Ухвала суду № 69720689, 13.10.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 1-кс/760/14483/17

(№760/21228/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13. 10. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурора Мусіяки В. В., підозрюваної ОСОБА_1, захисника Гребенника М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Нєдова Р. С., погоджене прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіякою В. В. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Пятницьке, Волоконівського р-ну, Бєлгородської обл., РФ, громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1,

у кримінальному провадженні за № 42016000000002089 від 11.08.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Нєдова Р. С., погоджене прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіякою В. В. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 42016000000002089 від 11.08.2016 року.

Подане клопотання обгрунтоване тим, що Першим відділом Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002089 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 354, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України.

20.04.2017 за вказаними фактами ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 і ч. 3 ст. 369-2 КК України.

03.10.2017 з урахуванням зазначених фактів ОСОБА_1 повідомлено про зміну підозри та про нову підозру, у зв'язку з чим вона підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 354 КК України.

Детектив в поданому клопотанні зазначав, що протягом шести місяців досудового розслідування до підозрюваної ОСОБА_1 слідчим суддею було застосовано запобідний захід у виді домашнього арешту та покладено ряд обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Проте, не дочекавшись закінчення строку дії ухвали суду від 09.08.2017 про продовження строку тримання підозрюваної під домашнім арештом, ОСОБА_1 ввела в оману прокурора щодо дійсних мотивів залишення місця свого проживання (м. Дніпро), і отримавши такі дозволи, прибувши в м. Київ 15 та 21 вересня 2017 року намагалася дати неправомірну вигоду керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за закриття щодо неї кримінального провадження №42016000000002089.

Після давання неправомірної вигоди ОСОБА_1 було затримано слідчим Генеральної прокуратури України та у кримінальному провадженні №42017000000002874 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Детектив зазначав, що метою застосування підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.

В зв'язку із зазначеним детектив просив слідчого суддю застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення розміру застави підозрюваній у розмірі 470 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 752 000 гривень, у разі внесення застави підозрюваною покласти на підозрювану наступні обов'язки, а саме: з'являтися до слідчого (детектива), прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована (м. Дніпро), без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та звертала увагу слідчого судді, що визначний стороною обвинувачення в данному клопотанні розмір застави, є завідомо не помірим для неї, що не узгоджується з положеннями чинного КПК України. Просила відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив слідчого суддю застосувати до підозрюваної більш м'який вид запобіжного заходу не пов'язаний із триманням під вартою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Першим відділом Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002089 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 375, ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 354, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.05.2001 №2464-ІІІ «Про обрання суддів» обрана безстроково суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 2504/0/15-17 від 22.08.2017 ОСОБА_1 звільнена з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

ОСОБА_1 у період перебування на посаді судді Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою із суддею того ж суду ОСОБА_9, поєднуючи з вимаганням, одержала від ОСОБА_12 неправомірну вигоду за постановлення ОСОБА_9 з використанням наданої йому судової влади обвинувального вироку відносно підсудних ОСОБА_12 і ОСОБА_6 зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням або ж ухвалення постанови про звільнення їх від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, суддя ОСОБА_1, поєднуючи з вимаганням, одержала від ОСОБА_12 неправомірну вигоду для судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_9 за здійснення останнім впливу на працівників прокуратури, яким відповідно до КПК України (1960 року) надано право змінити обвинувачення в суді, з метою зміни обвинувачення у кримінальній справі стосовно ОСОБА_12 і ОСОБА_6, що перебувала у нього на розгляді, а також за здійснення впливу на уповноважених прокурорів з метою не оскарження ними до суду апеляційної інстанції постановленого ним кінцевого рішення у кримінальній справі.

Крім того, ОСОБА_1 запропонувала завідувачу приймального відділення Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_11 неправомірну вигоду за видачу їй листка непрацездатності на період 28-29.09.2017.

Крім того, ОСОБА_1 підбурила завідувача приймального відділення Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_11, а також лікаря-невропатолога амбулаторії №4 Комунального закладу «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» ОСОБА_10 до складання і видачі їй завідомо підроблених офіційних документів - листків непрацездатності, які у подальшому використала, надавши до ТУ ДСА в Дніпропетровській області на обґрунтування поважності підстав своєї відсутності на роботі.

Злочини вчинено за наступних обставин.

Так, 01.02.2012 суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 постановлено вирок у кримінальній справі, згідно з яким ОСОБА_12 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 3 роки, зі звільненням від відбування основного покаранням з випробуванням строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України. Цим же вироком ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України до 2 років обмеження волі, зі звільненням від відбування покаранням з випробуванням строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У подальшому 03.05.2012 Апеляційним судом Дніпропетровської області за апеляційною скаргою прокурора указаний вирок скасовано, у тому числі через м'якість призначеного засудженим покарання, а справу направлено на новий судовий розгляд до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

Розподіл справи для її нового судового розгляду у встановленому чинним законодавством порядку було здійснено судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_9

Працюючи в одному суді, усвідомлюючи обов'язковість відповідно до вимог ст. 374 КПК України (1960 року) вказівки апеляційного суду щодо м'якості покарання у разі підтвердження в ході нового судового розгляду пред'явленого ОСОБА_12 і ОСОБА_6 обвинувачення, знаючи матеріали зазначеної кримінальної справи, у суддів ОСОБА_1 і ОСОБА_9 у достовірно не встановлений слідством час до лютого 2016 року виник злочинний умисел щодо можливості шляхом вимагання, одержати від ОСОБА_12 і ОСОБА_6 30 000 доларів США за здійснення впливу ОСОБА_9 на прокурорів, що підтримують державне обвинувачення у кримінальній справі з метою зміни ними обвинувачення в суді у бік пом'якшення, а також за постановлення після зміни обвинувачення щодо підсудних вироку зі звільненням їх від відбування призначеного покарання з випробуванням, або ж ухвалення постанови про закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України.

З цією метою ОСОБА_1, умисно створюючи умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, під час особистого спілкування мала довести ОСОБА_12 відповідні умови передачі неправомірної вигоди, а отримавши її, частину передати ОСОБА_9

Реалізуючи спільний з ОСОБА_9 умисел на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 в один із днів лютого 2016 року біля будівлі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська при особистій зустрічі з ОСОБА_5 повідомила останньому що за надання певної грошової суми вона може переговорити із головуючим суддею ОСОБА_9 про зміну кваліфікації обвинувачення.

16.06.2016 в день чергового слухання кримінальної справи в суді ОСОБА_1 повторно повідомила ОСОБА_12 про те, що вона розмовляла з суддею ОСОБА_9 з приводу можливості зміни обвинувачення і що конкретна сума неправомірної вигоди за це йому буде повідомлена додатково.

Під час особистого спілкування з ОСОБА_5 02.08.2016 ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, з метою одержання неправомірної вигоди, повідомила йому, що він і ОСОБА_6 мають передати для ОСОБА_9 30 000 доларів США за прийняття обумовлених рішень у кримінальній справі як прокурорами про зміну обвинувачення в суді внаслідок впливу на них ОСОБА_9, так і останнім за результатами розгляду кримінальної справи.

На виконання вимоги ОСОБА_1, яка діяла за попередньою домовленістю з ОСОБА_9, 16.08.2016 ОСОБА_5 в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29 було передано ОСОБА_1 5 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.2016 складало 125 575 грн., від обумовленої суми в 30 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.2016 складало 753 450 грн. і є особливо великим розміром, оскільки більш ніж у 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 01.01.2016.

У подальшому наступна частина з обумовленої суми в розмірі 1 000 доларів США ОСОБА_5 була передана ОСОБА_1, яка діяла за попередньою домовленістю з ОСОБА_9, 26.08.2016 в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29.

Зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_6 відмовився передавати неправомірну вигоду, ОСОБА_9 і ОСОБА_1 під час особистої розмови з ОСОБА_5 23.11.2016 у приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, умисно створюючи умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, в контексті розмови дали зрозуміти, що у разі, якщо не буде змінено обвинувачення з боку прокурора, і не надано всю обумовлену суму неправомірної вигоди, тобто 30 000 доларів США, судового рішення на користь обвинувачених ухвалено не буде.

Зважаючи на це, ОСОБА_5 04.01.2017 в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29, а також 26.01.2017 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 було передано ОСОБА_1, яка діяла на досягнення спільного з ОСОБА_9 злочинного умислу, відповідно 4 000 і 5 000 доларів США як частину від вказаної співучасниками суми неправомірної вигоди в 30 000 доларів США.

30.03.2017 Вищою радою правосуддя прийнято рішення про звільнення ОСОБА_9 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, проте на виконання раніше досягнутих з ним домовленостей про одержання неправомірної вигоди в сумі 30 000 доларів США 19.04.2017 ОСОБА_1 в службовому кабінеті №7 Кіровського районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро, по проспекту Пушкіна, 29, одержала від ОСОБА_12 чергову її частину в сумі 1 000 доларів США та в подальшому була затримана працівниками правоохоронних органів.

20.04.2017 за вказаними фактами ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 і ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В ході подальшого розслідування кримінального провадження встановлено, що, обіймаючи посаду судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_1 у вересні 2016 року з невстановлених слідством джерел дізналася про те, що до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України на 29.09.2016 включено проект постанови про звільнення її з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

З метою створити штучні перешкоди для розгляду відповідного проекту постанови на пленарному засіданні Верховної Ради України і обґрунтованості підстав її неявки на зазначене засідання, ОСОБА_1 вирішила повідомити голову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, працівників апарату суду та Верховну Раду України шляхом надсилання відповідного повідомлення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про те, що станом на 29.09.2016 вона перебуває на лікарняному.

Усвідомлюючи, що даний факт може бути підтверджений лише офіційним документом - листком непрацездатності, оформити який може її знайома лікар - завідувач приймального відділення Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_11, ОСОБА_1 28.09.2016 о 10.28 год., перебуваючи у приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по просп. Пушкіна, 29 в м. Дніпро, зателефонувала останній та попросила оформити для неї листок непрацездатності з 28.09.2016, запропонувавши за це передати їй (ОСОБА_11) неправомірну вигоду у виді грошових коштів у невстановленому розмірі, сформулювавши в ході розмови з ОСОБА_11 пропозицію неправомірної вигоди таким чином: «Да. Я там хорошо заплачу». В ході відповідної розмови ОСОБА_11 пообіцяла з'ясувати питання про можливість видачі ОСОБА_1 листка непрацездатності, проте про прийняття пропозиції неправомірної вигоди за видачу для ОСОБА_1 листка непрацездатності останню не повідомляла.

26.01.2017 суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Дніпро, проспект Пушкіна, 29, дізнавшись з невстановлених джерел про те, що у період з 26.01.2017 по 27.01.2017 до зазначеного суду має надійти невстановлена досудовим розслідуванням справа, виявила бажання уникнути участі як судді у автоматизованому розподілі зазначеної судової справи.

Достовірно знаючи зміст положення «Про автоматизовану систему документообігу суду» затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (далі - Положення), ОСОБА_15 зокрема було відомо і про те, що згідно підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Положення не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли під час тимчасової непрацездатності судді.

У цей час в ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на підроблення офіційного документа, а саме листка непрацездатності, який засвідчує її тимчасову непрацездатність у період з 26.01.2017 по 27.01.2017, з метою його подальшого використання для уникнення участі у автоматизованому розподілі судових справ у Кіровському районному суді міста Дніпропетровська у вказаний період. Розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 не може, остання шляхом умовляння та використання товариських стосунків вирішила залучити до вчинення злочину завідувача приймального відділення Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_11 та схилити її до підроблення офіційного документу - листка непрацездатності.

Таким чином ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до складання і видачі завідомо підробленого офіційного документу, 26.01.2017 о 09 год. 22 хв. зателефонувала до ОСОБА_11 та, повідомивши їй свої дійсні мотиви щодо ухилення від участі у автоматизованому розподілі судових справ у Кіровському районному суді міста Дніпропетровська, вмовила її скласти та видати завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності із зазначенням її тимчасової непрацездатності 26.01.2017 та 27.01.2017, без особистого відвідування нею зазначеного лікувального закладу.

ОСОБА_11, будучи раніше знайомою з ОСОБА_1, з урахуванням їх товариських стосунків, погодилася на таке прохання, вступивши з останньою у злочинну змову.

Так, 26.01.2017 в денний час доби завідувач приймального відділення Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_11, знаходячись в приміщенні указаного закладу за адресою: м. Дніпро, вул. Свердлова, 65, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, знаючи її повні анкетні дані, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та відсутність факту звернення ОСОБА_1 26.01.2017 за медичною допомогою до Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради», але не бажаючи ставити до відома про її з ОСОБА_1 злочинний намір інших осіб, уповноважених на видачу листків непрацездатності, та лікуючих лікарів, з метою реалізації умислу, направленого на підроблення офіційного документу, залучила невстановлену слідством особу жіночої статі, яку пред'явила лікарю-невропатологу відділення судинної патології головного мозку зазначеного комунального закладу ОСОБА_16 та завідувачу відділенням судинної патології головного мозку ОСОБА_17, які, будучи введеними в оману щодо дійсних анкетних даних пред'явленої ОСОБА_11 особи, помилково сприймаючи її як ОСОБА_1, установили діагноз «порушення мозкового кровообігу вертебробазилярному басейні», госпіталізували її на період з 26.01.2017 по 27.01.2017 та заповнили медичну картку стаціонарного хворого №1476 на ім'я ОСОБА_1 шляхом внесення відповідних відомостей, передбачених формою облікової первинної документації №003/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110.

В подальшому, 27.01.2017, лікар-невропатолог відділення судинної патології головного мозку Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_18 та завідувач відділенням судинної патології головного мозку указаного комунального закладу ОСОБА_17, будучи введеними в оману ОСОБА_11, щодо дійсних даних пред'явленої їм останньою невстановленої слідством особи, яку вона видавала за ОСОБА_1, склали офіційний документ - листок непрацездатності серії АДБ № 663510 від 27.01.2017 за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004, до якого внесли завідомо неправдиві для ОСОБА_11 та ОСОБА_1 очікувані для них відомості про стаціонарне лікування ОСОБА_1 у Комунальному закладі «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» у період з 26.01.2017 по 27.01.2017 включно та виходом на роботу 28.01.2017, після чого надали указаний листок непрацездатності ОСОБА_11, яка на початку лютого 2017 року за невстановлених слідством обставин передала його ОСОБА_1 для надання до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Таким чином ОСОБА_11 разом з ОСОБА_1, за попередньою змовою, використовуючи шляхом обману лікарів КЗ «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_18 та ОСОБА_17, не обізнаних про злочинний умисел ОСОБА_11, але уповноважених на складення та видачу офіційного документа - листка непрацездатності, як знаряддя для скоєння злочину, представивши їм невстановлену слідством особу, яка звернулася за медичною допомогою, як суддю Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, вчинила підроблення та видачу офіційного документа - листка непрацездатності серії АДБ № 663510 від 27.01.2017, який посвідчує певні факти, котрих у конкретному випадку не існувало, зокрема факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою, факт наявності захворювання у ОСОБА_1, яке позбавляє її можливості виконувати свої повноваження судді, перебувати на роботі та призначення їй відповідного лікування, що мають юридичне значення і надають ОСОБА_1 як судді право не приймати участі у автоматизованому розподілі судових справ, отримувати як застрахована особа оплату за період тимчасової непрацездатності та звільняє її від обов'язку перебувати на роботі у зазначений період часу.

В подальшому, 07.02.2017 ОСОБА_1 у приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по просп. Пушкіна, 29 в м. Дніпрі надала підроблений листок непрацездатності серії АДБ № 663510 від 27.01.2017 для підтвердження поважності причин її відсутності на робочому місці з 26.01.2017 по 27.01.2017 керівнику апарату Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_7 для його заповнення у відповідній частині та подальшого спрямування до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, тобто умисно використала завідомо підроблений документ.

09.02.2017 суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Дніпро, проспект Пушкіна, 29, з невстановлених джерел дізналася про те, що цього ж дня до суду має надійти обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_19, потерпілими у якому є ОСОБА_20 та ОСОБА_21

Володіючи вказаною інформацією, ОСОБА_1 з невстановлених особистих причин виявила бажання уникнути участі як судді у автоматизованому розподілі судової справи про обвинувачення ОСОБА_19

Достовірно знаючи зміст положення «Про автоматизовану систему документообігу суду» затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (далі - Положення), ОСОБА_15 зокрема було відомо і про те, що згідно підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Положення не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли під час тимчасової непрацездатності судді.

У цей момент в ОСОБА_1 виник злочинний намір на підроблення офіційного документа, а саме листка непрацездатності, який засвідчує її тимчасову непрацездатність у період з 09 по 10.02.2017, з метою уникнення участі у автоматизованому розподілі судових справ у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська у вказаний період. Розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 не може, остання, діючи повторно, шляхом умовляння та використання товариських стосунків вирішила залучити до вчинення злочину лікаря-невропатолога КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» ОСОБА_10 та схилити її до підробки листка непрацездатності.

Таким чином ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до складання завідомо підробленого офіційного документу, 09.02.2017 зателефонувала до лікаря-невропатолога КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» ОСОБА_10 та повідомивши їй свої дійсні мотиви щодо ухилення від участі у автоматизованому розподілі судових справ у Кіровському районному суді

м. Дніпропетровська, попросила її скласти та видати завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності із зазначенням її тимчасової непрацездатності 09 та 10.02.2017, без особистого відвідування нею зазначеного лікувального закладу.

ОСОБА_10, будучи раніше знайомою з ОСОБА_1, з урахуванням їх товариських стосунків, вступила з останньою у злочинну змову і 09.02.2017, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, погодилася на прохання ОСОБА_1

Зокрема ОСОБА_10, діючи умисно на виконання прохання ОСОБА_1, яка надала їй свої повні анкетні дані, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на посаді лікаря-невропатолога амбулаторії № 4 КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» у адміністративній будівлі амбулаторії № 4 за адресою: м. Дніпро вул. Широка, 222, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та факт відсутності захворювання у ОСОБА_15, однак маючи стійку спрямованість на реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи свої повноваження та діючи умисно, 09.02.2017 склала завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності серії АДБ № 543439 від 09.02.2017 за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про амбулаторне лікування ОСОБА_1 у амбулаторії № 4 КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» у зв'язку із захворюванням у період з 09 до 10.02.2017 та виходом на роботу 11.02.2017, після чого для надання властивостей належного документу з метою подальшого його використання підписала його як лікар, засвідчила особистою печаткою та передала ОСОБА_1 для надання до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

В подальшому, 21.02.2017 ОСОБА_1 у приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по просп. Пушкіна, 29 в м. Дніпрі надала підроблений листок непрацездатності серії АДБ № 543439 від 09.02.2017 для підтвердження поважності причин її відсутності на робочому місці з 09.02.2017 по 10.02.2017 заступнику керівника апарату Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 для його заповнення у відповідній частині та подальшого спрямування до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, тобто умисно використала завідомо підроблений документ.

Окрім цього, 24.02.2017 у ОСОБА_1, яка перебувала на своєму робочому місці у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпро проспект Пушкіна, 29, повторно виник злочинний намір на підроблення офіційного документа, а саме листка непрацездатності, який засвідчує її тимчасову непрацездатність у період з 24 до 27.02.2017. Розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 не може, остання, діючи повторно, шляхом умовляння та використання товариських стосунків вирішила залучити до вчинення злочину лікаря-невропатолога КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» ОСОБА_10 та схилити її до підробки листка непрацездатності.

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підбурювання до складання завідомо підробленого офіційного документу, 24.02.2017 зателефонувала до лікаря-невропатолога КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» ОСОБА_10 та попросила її скласти та видати завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності із зазначенням її тимчасової непрацездатності, не повідомляючи останній подальшого способу його використання.

ОСОБА_10, будучи раніше знайомою з ОСОБА_1 з урахуванням їх товариських стосунків, вступила з останньою у злочинну змову і 24.02.2017 усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, погодилася на прохання ОСОБА_1

Зокрема ОСОБА_10, діючи умисно, повторно, на виконання прохання ОСОБА_1, яка надала їй свої повні анкетні дані, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на посаді лікаря-невропатолога амбулаторії № 4 КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11», перебуваючи у адміністративній будівлі амбулаторії № 4 за адресою: м. Дніпро вул. Широка, 222, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та факт відсутності захворювання у ОСОБА_15, однак маючи стійку спрямованість на реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи свої повноваження та діючи умисно, 24.02.2017 склала завідомо неправдивий офіційний документ - листок непрацездатності серії АДБ № 543679 від 24.02.2017 за типовою формою затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004, до якого внесла завідомо неправдиві відомості про амбулаторне лікування ОСОБА_1 у амбулаторії № 4 КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 11» у зв'язку із захворюванням (без зазначення діагнозу) у період з 24 по 27.02.2017 та виходом на роботу 28.02.2017, після чого для надання властивостей належного документу з метою подальшого його використання підписала його як лікар, засвідчила особистою печаткою та за невстановлених обставин передала ОСОБА_1 для надання до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Таким чином ОСОБА_10 за попередньою з мовою з ОСОБА_1 склала та видала завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певні факти, котрих у конкретному випадку не існувало, зокрема: факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою, факт наявності захворювання у ОСОБА_1, яке позбавляє її можливості виконувати свої повноваження судді та перебувати на роботі та призначення їй відповідного лікування, що мають юридичне значення і надає ОСОБА_1 як судді право не приймати участі у автоматизованому розподілі судових справ, отримувати як застрахована особа оплату за період тимчасової непрацездатності та звільняє її від обов'язку відвідувати місце роботи у зазначений період часу.

В подальшому, 28.02.2017 ОСОБА_1 у приміщенні Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська по просп. Пушкіна, 29 в м. Дніпрі надала підроблений листок непрацездатності серії АДБ № 543679 від 24.02.2017 для підтвердження поважності причин її відсутності на робочому місці з 24.02.2017 по 27.02.2017 спеціалісту Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_22 для його заповнення у відповідній частині та подальшого спрямування до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, тобто умисно використала завідомо підроблений документ.

Таким чином ОСОБА_15 шляхом умовляння підбурила ОСОБА_10 та

ОСОБА_11 до складання та видачі завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, котрих у конкретному випадку не існувало, зокрема: факти звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою, факти наявності захворювання у ОСОБА_1, яке позбавляє її можливості виконувати свої повноваження судді і перебувати на роботі в окремі робочі дні та призначення їй відповідного лікування, що мають юридичне значення і надає ОСОБА_1 як судді право не приймати участі у автоматизованому розподілі судових справ, отримувати як застрахована особа оплату за період тимчасової непрацездатності та звільняє її від обов'язку відвідувати місце роботи у зазначені в листках непрацездатності дні.

03.10.2017 з урахуванням зазначених фактів ОСОБА_1 повідомлено про зміну підозри та про нову підозру, у зв'язку з чим вона підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 354 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаних інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_12 від 10.08.2016 до СБУ, згідно з якою той вказав, що суддя

ОСОБА_1 вимагає грошові кошти для винесення суддею ОСОБА_9 судового рішення у кримінальній справі щодо нього і ОСОБА_6;

- ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.05.2012, якою скасовано вирок судді ОСОБА_1 щодо ОСОБА_12 і ОСОБА_6, у тому числі через м'якість призначеного покарання;

- п'ятьма протоколами огляду і вручення грошових коштів ОСОБА_12 на загальну суму 16000 доларів США, які в обумовлений ОСОБА_1 час були їй передані ОСОБА_5;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_12 від 11.08.2016, 26.08.2016, 04.01.2017, 03.05.2017, який надав показання про обставини вимагання у нього коштів у сумі 30000 доларів США безпосередньо ОСОБА_1 для судді ОСОБА_9, та про обставини передачі їй частини таких коштів;

- протоколом огляду ресурсу «Єдиний реєстр судових рішень» від 11.08.2016, згідно з яким встановлено, що кримінальна справа щодо ОСОБА_12 і ОСОБА_6 перебувала у провадженні судді ОСОБА_9;

- протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу аудіо- відеоконтролю особи від 15.02.2017, в якому зафіксовано обставини розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_1 щодо надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_9 за ухвалення судового рішення та вплив на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді;

- протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо- відеоконтролю особи, в яких зафіксовано обставини розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_1 і ОСОБА_9 щодо надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_9 за ухвалення судового рішення та вплив на прокурорів з метою зміни ними обвинувачення в суді, а також факти передачі ним судді ОСОБА_1 коштів у сумі 5000, 1000, 4000, 5000 доларів США відповідно 16.08.2016, 26.08.2016, 04.01.2017 і 26.01.2017. В ході розмов ОСОБА_1 запевнила ОСОБА_12, що суддя ОСОБА_9 у разі одержання коштів, свої зобов'язання щодо ухвалення відповідних судових рішень виконує і що всю суму неправомірної вигоди слід передати до постановлення вироку. ОСОБА_9 же під час зустрічі з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 фактично підтвердив умови, за яких ним може бути прийнято рішення у кримінальній справі;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 за місцем мешкання батьків ОСОБА_9, під час якого виявлено 2 купюри номіналом 100 доларів США, які згідно з номерами є тими купюрами, які 26.01.2017 передав ОСОБА_5 ОСОБА_1;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 (мати ОСОБА_9) від 19.04.2017, яка повідомила, що виявлені у її куртці під час обшуку дві банкноти номіналом 100 доларів належать їй, їх вона отримала від родички, а не від сина;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 за місцем мешкання ОСОБА_9, під час якого виявлено 4 купюри номіналом 100 доларів США, 3 з яких згідно з номерами є тими купюрами, які 16.08.2016 і 04.01.2017 передав ОСОБА_5 ОСОБА_1 В зауваженнях до протоколу обшуку ОСОБА_9 вказав, що виявлені кошти належать його тещі, що підтвердила і його дружина;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 за місцем мешкання сина ОСОБА_1 - ОСОБА_14, під час якого виявлено 13 купюр номіналом 100 доларів США, які згідно з номерами є тими купюрами, які раніше передав ОСОБА_5 ОСОБА_1;

- протоколом обшуку від 19.04.2017 у службовому кабінеті ОСОБА_1 в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська, під час якого виявлено 10 купюр номіналом 100 доларів США, які ОСОБА_1 в той же день одержала від ОСОБА_12;

- протоколом освідування особи від 19.04.2017, згідно з яким на руках ОСОБА_1 виявлено сліди люмінофору (спеціальної хімічної речовини), якою були помічені 10 банкнот номіналом по 100 доларів США, що отримала того ж дня ОСОБА_1 від ОСОБА_12;

- протоколом тимчасового доступу додокументів ТУ ДСА в Дніпропетровській області, під час якого вилучено оригінали листків непрацездатності за січень-лютий 2017, які були одержані і використані ОСОБА_1

- протоколом обшуку від 27.07.2017 за місцем роботи ОСОБА_10, під час якого виявлено і вилучено корінці підроблених листків непрацездатності за лютий 2017 року, які були видані ОСОБА_1, медичну картку амбулаторного хворого;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 про обставини надання ОСОБА_1 листків непрацездатності до апарату суду;

- протоколами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, в яких зафіксовані розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 щодо обставин підробки листків непрацездатності.

- копією табелю обліку робочого часу ОСОБА_1 за січень-лютий 2017 року;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Вбачаєтья, що ОСОБА_1 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Вбачається, що протягом шести місяців досудового розслідування до підозрюваної ОСОБА_1 слідчим суддею було застосовано запобідний захід у виді домашнього арешту та покладено ряд обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Проте, не дочекавшись закінчення строку дії ухвали суду від 09.08.2017 про продовження строку тримання підозрюваної під домашнім арештом, ОСОБА_1 ввела в оману прокурора щодо дійсних мотивів залишення місця свого проживання (м. Дніпро), і отримавши такі дозволи, прибувши в м. Київ 15 та 21 вересня 2017 року намагалася дати неправомірну вигоду керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за закриття щодо неї кримінального провадження №42016000000002089.

Після давання неправомірної вигоди ОСОБА_1 було затримано слідчим Генеральної прокуратури України та у кримінальному провадженні №42017000000002874 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обставини справи, зважаючи на особу підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до неї запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за її поведінкою та виконання нею покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт, вбачається що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою є недоцільним, враховуючи те, що прокурорами під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 год. 15 хв. 11. 12. 2017 року

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваної, враховуючи обставини справи, слідчий суддя погоджується з думкою сторони обвинувачення щодо нездатності застави у межах, визначених ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, однак вважає, що визначений стороною обвинувачення розмір застави, а саме - 470 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як просить в поданому клопотанні сторона обвинувачення, є завідомо не помірною для підозрюваної, що не узгоджується з положеннями ч. 4. ст. 182 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній, як альтернативу, розмір застави - 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 673 600 гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися до слідчого (детектива), прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована (м. Дніпро), без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у цьому ж кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити застково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 13 год. 15 хв. з 13. 10. 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 13 год. 15 хв. 11. 12. 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 673 600 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р № 37318005112089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки, а саме:

-з'являтися до слідчого (детектива), прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована (м. Дніпро), без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

-повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у цьому ж кримінальному провадженні;

-здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

-носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, строк дії яких встановити до 11. 12. 2017 року включно з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Мусіяку В. В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник