016.

Також, позивачем при здійсненні нарахування 3% річних не було враховано, що 2016 рік мав 366 днів.

За розрахунком суду, із врахуванням вищевикладених обставин, 3% річних склали 5406,85 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1599,39 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 37471933) Відокремлений підрозділ «Автоматика та машинобудування» (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 4; ідентифікаційний код 39688675) 3% річних у розмірі 5406,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 24982,56 грн. та 1599,39 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 20.10.2017

Суддя М.О.Ніколенко