Ухвала суду № 69724385, 18.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 р.Справа № 820/301/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017р. по справі № 820/301/17

за позовом Охтирської місцевої прокуратури в інтересах Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

до ОСОБА_1

про стягнення земельного податку з фізичних осіб,

ВСТАНОВИЛА:

Охтирська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61033, рнокпп НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області (р/р 33211815700006 місцевий бюджет м.Охтирка, код податку 13050500, код одержувача 37981563, МФО 837013 ГУДКСУ в Сумській області) заборгованість зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 80 809,21 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом у сумі 80809,21 грн. за земельний податок з фізичних осіб. Відносно платника податків контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення, які станом на теперішній час є діючими та не оскарженими. Вищезазначену суму податкового зобов'язання фізичною особою, ОСОБА_1, самостійно не сплачено.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017 року у справі № 820/301/17 задоволено адміністративний позов Охтирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення земельного податку з фізичних осіб.

Стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61033, і/код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області (р/р 33211815700006 місцевий бюджет м.Охтирка, код податку 13050500, код одержувача 37981563, МФО 837013 ГУДКСУ в Сумській області) заборгованість зі сплати земельного податку з фізичних осіб в розмірі 80 809,21 грн.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків і зборів в Охтирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.

Відповідачу на підставі державного Акта на право власності на земельну ділянку серії СМ № 115734 від 02.11.2004, що зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 754, належить земельна ділянка рекреаційного призначення площею 9,7071га (на підставі договору купівлі-продажу ВВМ785128, посвідчений приватним нотаріусом Охтирського райнотокругу від 19.10.2004р.. р-р 2950, 2951), що розташована за адресою: вул. Косіора, 1, с. Буймерівка, Охтирський р-н, Сумська область.

На виконання вимог ст. 58.1.Податкового кодексу Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення № 15362-17 від 29.08.2015 року на суму 33 596,07грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу та вручено 25.09.2015 року. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 частково сплачено борг у розмірі 1000 грн. Доказів виконання платником податків податкового обов'язку у повному обсязі за рішеннями суб'єкта владних повноважень матеріали справи не містять.

На виконання вимог ст.59 Податковго кодексу України контролюючим органом винесена податкова вимога №32-23 на суму 32 555,16грн., яка направлена за місцем проживання боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, лист повернуто 15.03.2016 за закінченням терміну зберігання.

У 2016 році у зв'язку із нарахуванням відповідачу за земельну ділянку площею 9,7071 га земельного податку з фізичних осіб Охтирською ОДПІ були сформовані податкові повідомлення-рішення (форми Ф) від 30.06.2016 за № 8211327-1301 на суму 57,37 грн., № 8211328-1301 на суму 0,09 грн., № 8211329-1301 на суму 41,34 грн., № 8211330-1301 на суму 48 143,14 грн., № 8211331-1301 на суму 12,11 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу листом з повідомленням про вручення 26.10.2016. Лист повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання 30.11.2016 року.

Станом на 08.12.2016 року за ОСОБА_1 рахується податковий борг у зв'язку з несплатою платником земельного податку з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 3255,16 грн. за 2016 рік у розмірі 48254,05 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та відповідності вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно п.287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно 287.2. Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Згідно 58.2. Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно 58.2. Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як підтверджено матеріалами справи, Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення № 15362-17 від 29.08.2015 року на суму 33 596,07грн., яке було направлено відповідачу та вручено 25.09.2015 року.

Судом також встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 року справі № 818/364/17, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.062017 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2015 року № 15362-17, від 25.06.2016 року № 8211327-1301, № 8211328-1301, №8211329-1301, № 8211330-1301, №8211331-1301 про збільшення зобов'язання з земельного податку

Зокрема, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 29.08.2015 було вручене представнику позивачки за довіреністю, яка була дійсна на момент вручення податкового повідомлення-рішення (а.с. 50, 54). Податкові повідомлення-рішення, прийняті 25.06.2016 були направлені поштою за адресою реєстрації позивачки (АДРЕСА_2) та не вручені у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення (а.с. 53). Таким чином, податкові повідомлення-рішення у відповідності до ст. 58 ПК України вважаються врученими належним чином. Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.08.2015 № 15362-17, від 25.06.2016 № 8211327-1301, №8211328-1301, №8211329-1301, № 8211330-1301, №8211331-1301 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.59.1. ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так як з моменту направлення вимоги ОСОБА_1 податковий борг в повному обсязі не погашався, у зв'язку з чим після проведення нарахувань орендної плати за 2016 рік. на збільшену суму податкового боргу нова податкова вимога не формувалась та не направлялась, що відповідає вимогам ч.59.5 ст.59 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 11 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про стягнення заборгованості є документально та нормативно обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017 року у справі № 820/301/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017р. по справі № 820/301/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2017 р.