Постанова № 69722539, 24.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1446/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (далі - Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що наказом начальника ГУМВС України у Луганській області від 08.07.2013 №262 о/с призначено на посаду слідчого слідчого відділення Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області. Звільнений зі служби відповідно до наказу ГУМВС України у Луганській області від 06.11.2015 №399 о/с. З 07.11.2015 згідно наказу Національної поліції України №1 о/с від 07.11.2015 перебуває на посаді слідчого Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області. З 27.12.2016 згідно наказу Національної поліції України №904 від 27.12.2016 перебуває на посаді слідчого слідчого відділення Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області.

Під час проходження служби у період з вересня 2014 по грудень 2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області.

Згідно довідки Новоайдарського РВ ГУМВС України у Луганській області Відповідачем порушено п.2 постанови КМУ від 04.06.2014 №158, а саме: не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в АТО за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року в загальному розмірі 13921,80 грн.

На підставі відкладеного, Позивач просив суд стягнути з Відповідача винагороду за безпосередню участь в АТО за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року в загальному розмірі 13921,80 грн.

Надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.21).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що надав заперечення (а.с.25-27).

В обґрунтування зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення з 22.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 №321 Позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. Виплата винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету». Відповідач також зазначив, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУ МВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з вересня по грудень 2014 року. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити та розглянути справу без участі представника.

В судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи положення частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), з 03.08.2009 прийнята на службу в органи внутрішніх справі та наказом ГУМВС №399 о/с від 06.11.2015 звільнена зі служби. 07.11.2015 прийнята до Національної поліції України на службу до Головного управління національної поліції в Луганській області (а.с.5,9).

Відповідно до інформації, зазначеної в посвідченні серії НОМЕР_2, ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.10).

Згідно довідки від 11.09.2017 № А-9648, ОСОБА_1 наказом першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158, від 17.11.2015 №321 в період з 22.09.2014 по 07.11.2015 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.6).

Вказане кореспондується з інформацією, що зазначена у довідці №6/4-495лк від 19.10.2017, виданою ліквідаційною комісією ГУМВСУ. Згідно з вказаною довідкою ОСОБА_1 відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 була включена до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 22.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 №321 з 07.11.2015 Позивач виключений зі складу сил та засобів, які залучаються та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення (а.с.28).

Статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) передбачено, що заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону).

Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в Новоайдарському районному відділі ГУМВС України у Луганській області, належним відповідачем у справі є Новоайдарський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - Постанова №158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до пункту 2 Постанови №158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови № 158 входить до структури заробітної плати.

З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Таким чином, зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

Згідно інформації, зазначеній в довідці від 20.10.2017 № 62/79, яка видана Новоайдарським районним відділом ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Позивачу у вересні 2014 року нараховано: 2474,56 грн. - з яких 2474,56 грн.; у жовтні 2014 року: 3076,65 грн., з яких 3076,65 грн. - розмір грошового забезпечення; у листопаді 2014 року: 8959,02 грн., з яких 4446,60 грн. - розмір грошового забезпечення, 4512,42 грн. - матеріальна допомога; у грудні 2014 року нараховано: 5577,37 грн., з яких 5498,55 грн. - розмір грошового забезпечення, 78,82 - матеріальна допомога (а.с.30).

Згідно інформації, зазначеній у довідці від 20.10.2017 №62/78 Позивач в період часу з 01.08.2014 по 31.12.2014 не перебувала у черговій відпустці та у стані тимчасової непрацездатності (а.с.29).

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція), установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи, що відповідно до наказу першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 позивач з 22.09.2014 по 31.12.2014 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції на території Луганської області, тому винагорода Позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з вказаного періоду.

Згідно інформації, зазначеній у довідці від 20.10.2017 №62/79 винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за 2014 рік не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.30).

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь Позивача за 2014 рік повинен становити:

за вересень 2014 року - 900,00 грн за 9 днів безпосередньої участі в АТО (з 22.09.2014 по 30.09.2014);

за жовтень 2014 року - 3076,65 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО (з 01.10.2014 по 31.10.2014);

за листопад 2014 року - 4446,60 грн. (без урахування матеріальної допомоги у сумі 4512,42 грн.) за 30 днів безпосередньої участі в АТО (з 01.11.2014 по 30.11.2014);

за грудень 2014 року - 5498,55 грн. (без урахування матеріальної допомоги у сумі 78,82 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО).

Всього розмір становить - 13921,80 грн.

В своїх заперечення Відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому Відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з вересня по грудень 2014 року.

Суд вважає, що посилання Відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції є безпідставним, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Даний висновок суду підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, а саме рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" (п.26).

Згідно ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Пунктом 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Інших правових доводів заперечення Відповідача не містять.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та розмір винагороди, що підлягає стягненню за період з 22.09.2014 по 31.12.2014 дорівнює 13921,80 грн.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись статтями 2, 8, 10, 11, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити.

Стягнути з Новоайдарського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670852, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт.Новоайдар, вул.Банківська, буд.19) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22 вересня по 31 грудня 2014 року у загальному розмірі 13921 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна) гривня 80 копійок з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Басова