Постанова № 69722534, 18.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1294/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

представників позивача: Приходька Є.В., Шульгіної Я.Г.

представників відповідача: Касєнкової І.О., Рохвадзе Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011481202 від 07.09.2017 -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (далі - позивач, Товариство) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (відповідь - відповідач, фіскальний орган), яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2017 №0011481202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 21.06.2017 по 16.08.2017 фахівцями відповідача проведена камеральна перевірка ТОВ «Кларіант Україна» з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування податку вартість на поточний рахунок платника податків за червень 2017 року. За наслідками такої перевірки складено акт від 16 серпня 2017 року №33/12-32-12-02/31337612 «Про результати камеральної перевірки Товариства з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за червень 2017 року». Позивач зазначає, що на вимогу фіскального органу були надані копії всіх первинних документів, про що є постійні посилання у самому акті перевірки, та зазначені обставини прямо суперечать вимогам Податкового кодексу України та внутрішнім наказам. Отримавши акт перевірки та прийняте ГУ ДФС у Луганській області від 07.09.2017 №0011481202 позивач вважає, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасування з наступних підстав: відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки, а саме було витребувано первинні документи, а також наявності методологічної помилки при складанні додатків до декларації.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та надали пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у позові.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення (а.с.116-118). Під час судового засідання представники відповідача щодо правомірності проведення камеральної перевірки та витребування документів зазначили, що з урахуванням вимог статтей 71, 72 Податкового кодексу України, податкова інформація, отримана у позивача, зібрана відповідно до цього Кодексу. Щодо підстав прийняття податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив, що в ході аналізу податкові звітності з ПДВ за травень та червень 2017 року дійшли висновку про перевищення суми від'ємного значення задекларованого до бюджетного відшкодування згідно додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року, у зв'язку з чим було винесено податкове повідомлення-рішення. За таких обставин представники відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини.

20 червня 2017 року ТОВ «Кларіант Україна» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 року з усіма додатками (а.с.150-156). В додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року Товариство вказало суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду: місяць - 5, рік - 2017, сума - 524,07 грн; місяць - 2, рік - 2017, сума - 281,28 грн; місяць - 5, рік - 2016, сума - 16084 грн.

18 липня 2017 року ТОВ «Кларіант Україна» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 року з усіма додатками (а.с.143-149). Так в додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року Товариство вказало суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного місяць - 2, рік - 2017, сума - 281,28 грн; місяць - 5, рік - 2016, сума - 16084 грн., які перейшли з додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року, та місяць - 6, рік - 2017, сума - 12297 грн. В додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року ТОВ «Кларіант Україна» зазначило в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальниками товарів/послуг або до Державного бюджету України», зокрема: місяць - 5, рік - 2017, сума (загальна за 5 місяць) - 325443,99 грн.

У період з 21 липня 2017 року по 16 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Кларіант Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за червень 2017 року, за результатами якої складено акт від 16 серпня 2017 року №33/12-32-12-02/31337612 (том а.с.119-125).

Так, листом від 24.07.2017 №1154/10/12-32-12-02-13 Головне управління ДФС у Луганській області витребувало у ТОВ «Кларіант Україна» документи (а.с.157-158).

На зазначений запит ТОВ «Кларіант України» надало супровідним листом від 07.08.2017 №243 Головному управлінню ДФС у Луганській області витребувані документи на підтвердження відображеного податкового кредиту у декларації з ПДВ за червень 2017 року (а.с.159-160).

У розділі 3 акту відображено достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2017 року.

У п.3.6 акту зазначено, що перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року встановлено порушення пп. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «Кларіант Україна» задекларовано у податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року залишок від'ємного значення до бюджетного відшкодування, який менше у відповідності до додатку 2 податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року на загальну суму 324919,92 грн.

До цього висновку фіскальний орган дійшов з огляду на те, що сума від'ємного значення за період травень 2017 року згідно додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року задекларована ТОВ «Кларіант Україна» у розмірі 524,07 грн. При цьому, ТОВ «Кларіант Україна» задекларовано у податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року суму від'ємного значення до бюджетного відшкодування за період травень 2017 року у загальному розмірі 325443,99 грн. Різниця між сумою від'ємного значення задекларованого до бюджетного відшкодування згідно додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року та сумою від'ємного значення згідно додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року складає 324919,92 грн.

За наслідками камеральної перевірки Головне управління ДФС у Луганській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2017 року №0011481202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 324919,92 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 162459,96 грн. (а.с.27).

Вирішуючи даний спір суд враховує наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, дана норма чітко зазначає, на підставі яких документів податковий орган здійснює камеральну перевірку, а саме на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Дана норма не передбачає право фіскального органу витребувати у платника податків будь-яких документів

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу ( п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Враховуючи зазначений Порядок №21 суд зазначає, що сума від'ємного значення, що не перевищує реєстраційну суму з рядка 20 декларації:

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (пункт 9 розділу III Порядку № 21).

Додаток 2 подається при заповненні рядка 21 податкової декларації з ПДВ.

При заповненні додатка 2 у графах 2, 3 його заголовної частини вказується звітний (податковий період), у якому виникла сума від'ємного значення ПДВ, у такому форматі:

дві цифри місяця (наприклад - 01, 02, 03 тощо, або квартал - I, II, III, IV),

чотири цифри року (наприклад - 2017).

При заповненні таблиці 1 додатка 2 слід враховувати значення рядка 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) декларації. Графи таблиці 1 додатка 2 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від'ємного значення, відображеного у графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка 2 починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання податкової декларації з ПДВ (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

У графі 5 зазначається з графи 4 та сума від'ємного значення (що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), яка отримана платником як правонаступником від платника податку, що реорганізувався.

Значення графи 4 додатка 2 повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 податкової декларації з ПДВ та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V ПКУ, та на яку було збільшено суму від'ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 платники податку, які відповідно до статті 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (далі - додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Таблиця 1 додатка 3 до декларації заповнюється наступним чином:

в графі 1 зазначається сума від'ємного значення, що не перевищує реєстраційну суму на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 декларації);

в графі 2 відображається сума з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;

в графі 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 декларації. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до декларації. В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від'ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. При цьому в графі 6 таблиці 2 додатка 3 до декларації проставляється позначка "+" у випадку, якщо сума від'ємного значення, вказана у графі 5, отримана правонаступником від реорганізованого платника податку.

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1204), у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищення суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

«В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Перевіривши подані ТОВ «Кларіант Україна» податкові декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2017 року та додатки до податкових декларацій, суд встановив, що подані декларації складені відповідно до Порядку №21. Зазначені арифметичні дані підраховані без помилок, що виключає арифметичні помилки при складанні податкових декларацій.

Під час судового засідання представник відповідача зазначив, що при здійсненні камеральної перевірки було встановлено, що ТОВ «Кларіант України» при складанні додатку №3 до податкової декларації з податку на додану вартість в таблиці №2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України» зазначив звітній (податковий) період, у якому виникло значення щодо деяких постачальників, місяць травень на загальну суму 325443,99 грн (а.с.36).

Суд зазначає, що звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Взагалі-то розрізняють звітний та податковий період, але в чинному податковому законодавстві України дані терміни ототожнюються. Податковий період - період, протягом якого формується податкова база та ведеться облік господарської діяльності. Звітний період - включає в себе податковий період та законодавчо-встановлений термін для складення та подання податкової звітності.

Здійснивши співставлення даних, зазначених у додатку 3 та додатку 5, суд встановив, що ТОВ «Кларіант Україна» зазначило період, у якому виникло від'ємне значення, а саме травень місяць, оскільки податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит у червня 2017 року, були виписані у травні 2017 року, що і підтвердили представники позивача під час судового засідання.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено визначення понять, які вживаються в Кодексі. В даній статті поняття арифметичні або методологічні помилки відсутні. Крім того, Податковим кодексом України також не передбачено відповідальність за допущення арифметичної або методологічної помилки.

Таким чином, помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду, у якому виникло значення - травень місяць, не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року.

За таких обставин суд дійшов висновку, що допущена позивачем помилка при зазначені звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення, у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ у червні 2017 року не потягло за собою помилкове визначення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальниками товарів/послуг до Державного бюджету України у червні 2017 року, а тому не було підстав для складання оскаржуваного Головним управлінням ДФС у Луганській області податкового повідомлення-рішення від 07.09.2017 №0011481202, а тому є підстави для його скасування.

З урахуванням вимог ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» судові витрати у сумі 7310,70 грн., які сплачені позивачем під час подання адміністративного позову та підтверджені квитанцією №49 від 13.09.2017.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011481202 від 07.09.2017 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 07.09.2017 №0011481202, яким було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 162459,96 грн.(сто шістдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 96 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, 93401, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (код ЄДРПОУ 31337612, 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5-ИЗ/1), судові витрати у сумі 7310,70 грн (сім тисяч триста десять гривень 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 23 жовтня 2017 року.

Суддя О.В. Ірметова