Ухвала суду № 69724503, 17.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 р.Справа № 820/1780/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Ружинській К. О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Цвікевіч О. А.,

представника відповідача - Сукач Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/1780/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Харківської митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000000/2016/000026/2 від 18.02.2016 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2016/004349 від 01.02.2016 року.

Харкывський окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2017 року задовольнив позов.

Скасував рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2016/000026/2 від 18.02.2016 року.

Скасував картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2016/004349 від 01.02.2016 року.

Харківська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення представником позивача до митного поста "Харків - Центральний" Харківської митниці ДФС було подано митну декларацію типу ІМ-40: № 807100000/2016/004349 від 11.02.2016р. на товар : стілець поворотний NEO-II-LU ST02-CR GTP9-CR ES SM06 SH-126 шт. стілець поворотний TAKTIK MESH TS16 R19T ERGON-2L BA-OP24N SE-SM08 SHH-4 шт., меблі офісні для сидіння, оббиті тканиною які обертаються з регульованою висотою, каркас з недорогоцінних металів, торгівельна марка: Nowy Styl, країна виробництва: Польща (PL), виробник: Nowy Styl sp.z.o.o.", в якій заявлено митну вартість товарів за основним методом - ціною договору 274431,63грн.

Даний товар надійшов на адресу позивача за зовнішньоекономічною угодою (контрактом) № 01092015/VGH від 01.09.2015р. (а.с. 43-49, том 1), укладеною з контрагентом VGH Steel Trading S.A.

Пунктом 1.1. розділу 1 вказаного контракту передбачено, що продавець продає, а покупець (позивач) купує товар, на умовах викладених у контракті. При цьому, згідно п. 1.2. контракту визначено, що конкретний асортимент товару кожної партії встановлюються у специфікація та інвойсах, а відповідно до п. 4.1 розділу 4 контракту ціна на товар, що поставляється, вказується в інвойсах на конкретну партію товару.

Позивачем на підтвердження митної вартості товару було надано наступні документи: міжнародна автомобільна накладна від 05.02.2016р. №А026636; калькуляція транспортних витрат від 08.02.2016р. б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 04.02.2016р. №EX/6/02/2016р.; додаток до інвойсу EX/6/02/2016 від 23.05.2016р.; пакувальний лист від 04.02.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 25.01.2015р.; специфікація від 04.02.2016р. №14; зовнішньоекономічний договір від 01.09.2016р. №01092015/VGH; договір про перевезення від 01.12.2007 р. №2007/3263; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 05.02.2016р.; інформація про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару від 05.02.2016р.; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 05.02.2016р.; сертифікат з перевезення товару від 08.02.2016р.; опис від 11.02.2016р.; страхування від 11.02.2016р.; копія митної декларації країни відправлення від 08.02.2016р. №16PL404010E0009726.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста "Харків - Центральний", як вказав відповідач, «спрацював ризик», згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР).

За змістом застереження АСАУР по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.9.2015р. № 724): товар № 1 - 7,07 дол. США/кг.; товар № 2 - 7,91 дол. США/кг.; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015р. №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".

За змістом висновку АСАУР було визначено ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України, що посадовими особами відповідача і було зроблено.

При цьому, посилаючись на практику вирішення справ щодо спорів з питань визначення митної вартості товарів Верховним Судом України, відповідач зазначив, що наявність у єдиній автоматизованій інформаційній системі інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості, а неподання таких документів є підставою для застосування наступного методу, мотивуючи неможливість застосування попередніх.

Так, за наслідками дослідження посадовими особами відповідача поданих позивачем до митного оформлення документів, ними було встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару по митній декларації №807100000/2016/004349 становила 3,85 євро/кг, що менше ніж за інформацією по фактам митних оформлень Харківською митницею ДФС та іншими митницями України. Мінімальний рівень у максимально наближений час, в тому числі товарів оформлених ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ", складав 6,76 євро/кг;

вартісні показники в митній декларації країни відправлення від 08.02.2016 р. №16PL404010E0009726 не відповідають даним, заявленим у МД від 11.02.2016 року №807100000/2016/004349.

Крім того, за твердженням відповідача, в пакеті документів була відсутня про-форма інвойс, проте її наявність є обов'язковою відповідно до умов контракту ЗЕД; надана декларантом довідка про транспортні витрати від 08.02.2016р. б/н, які мають включатися до митної вартості за умови поставки FCA, містить розбіжності щодо місця відправлення: місце відправлення зазначене у довідці про транспортні витрати є місто Кросно (Польша), хоча відповідно до гр. 20 митної декларації, у якій зазначені умови поставки товару, місцем відправлення повинно бути місто Ясло (Польша), калькуляція транспортних витрат від 08.02.2016 складена не перевізником, а самим ПАТ "Новий Стиль", хоча в пакеті документів до митної декларації наявний договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.12.2007 року №2007/3263.

З урахуванням вищенаведеного, у відповідності до вимог ч.5 ст.55 та ч.4 ст.57 Митного кодексу України було проведено процедуру консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів шляхом направлення на адресу декларанта електронного повідомлення.

В зв'язку з тим, що, на думку відповідача, документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту (позивачу) було запропоновано надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Позивач надав митному органу листи від 18.02.2016 р. № 2016/02-18-1 та від 18.02.2016 р. № 2016/02-18-2 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та поставки товару, а також додатково надав інвойс на закупівлю товарів № VF 20160201253 від 04.02.2016р. звіт про оцінку майна № 17/02/2016/01 від 17.02.2016 р. прайс від 01.02.2016р. калькуляція виробника від 15.02.2016 р., а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, вважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену AT "НОВИЙ СТИЛЬ" митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) та видати рішення про коригування товару.

Вважаючи надану позивачем інформацію неповною, відповідач прийняв оскаржувані в даній справі: рішення про коригування митної вартості товарів № 807100000/2016/000026/2 від 18.02.2016р. (а.с. 14, том 1), згідно якого скоригував митну вартість товарів, визначивши її за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості та, відповідно, похідну від нього картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00237 (а.с. 16, том 1).

Не погодившись з вказаними рішенням та карткою відмови, позивач оскаржив їх в судовому порядку та за наслідками розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. За наслідками розгляду справи касаційною інстанцією попередні рішення судів було скасовано, а справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиконання бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними", а саме: невиплату коштів у розмірі 749000,00 грн, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у даній справі не доведено належними доказами неможливість застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та, відповідно, правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

За правилами статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

В свою чергу, відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право серед іншого у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Крім того, частиною шостою установлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

В даній справі відповідачем, з урахуванням аналізу інформації, що містилася у поданих до митного оформлення документах, перевірки цінової інформації з ЄАІС ДМСУ на товари, які ввозились на митну територію України, було проведено процедури консультації та запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч. 5 та ч. 6 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

За наслідками таких консультацій відповідач дійшов висновку, що позивач не надав на вимогу митного органу витребувані додаткові документи та, посилаючись на п. 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України , відповідач дійшов висновку, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що, в свою чергу, відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України дає право митниці прийняти рішення про коригування митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав до митного оформлення пакет документів, який містив всю необхідну та достатню інформацію для визначення митної вартості товару, що був поданий до митного оформлення за методом, визначеним декларантом. Доводи відповідача про відсутність інвойсу щодо міжнародного контракту, за яким здійснювалась поставка товарів, спростовані матеріалами справи.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що посилання відповідача на ненадання позивачем на пропозицію митного органу додаткових документів, необхідних для вирішення питання про визначення методу митної вартості товарів як підставу визначення митної вартості товарів за другорядним методом є безпідставними, оскільки пропозиція надання таких документів в даній справі не була необхідною, а підстави вважати, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, не були обґрунтованими.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що при розрахунку коригування митної вартості товару відповідачем його було здійснено з урахуванням одиниці виміру - кілограм, у той час як позивач наполягав на тому, що для розрахунку митної вартості з урахуванням контракту, інвойсів до нього та специфікацій він виходив з визначення кількості товару - за одиницю товару.

З письмових пояснень представника відповідача вбачається, що ця обставина зумовлена не заповненням у поданій до митного оформлення митній декларації графи 41 (додаткові одиниці виміру), на підставі чого, з урахуванням Наказу Мінфіну України від 30.05.2012р. № 651, митний орган дійшов висновку про необхідність обчислення митної вартості товарів за кілограм.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що визначення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даному випадку одиниці виміру товарів в кілограмах суперечить іншим документам на товар, зокрема зовнішньоекономічній угоді (контракту) № 01092015/VGH від 01.09.2015р. та супутнім до нього документам. Дані розбіжності відповідачем досліджено та усунуто належним чином не було, хоча він мав можливість та був зобов'язаний це зробити.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними доказами неможливість застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та, відповідно, правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

З урахуванням вищенаведеного, доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017р. по справі № 820/1780/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2017 р.