Ухвала суду № 69724381, 18.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 р.Справа № 820/1723/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/1723/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №0000491304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №0000501304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №0000481304 про застосування штрафних санкцій та вимогу ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №Ф-0000111304 про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що не погоджується з висновками Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, зробленими в акті від 28.12.2016 року №1816/20-23-13-04/НОМЕР_1, та вважає винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення, рішення, вимогу, необґрунтованими, бездоказовими, безпідставними і протиправними. Позивач вважає що діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства України та відобразив у податковому і бухгалтерському обліку саме документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, що підтверджується самим актом перевірки та первинними документами підприємця. В зв'язку з тим, що донарахування оподатковуваного доходу за 2015 рік, проведене в п.2.1.2 акту перевірки ОДПІ є необґрунтованими та безпідставними, не засновані на нормах ПК України, донарахування ЄСВ проведене за рахунок збільшення оподатковуваного доходу за 2015 рік є також безпідставним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року у справі № 820/1723/17 задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №0000491304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №0000501304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №0000481304 про застосування штрафних санкцій.

Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Харківській області від 23 січня 2017 року №Ф-0000111304 про сплату боргу (недоїмки).

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав письмові заперечення, в яких вказав, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин у справі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 62495. На податковому обліку знаходиться в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області. Видами діяльності позивача є: вантажний автомобільний транспорт (основний); надання послуг перевезення речей (переїзду); надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду вантажних автомобілів.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77 та п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, абз.6 п.7 ст.13 розділу VIII Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №434 від „04" листопада 2016р. та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2016 року, фахівцями Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області в період з 01.12.2016 року по 14.12.2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФО-П ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 28.12.2016 року №1816/20-23-13-04/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 01.01.2014р. по 31.12.2015р."

Перевіркою встановлено порушення п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 65512,38 грн., порушення ч.1 п.2 статті 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п.5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015року, в результаті чого занижено суму єдиного внеску у сумі 82810,14 грн., а також п. 85.2 ст. 85 ПК України, не збережено документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі висновків акту перевірки від 28.12.2016 року №1816/20-23-13-04/НОМЕР_1, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2017 року №0000491304 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 81890,48 грн. (в тому числі за податковими зобов'язаннями - 65512,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16378,10 грн.) за порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України,

- податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2017 року №0000501304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 ПК України,

- рішення від 23 січня 2017 року №0000481304 про застосування штрафних санкцій у сумі 8281,01 грн. в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за порушення п.2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,

- вимогу від 23 січня 2017 року №Ф-0000111304 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 82810,14 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до них належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999 р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як підтверджено матеріалами справи, ФО-П ОСОБА_1 в 2015 році до складу витрат на ремонт та експлуатацію автомобіля КАМАЗ НОМЕР_2 з причепом було віднесено вартість запчастин в загальній сумі 278663,25 грн., що підтверджується дефектними відомостями, видатковими накладними постачальника, накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів, актами про ремонт та встановлення запчастин, а саме:

- за січень 2015 року в сумі 2889,37 грн.: дефектними відомостями від 12 січня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ФО-П ОСОБА_2 від 13.01.2015 року № РН-000035970; ПП «Баркас-2009» від 16.01.2015 року № Б-000000046; ТОВ «Ірбіс-Авто» від 30.01.2015 року № А-003988; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 13.01.2015 року на суму 1961,89 грн., від 16.01.2015 року на суму 874,98 грн., від 30.01.2015 року на суму 52,50 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31.01.2015 року;

- за лютий 2015 року в сумі 38915,83 грн.: дефектними відомостями від 4 лютого 2015 року, від 19 лютого 2015 року, від 23 лютого 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП «Трак-Шина-Сервіс» від 05.02.2015 року № 332; ТОВ «Фара-І» від 06.02.2015 року № Х32-020920, від 06.02.2015 року № Х32-020918, від 18.02.2015 року № Х32-022303, від 23.02.2015 року № Х32-022505; ТОВ «Автофастера» від 12.02.2015 року № АФ-0006005, від 16.02.2015 року № АФ-0006346, від 19.02.2015 року № АФ-0007052, від 19.02.2015 року № АФ-0007063; ТОВ «Тахоспецсервіс» від 19.02.2015 року № РН-000019; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 05.02.2015 року на суму 2041,67 грн., від 06.02.2015 року на суму 7975,00 грн., від 19.02.2015 року на суму 11716,67 грн., від 19.02.2015 року на суму 1678,33 грн., від 23.02.2015 року на суму 15 504,16 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 28.02.2015 року;

- за березень 2015 року в сумі 18547,50 грн.: дефектними відомостями від 4 березня 2015 року, від 25 березня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ «Фара-І» від 09.02.2015 року № Х32-020919, від 24.03.2015 року № Х32-032402; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 04.03.2015 року на суму 9104,17 грн., від 25.03.2015 року на суму 9443,33 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31.03.2015 року;

- за квітень 2015 року в сумі 22946,45 грн.: дефектними відомостями від 13 квітня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ «Фара-І» від 24.03.2015 року № Х32-032406, від 14.04.2015 року № Х32-041409, від 14.04.2015 року № Х32-041412, від 14.04.2015 року № Х32-041410, від 14.04.2015 року №Х32-041414; ТОВ «Ірбіс-Авто» від 10.04.2015 року № А-014873; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 14.04.2015 року на суму 22946,45 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30.04.2015 року;

- за травень 2015 року в сумі 17480,01 грн.: дефектними відомостями від 11 травня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ «Фара-І» від 27.04.2015 року № Х32-050404, від 29.04.2015 року № Х32-042906, від 08.05.2015 року № Х32-051202, від 07.05.2015 року № Х32-051227, від 12.05.2015 року №Х32-051231; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 12.05.2015 року на суму 17480,01 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31.05.2015 року;

- за червень 2015 року в сумі 1175,01 грн.: дефектними відомостями від 11 червня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ «Ірбіс-Авто» від 11.06.2015 року № А-025622; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 11.06.2015 року на суму 1175,01 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30.06.2015 року;

- за липень 2015 року в сумі 23325,00 грн.: дефектними відомостями від 6 липня 2015 року, від 15 липня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ «Фара-І» від 06.07.2015 року № Х32-070612, від 08.07.2015 року № Х32-070803, від 15.07.2015 року № Х32-071509; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 08.07.2015 року на суму 16516,67 грн., від 15.07.2015 року на суму 6808,33 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31.07.2015 року;

- за серпень 2015 року в сумі 21158,34 грн.: дефектними відомостями від 11 серпня 2015 року, від 28 серпня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ТОВ «Фара-І» від 06.07.2015 року № Х32-070610, від 28.08.2015 року № Х32-082804; ПП «Баркас-2009» від 11.08.2015 року № Б-0000975; ТОВ «Сіріус ЛТД» від 14.08.2015 року № 29; ТОВ «Автофастера» від 14.08.2015 року № АФ-0036751; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 11.08.2015 року на суму 18529,17 грн., від 28.08.2015 року на суму 2629,17 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31.08.2015 року;

- за вересень 2015 року в сумі 30631,73 грн.: дефектними відомостями від 18 вересня 2015 року, від 29 вересня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП «Баркас-2009» від 18.09.2015 року № Б-00001123, від 29.09.2015 року № Б-00001159; ТОВ «Автофастера» від 04.09.2015 року № АФ-0040683; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 18.09.2015 року на суму 17013,15 грн., від 29.09.2015 року на суму 13618,58 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30.09.2015 року;

- за жовтень 2015 року в сумі 51843,76 грн.: дефектними відомостями від 7 жовтня 2015 року, від 20 жовтня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП «Баркас-2009» від 07.10.2015 року Б-00001191, від 15.10.2015 року Б-00001223; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 07.10.2015 року на суму 27260,34 грн., від 20.10.2015 року на суму 24583,42 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31.10.2015 року;

- за листопад 2015 року в сумі 1643,29 грн.: дефектними відомостями від 10 листопада 2015 року; видатковими накладними постачальника: ФО-П ОСОБА_2 від 16.06.2015 року № РН-000043593; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 10.11.2015 року на суму 1643,29 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 30.11.2015 року;

- за грудень 2015 року в сумі 48106,96 грн.: дефектними відомостями від 4 грудня 2015 року, від 17 грудня 2015 року; видатковими накладними постачальника: ПП «Баркас-2009» від 27.11.2015 року № Б-00001399, від 10.11.2015 року № Б-00001325, від 26.11.2015 року № Б-00001394, від 08.12.2015 року № Б-00001433, від 17.12.2015 року № Б-00001468; ТОВ «Автофастера» від 20.11.2015 року № АФ-0056622; накладними-вимогами на внутрішнє переміщення матеріалів від 04.12.2015 року на суму 42055,88 грн., від 17.12.2015 року на суму 6051,08 грн.; актом про ремонт та встановлення запчастин від 31.12.2015 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів сума витрат запчастин на ремонт автомобіля КАМАЗ НОМЕР_2 складає 278663,25 грн., а тому висновки контролюючого органу про віднесення до складу витрат запчастин на ремонт в сумі 708045,07 грн. не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо правомірності рішення від 23 січня 2017 року №0000481304 про застосування штрафних санкцій у сумі 8281,01 грн. в частині донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за порушення п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та вимоги від 23 січня 2017 року №Ф-0000111304 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 82810,14 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.4 ст.4 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Разом з тим сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до п.2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, із змінами та доповненнями (далі - Порядок №435), ФОП, у тому числі ФОП - платники ЄП без використання праці найманих працівників, формують та подають звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до Порядку №435 в Звіті відображається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації про майновий стан і доходи фізичної особи - підприємця в розрізі місяців звітного періоду (року). Сума чистого доходу за рік (рядок "Усього" графи 2) повинна відповідати сумі чистого оподатковуваного доходу, зазначеній у Податковій декларації про майновий стан та доходи (рядок 01 розділу II Додатка 5 до Декларації).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем 26 січня 2015 року до контролюючого органу подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2015 рік, в якому сума чистого доходу за 2015 рік (рядок "Усього" графи 2) відповідає сумі чистого оподатковуваного доходу, зазначеній у Податковій декларації про майновий стан та доходи (рядок 01 розділу II Додатка 5 до Декларації) за 2015 рік.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 23 січня 2017 року №0000501304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 ПК України, суд зазначає наступне.

Згідно п.85.2. Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з положеннями ст.83 Податкового кодексу України встановлений виключний перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Так, ними можуть бути документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п.85.1. Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

ФОП ОСОБА_1 було надіслано лист від 04.11.2016 року №8956/10/20-23-13-04-14 щодо надання документів на перевірку, зокрема виписки по усім рахункам, відкритим у закладах банку з додатками до них, платіжні доручення, позивачем було надано лише виписку ПАТ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_5 (українська гривня).

Контролюючий орган дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 у порушення п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України не забезпечив зберігання первинних документів пов'язаних з обчисленням та сплати податків і зборів протягом установлених ст.44 цього Кодексу строків їх зберігання та не надав контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем відкриті в банківських установах наступні рахунки: Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 (українська гривня) - 18.10.2010 року; Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 (українська гривня) - 18.10.2010 року (картковий рахунок); ПАТ «Сбербанк» НОМЕР_6 (українська гривня) - 09.12.2015 року; ПАТ «Сбербанк» НОМЕР_3 (українська гривня) - 09.12.2015 року (картковий рахунок); Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7 (російський рубль) - 13.11.2015 року.

До перевірки позивачем надано виписку по рахунку НОМЕР_8 Харківського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» за період 2014-2015рр.

З пояснень представника позивача судом першої інстанції встановлено, що інші виписки посадовим особам контролюючого органу не надавались, у зв'язку з відсутністю на зазначених рахунках руху грошових коштів, так як зазначені рахунки були відкриті в кінці перевіряємого періоду та використовувались позивачем в 2016-2017рр., що не охоплювались перевіркою.

Вказані твердження підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками про рух коштів на рахунках позивача: Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4; ПАТ «Сбербанк» НОМЕР_6; ПАТ «Сбербанк» НОМЕР_3; Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7, на яких відсутній рух грошових коштів за перевіряємий період.

Таким чином, вказані документи, не можуть свідчити про будь-які господарські операції позивача та підтверджувати факт їх здійснення, отже не є первинними документами та не впливають на встановлення фактичних обставин під час проведення перевірки.

Крім того, в порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.03.2013 року №395, опис наданих для перевірки документів не складався, відмова платника податків або його законних представників від особистого складання опису не зафіксована та в акті перевірки не відображена.

Отже, встановити які саме документи були надані позивачем під час проведення перевірки та досліджені перевіряючим органом не вбачається можливим.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/1723/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2017 р.