Постанова № 69722355, 19.10.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2017 р. справа № 809/1299/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Назарук В.М.,

за участю: представника позивача - Гоголь М.М., представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 6766957,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 6766957,76 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в розмірі 6766957,76 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих та нарахованих податковою інспекцією податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом. Документи, які надсилалися відповідачу повернулися до суду з відміткою УДППЗ "Укрпошта" - "адресат вибув" (а.с.57-61), хоча виклик здійснювався за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.8). Згідно правил частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБК Сервіс", відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 02.11.2010 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків у Тисменицькій об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС (а.с.65-70).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.3, пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, в тому числі довідкою про борг від 22.09.2017 (а.с.11), що відповідно до облікових даних товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Сервіс", відповідачем допущено заборгованість зі сплати податків та зборів, а саме:

- з податку на додану вартість в сумі 4367909,64 грн., яка виникла внаслідок несплати: 2457078,16 грн., з яких самостійно задекларовані податкові зобов'язання, згідно поданих уточнюючих розрахунків за вересень 2014 року 4125,00 грн. та за листопад 2014 року - 4042,00 грн. (а.с.19-22), визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №0003002201 від 25.04.2017 сума зобов'язання з врахуванням сплачених 5233,00 грн. становить 2457078,16 грн. (а.с.26); штрафних санкцій у розмірі 623470,30 грн. нарахованих податковою інспекцією згідно податкових повідомлень-рішень №0003002201 від 25.04.2017, №0003711200 від 12.08.2016, №0001171200 від 23.05.2016; пені в розмірі 1287360,95 грн., що підтверджується карткою особового рахунку з податку на додану вартість (а.с.23-32).

- з податку на прибуток на суму 2399048,35 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань: згідно податкового повідомлення-рішення №0002992201 від 25.04.2017 в розмірі 1357331,00 грн.; нарахованих податковою інспекцією згідно податкових повідомлень-рішень №0002992201 від 25.04.2017, №0001181200 від 23.05.2017 штрафних санкцій, з врахуванням переплати в розмірі 0,19 грн. в розмірі 340352,81 грн.; а також пені в розмірі 701364,54 грн., що підтверджується карткою особового рахунку з податку на прибуток приватних підприємств (а.с.13-18).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 57.1 зазначеної статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Також, підпунктом 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, оскільки платником податку у податкових деклараціях самостійно задекларовано суму податку, яка підлягає сплаті, податкові повідомлення - рішення, якими нараховано штрафні санкції, відповідачем отримано, у визначеному порядку не оскаржувалось, у встановлені терміни не сплачено, то такі суми грошового зобов'язання є узгодженими.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України вручено податкову вимогу за №1759-23 від 18.12.2015 про оплату податкового боргу, який до моменту розгляду справи не переривався та є непогашеним. Вимогу відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив (а.с.12).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Сервіс" (код 37183655), в дохід бюджету податковий борг в сумі 6766957 (шість мільйонів сімсот шістдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 76 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "ВБК Сервіс", та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 24.10.2017.