Постанова № 69722283, 24.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 р. Справа №805/3285/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

секретаря судового засідання Кіксель В.П.

за участю сторін:

прокурора - Буяновського В.В.

представника позивача - Голуба М.І.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» про стягнення податкового боргу у розмірі 1843208 грн. 65 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» про стягнення з рахунків відповідача заборгованість у розмірі 1843208 грн. 65 коп.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідачем обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання не виконується. Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та військового збору у розмірі 1843208 грн. 65 коп.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовну заяву, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» (код ЄДРПОУ 34372871, проспект Адмірала Луніна, будинок 89, місто Маріуполь, Донецька обл.., 87510) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації 07.06.2006 року, є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області, узятий на облік як платник податків 08.06.2006 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу надавалася податкова звітність з податку на додану вартість із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання:

податкова декларація № 9144723231 від 13.08.2016 року на суму 81552грн.;

податкова декларація № 9171263130 від 18.09.2016 року на суму 98475грн.;

податкова декларація №9190332412 від 12.10.2016року на суму 57 974грн.;

податкова декларація № 9215923403 від 12.11.2016 року на суму 67661грн.;

податкова декларація № 9246096595 від 19.12.2016 року на суму 58226грн.;

податкова декларація № 9267671302 від 20.01.2017 року на суму 58530грн.;

податкова декларація № 9022085828 від 16.02.2017 року на суму 35618грн.;

податкова декларація № 9039805634 від 13.03.2017 року на суму 35679грн.;

податкова декларація № 9090966146 від 16.05.2017 року на суму 35855грн.;

податкова декларація № 9090966733 від 16.05.2017 року на суму 35670грн.;

податкова декларація № 9113602767 від 14.06.2017 року на суму 35364грн.;

податкова декларація № 9141440163 від 20.07.2017 року на суму 36005грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість № 91712643962 від 18.09.2016 року на суму основного платежу 671 грн., самостійно визначених штрафних санкцій 20 грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість № 9190355732 від 01.06.2016 року на суму основного платежу 11 грн.

Судом також встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку з питань дотримання термінів надання податкової звітності з податку на додану вартість за результатами якої виявлені порушення та складено акт № 272/05-84-12-01/34372871 від 15.08.2016 року. На підставі зазначеного акту сформовано податкове повідомлення - рішення № 0003521200 від 22.08.2016 року про за затримку самостійно визначеного грошового зобов'язання у сумі 8791,57 грн.

Згідно висновків акту № 842/05-19-13-02/34372871 від 08.12.2016 року відповідачем сформовані податкові повідомлення - рішення № 0000511302 від 26.12.2016 року за податковим зобов'язанням з податку на доходи фізичних осіб у сумі 393117,47 грн. та штрафними санкціями у сумі 426060,42грн.; №0000521302 від 26.12.2016 року за податковим зобов'язанням з військового збору у сумі 28799,86 грн. та штрафними санкціями у сумі 37487,30грн.; № 0000541302 від 26.12.2016 року за штрафними санкціями з податку на доходи фізичних осіб у сумі 29377,00 грн.; № 0000551302 від 26.12.2016 року за штрафними санкціями з військового збору у сумі 7494,46 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення вручені представнику підприємства та не оскаржені ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Відповідно до ст. 129 ПК України відповідачу була нарахована пеня з військового збору у сумі 9904,94 грн., з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 264732,26 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 132,37 грн.

У зв'язку з несплатою платником податку ТОВ «Безпека та право» узгоджених податкових зобов'язань, податковим органом було сформовано податкову вимогу № 484-15 від 06.06.2014 року, яку було вручено директору підприємства 06.06.2014 року. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання, отже сума є узгодженою, однак відповідачем належним чином не сплачена.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. За наслідком несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання податковим органом формується податкове - повідомлення рішення з визначенням штрафу, що підлягає сплаті. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Абзацом "а" пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Заборгованість відповідача у сумі 1843208,65грн. виникла в зв'язку з не сплатою узгодженого податкового зобов'язання, у тому числі з військового збору, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб.

Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені інтегрованою карткою платника податків.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.1,3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158-163, ст. 167, ст. 183-3, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» про стягнення податкового боргу у розмірі 1843208 грн. 65 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» (ЄДРПОУ 34372871, проспект Адмірала Луніна, будинок 89, місто Маріуполь, Донецька обл.., 87510) податковий борг в розмірі 1843208 (один мільйон вісімсот сорок три тисячі двісті вісім гривен) грн.65 коп. з розрахункових рахунків у банках.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.10.2017року.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.